Ідеальне читання для відпочинку. Шість життєствердних книжок

Після поганих новин та безсонних через обстріли ночей в мене загострюється темне сприйняття світу, людей, подій та перспектив майбутнього.

Гадаю, ви знайшли свій антидот для таких періодів. Для мене це читання простих, позитивних, добрих та життєствердних книжок. Ну і ще перегляд відео з котиками, але сьогодні не про них. Запропоную вам добірку книг, які дозволять знову надіти рожеві окуляри та радіти світу, бо реально не завадить.

Отже, поїхали.

Драбина Євгенії Кузнецової

Толік (запам’ятайте це ім'я) щойно здійснив головну мрію свого життя: купив будинок, де все буде так, як він хоче, та ще й в Іспанії, за тисячі кілометрів від гіперактивної родини. Однак, лютий, війна, — і на голову йому звалюються мама, одноногий дядько, далека родичка, сестра, якась знайома і трохи тваринок. Далі починається вир подій з нашим улюбленим: їжею, з’ясовуванням стосунків, українськими дівчатами та трохи приголомшеними іспанцями. Звісно, перемагають регіт і дружба, але не з усіма.

Столітній чоловік, що виліз у вікно і зник Юнаса Юнассона

Аллан Карлсон — тихий шведський дідусь. Він живе в будинку для літніх людей, і сьогодні йому виповнюється сто років. Чудовий привід для того, щоб лягти на бочок і почати вмирати, хіба не так? Емммм, ну ні. Саме тому Аллан Карлсон у свій ювілей вилізе у вікно (як і анонсували в назві) і за першої ж слушної нагоди поцупить валізу у випадкового попутника, який виявиться шведським мафіозі. Далі будуть серійний шахрай, п’ятдесятирічний «вічний студент», руда богиня, слон, а також Сталін, Мао Цзедун, Трумен, невідомий брат Ейнштейна та острів Балі. Ну і дві ключові думки, які переслідують впродовж усієї книжки: «Як нудно я живу» і «Життя тільки починається в п’ятдесят-шістдесят-сімдесят-вісімдесят-дев'яносто-сто (потрібне підкреслити)».

Толіки. Про тих, хто перемотував касету олівцем Юлії Мак

Щось витає в повітрі з Толіками, бо тут знову про них. Кожного літа Ірка їде в село до бабусі. Їде з радістю, бо на неї там чекають брати-бешкетники, з яких тільки один — Толік, але їхнє «злочинне» угруповання отримало саме таку назву — Толіки. Історія дорослішання, де невинні розваги змінюються підлітковими хвилюваннями, де в повітрі вирують обіцянки кохання на фоні молодого Вакарчука та цікавеньких 90-х. Тут і дискотеки, і бандити, і заробітчани, і маршрутки, і багато-багато світлого й теплого життя.

Вілла у Сан-Фурсиско Ярослави Литвин

Оля Синичка в один момент кидає все своє міське київське життя і купує будинок у селі в очікуванні інстаграмних заходів сонця та сільської естетики. З естетикою вона не помилилась — вона таки є у вигляді… унітазів, які щоранку з’являються на її ділянці. І це тільки одна несподіванка. Книга, де хіпстери та просеко зійшлися з українським селом та… натуральними добривами — це незабутньо. Ми в клубі називаємо такі книги «книгами-черешнями» — ідеальне читання для розваги та відпочинку.

Там, де заходить сонце Олени Пшеничної

Вірі Тихій — 72 роки. Вона — колишня вчителька української мови, яка живе своє спокійне і гармонійне життя в передмісті Києва. Але влітку 2022 року опиняється у Будинку для літніх людей, куди її привозить єдиний і такий коханий син Толя (добрий вечір, чи є в нас інші імена в країні?). Син і день, і ніч волонтерить, невістка з дітьми евакуюються за кордон, і пані Віра опиняється у компанії однолітків. Тут і колючі старигани, і пустотливі сусідки, і веселі медсестри, і, звісно, пару моментів, щоб поплакати. Книга-пластир на кожне зранене серце.

Маленькі жінки Луїзи Олкот Мей

Неочікувана хвилинка американської класики на цьому святі Толіків. Під час громадянської війни родина небагатого провінційного пастора Марча переживає складний період, очікуючи на повернення батька з фронту. Четверо дівчат — Мег, Джо, Бет і Емі — стають одна для одної надійною опорою у важкі часи. Сестри, попри війну, переживають радощі, прикрощі та перше кохання. Вони продовжують дорослішати і вчаться цінувати справжні почуття, дружбу, сім'ю та любов. Відчуття духу Різдва не відпускало мене всю книгу.

І доки в Києві знову лунає тривога — піду пошукаю нову життєствердну книгу на майбутнє.

Текст публікується з дозволу авторки

Оригінал

Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Погляди NV

Більше блогів тут