ТОП-10 містичних трилерів усіх часів. Повірте, вам буде дуже страшно

Я вже трохи писав про Омен: Початок у добірці найкращих фільмів прокату минулого тижня.

Через деякий час після перегляду можу підтвердити, що фільм залишає приємний «післясмак».

Дивно, але цей «жіночий» фільм жахів виявився більш змістовним, ніж багато традиційних фільмів жанру.

Фільм знятий жінкою-режисером (до речі, це дебют Аркаші Стівенсон у великому кіно) з жінкою в головній ролі. Ви, можливо, пам’ятаєте англійку Нелл Тайгер Фрі за роллю доньки Джейме Ланністера у Грі престолів. Вона подорослішала і перетворилася на цілком собі потужну акторку, яка в одній із ключових сцен буквально косплеїть Ізабель Аджані зі знаменитого фільму Одержима Анджея Жулавського.

Фільм витончено вписує ідею про те, що суспільство не дає жінці право контролю над її власним тілом, у сюжетну канву старої франшизи про радикальне крило церковників, які вирішили навести лад у нашому занепалому світі… за допомогою Антихриста.

Для народження нового Диявола священики-сатаністи (серед них, до речі, переважають жінки) використовують зґвалтованих таємничим звіром черниць, але ніяк не можуть дочекатися, щоб народився саме хлопчик. Загалом, у колах сатаністів теж панують сексизм і гендерна нерівність.

Для любителів жанру Омен: Початок — справжній подарунок. А заодно — надія на воскресіння колись популярного жанру.

Поговоримо про його справжні «перлини».

Дитина Розмарі

США, 1968 рік

Режисер — Роман Поланскі

Один із найвидатніших трилерів усіх часів, і абсолютно точно — шедевр у жанрі містики.

Молода Розмарі зі своїм чоловіком в'їжджає в нову квартиру. По сусідству живе літня пара, це дуже милі люди, з якими чоловік Розмарі швидко знаходить спільну мову. Незабаром Розмарі дізнається, що вагітна і поступово починає помічати навколо безліч незрозумілих і часом моторошних речей.

Поланскі - майстер створення атмосфери, що лякає до остраху. Фільм жахів, у якому майже немає страшних сцен і «скрімерів», все одно пробирає до самого нутра. А вже фінал тут і зовсім феноменальний.

Слава богу, голлівудські «рімейкери» поки що не добралися до Дитини Розмарі.

Той, хто виганяє диявола

США, 1973 рік

Режисер — Вільям Фрідкін

Ще одна безсмертна класика. Двоє священиків наважуються провести обряд екзоцизму над 12-річною дівчинкою, яка розмовляє чоловічим голосом, змушує предмети навколо себе літати, і навіть, можливо, здатна вбивати людей, не торкаючись до них.

Одразу після виходу того, хто виганяє диявола, називали найстрашнішим фільмом усіх часів. Відомі випадки, коли люди втрачали свідомість або переживали серцеві напади під час перегляду. Минуло півстоліття, а фільм анітрохи не застарів.

Жадібні продюсери перетворили того, хто виганяє диявола, на франшизу. І це — одна з найбільш недолугих франшиз в історії Голлівуду. У ній є кілька фільмів, які, ігноруючи один одного, розповідають як передісторію, так і наслідки першого фільму.

У підсумку, все це можна взагалі не дивитися. Просто подивіться оригінальний фільм Той, хто виганяє диявола 1973 року. Вражень вам вистачить надовго.

Омен

Великобританія-США, 1976 рік

Режисер — Річард Доннер

Великий фільм для свого жанру. Американський дипломат помічає дивацтва в поведінці свого 5-річного сина Деміена і з часом розуміє, що виховує… Антихриста.

Омен — це не просто фільм жахів, це культурний феномен, який за цитованістю можна порівняти з піснями The Rolling Stones.

Тут теж зліпили цілу франшизу, причому, не гіршого розливу. Другий і третій фільми вийшли в 1978 і 1981 році. Хоча вони поступаються першій частині, але загалом теж вельми гідні перегляду.

Четвертий фільм, що вийшов у 1991 році, вже був вторинним і похмурим. Дивитися його рекомендується лише абсолютно відданим фанатам жанру. Нарешті, римейк оригіналу, що вийшов 2006 року, є настільки бездарною калькою, що дивитися його я не раджу, навіть якщо після апокаліпсису це буде останній уцілілий фільм на Землі.

А ось приквел Омен: Початок, який нині йде в кінотеатрах, на мій погляд, вийшов вельми вдалим (див. вище).

Інші

Іспанія-США, 2001 рік

Режисер — Алехандро Аменабар

Дебют іспанця Аменабара в англомовному кіно обернувся безсмертною класикою. Фільм оповідає про побожну жінку, яка разом із дітьми чекає на повернення чоловіка з війни. Вони живуть у величезному особняку, в якому періодично відбуваються якісь загадкові явища.

Фільм напружений, страшний, з фіналом, що вивертає навиворіт. Але найголовніше, на відміну від багатьох подібних фільмів, які прагнуть лише налякати за всяку ціну, Інші пропонують і якийсь меседж, від якого, щоправда, теж мурашки по шкірі.

У головній ролі - молода Ніколь Кідман.

Лабіринт фавна

Іспанія-Мексика, 2006 рік

Режисер — Гільєрмо дель Торо

Цей фільм можна також зарахувати до жанру «темного фентезі», але й містичний елемент тут теж є. Тому не включити шедевральний Лабіринт фавна до цього списку я просто не можу.

Дія розгортається в Іспанії під час Другої світової. Дівчинка Офелія приїжджає разом із вагітною матір'ю до свого вітчима — офіцера режиму Франко. Він полює на партизан, які ховаються в лісі. Однак, по сусідству мешкають не тільки партизани, а й таємничі істоти, яких, здається, бачить тільки Офелія. Одна з цих істот — фавн — пояснює Офелії, що вона — принцеса з чарівної країни, і що їй потрібно пройти кілька випробувань, щоб повернутися додому.

Гільєрмо Дель Торо — справжній візіонер. За минулі з моменту виходу фільму майже 20 років, візуальний ряд анітрохи не застарів. Фільм так само зачаровує і так само лякає.

Сходи Якова

США, 1990 рік

Режисер — Едріан Лайн

Від режисера таких фільмів, як Дев’ять з половиною тижнів і Непристойна пропозиція, якось не чекаєш шедевра в жанрі містичного трилера.

Однак саме Едріан Лайн зняв «Сходи Якова», нині несправедливо забутий, але приголомшливий фільм про ветерана В'єтнаму, який повертається до рідного Нью-Йорка. Його мучать видіння у вигляді демонічних істот, він поступово втрачає зв’язок із реальністю. Здається, що це — посттравматичний стрес, але розв’язка виявляється значно страшнішою.

Сходи Якова — справжній культурний феномен. Фільм був одним із головних джерел натхнення для творців ігор Silent Hill.

Фільм М. Найта Шьямалана «Шосте почуття», що часто фігурує в різних рейтингах «найкращих фільмів жахів», є до певної міри похідним від Сходів Якова. Як і багато інших відомих картин жанру — Дзеркала, Шосе в нікуди, Піджак тощо .

Суспірія

Італія, 2018 рік

Режисер — Лука Гуаданьїно

Це — римейк класичного фільму жахів Даріо Ардженто про молоду танцівницю, яка приїжджає навчатися в знамениту балетну школу. І поступово розуміє, що її наставниця — відьма, яка поклоняється якимось давнім і вельми зловісним божествам.

Лука Гуаданьїно — один із топових європейських режисерів нашого часу (напевно ви дивилися його Назви мене своїм ім'ям із Тімоті Шаламе).

Переосмислюючи старий фільм жахів, Гуаданьїно привніс у нього все те, за що люблять його фільми — емоційну складність, проникливу чуттєвість і деяку споглядальність. Навіть у фіналі, коли починається саме «місиво», режисер немов не намагається налякати, а заворожено спостерігає за природою зла.

У головній ролі - Дакота Джонсон, яка тут зовсім несхожа на себе з 50 відтінків сірого. Але її безбожно засуває на другий план демонічна Тільда Свінтон у ролі наставниці і головної жриці древніх злих сил.

Відьма

США-Великобританія, 2015 рік

Режисер — Роберт Еггерс

Лякаючий трилер про пуританську сім'ю, що живе далеко від людей у Новій Англії XVII століття. Починається ланцюг страшних подій — гине врожай, зникає немовля. У якийсь момент віруючі батьки починають підозрювати, що їхня дочка — справжня відьма.

Складно повірити, що Відьма — режисерський дебют Роберта Еггерса, якого багато хто називає одним із найталановитіших режисерів сучасності. Після він зняв Маяк і Варяга — теж абсолютно чудове кіно.

А ще відьма запустила в космос кар'єру тоді абсолютно невідомої молодої актриси Ані Тейлор-Джой.

Реінкарнація

США, 2018 рік

Режисер — Арі Астер

Як і Еггерс, Астер вважається однією з головних надій сучасного кіно. Феноменальний молодий візіонер примудрився поєднати соціальну драму про руйнування сім'ї, в якій усім заправляла владна бабуся, яка страждала на роздвоєння особистості, і містичний трилер про те, як зло переміщається між поколіннями.

Астер знімає настільки нетривіально, що Реінкарнацію в принципі складно навіть порівнювати з іншими фільмами жанру.

Вальс Мефістофеля

США, 1971 рік

Режисер — Пол Вендкос

На жаль, дуже маловідомий фільм, який заслуговує на більше визнання.

В основі сюжету — історія про сатаністів, які за допомогою таємничих ритуалів навчилися переселятися в інші тіла і таким чином жити вічно. Коли вмираючий сатаніст вирішує здійснити ритуал і переселитися в тіло молодого піаніста, йому доводиться зіткнутися з опором дружини своєї «жертви».

У головних ролях — шалено красива Жаклін Біссет і диявольськи легковажний Алан Алда (якого у нас більшість глядачів знає за серіалом M.A.S.H.).