Останній робочий день. Блог Наталії Каді

25 лютого 2018, 17:07

Уже завтра на нас чекає безжальна боротьба з роботами — за те, чий продукт або сервіс матиме більшу цінність

Цього року порядок денний майбутнього на Всесвітньому економічному форумі задавали не Дональд Трамп і Ангела Меркель, а ізраїльський історик Юваль Ной Харарі та робот Софія. Автор знаменитої Короткої історії завтрашнього дня Харарі говорив про те, що штучний інтелект дасть змогу настільки модифікувати тіло і розум, що ми з вами, ймовірно, станемо останнім поколінням Homo Sapiens. Робот Софія багатозначно мовчала, ніби натякаючи: не за горами день, коли армія подібних їй Софій привезе живу людину в якості прикраси для якої-небудь панелі обговорення.

Відео дня

Думаєте, жартую? Ні. У Давосі чимало говорили про майбутнє роботи. Точніше, про майбутнє, в якому роботи залишать нас без неї. Нам все ще здається, що Сієтл, де в тестовому режимі відкрили перший у світі супермаркет без продавців і кас, нереально далекий від нас і в кілометрах, і в стовпчиках економічного зростання. А 100.000 роботів на складах Amazon і рулони туалетного паперу на прилавках Укрпошти ще довго залишатимуться паралельними реальностями. Але нашим новим конкурентом у кар'єрній гонитві дійсно стає штучний інтелект. Порівнюючи з XX століттям життя прискорилося і перестало бігти рівно. З погляду праці все станеться стрімко. Дуже скоро ви раптом станете непотрібними і зайвими.

Цьогоріч Boston Consulting Group представила в Давосі сценарії роботи майбутнього. І краще б нам у це майбутнє заглянути зараз. В іншому випадку три фактори зметуть нас: технологічні зміни, нові системи навчання і мобільність талантів.

Розвиток ШІ, робототехніка і big data повним ходом змінюють повсякденне життя і дестабілізують ринок праці. У високотехнологічному світі професії в традиційному уявленні стають непотрібними, навички та компетенції втрачають актуальність. Кар'єрний успіх все більше визначають особистісний розвиток, критичне мислення, комунікації та креативність.

Вчитися на ходу (learn at the moment) — ось нова парадигма навчання. Модель, у рамках якої людина до певного віку отримує досвід і знання, а на наступному відрізку життя їх використовує, та їй гарантовано вистачає їх до пенсії, — більше не працює. Темпи змін уже не дозволяють отримувати знання "про запас". У прийдешній реальності доведеться вчитися щомиті. Неважливо, що ти знаєш зараз. Важливо, чи здатний ти навчатися.

Точно так само все менш важливо, скільки, коли і де ви працюєте. Часи "трудових колоній" з регулярною зарплатнею й авансом закінчуються. Зістарюється парадигма, в якій робота сприймається як проміжок життя з 9.00 до 18.00. Зарплату платять не за кількість годин за офісним столом, які ви відсиділи. Вартість фахівця все більше визначається цінністю продукту, який він створює. І чим вище цінність того, що професіонал створює, тим менше значать його освіта, досвід і рядки в CV.

Віриться чи ні, але усі ми вже вступили в глобальну конкуренцію людини і штучного інтелекту — за власну потрібність. У цьому новому всесвіті ми будемо конкурувати за роботу не з колегами, змагаючись у тому, хто частіше на видноті та має кращу репутацію у шефа. Нас чекає беземоційна, безжальна і об'єктивна конкуренція з роботами — за те, чий продукт або сервіс буде мати більшу цінність. Наш чи "їх".

Дуже скоро ви раптом станете непотрібними й зайвими

У цьому "роботизованому всесвіті" щороку будуть відмирати звичні професії. Роботизація скоротить цикл професії до 3-5 років. Як тільки для нової спеціальності буде створюватися відповідний алгоритм, виконання завдань перейде до робота. Освоєння всього невідомого стане новим кар'єрним викликом століття. А запорукою успіху — гнучкість і адаптивність. Його досягнуть ті, хто навчиться виходити за рамки звичних патернів мислення і соціальних обмежень.

Новому поколінню з цими темпами змін буде цілком комфортно. Вони "встигатимуть" за темпами технологічного розвитку. А ось серед нинішніх менеджерів і керівників переучуватися кожні 5-10 років зможуть далеко не всі, а тільки ті, хто негайно почне вчитися розвивати здатність вчитися. Пробувати бути відкритими до всього нового. Експериментувати з більшими обсягами даних.

І нарешті, технологічний світ зітре географічні кордони. Найкращі таланти давно мігрують у регіони з високими темпами змін. А для бідних регіонів професіонали стають усе менш доступними. Головна мета трудових мігрантів новітнього часу — пошук можливостей. Дім більше не там, де прописка, квартира і платіжки. Дім там, де більше можливостей для самореалізації й комфортного життя.

І все це — недалеко, не страшно і не "не стосується мене". Все це — якщо не завтра, то максимум наше післязавтра.

Опубліковано в журналі Новое Время за 9 лютого 2018 року

Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Мнения Нового Времени

Більше блогів тут

Приєднуйтесь до нас у соцмережах Facebook, Telegram та Instagram.

Показати ще новини
Радіо НВ
X