Кім Кі Дук і два його фільми, які можуть змінити ваше життя
Вчора помер Кім Кі Дук, якого мої колеги на НВ пафосно, але цілком заслужено назвали «легендарним режисером». У розділі Арт вийшов матеріал про його фільми, але я не можу залишитися осторонь.
Кім Кі Дук зняв безліч фільмів.
І віддані фанати (а у нього їх багато) можуть годинами сперечатися про те, наскільки «ранній» режисер кращий за пізнього. Або навпаки. Залежно від того, наскільки ви віддаєте перевагу грубій щирості й юнацькому максималізму перед витриманим чистим артхаусом.
Ранні фільми Кім Кі Дука були схожі на погано просмажений стейк із соковитого молодого м’яса. Ну знаєте, такий стейк, в якому не запечена кров шокує ваші смакові рецептори, але десь всередині генетична пам’ять про дієту далеких предків змушує вас відчути неймовірну насолоду.
Пізній Кім Кі Дук був іншим. Він був схожий на правильно витриманий коньяк з округлим смаком і довгим приємним післясмаком. Ви гарантовано отримаєте задоволення від такого напою, але нічого унікального в ньому немає.
Не складно здогадатися, що до пізніх фільмів режисера я ставлюся спокійно.
Ранні люблю ностальгічною любов’ю. Хоча передивлятися їх не хочеться.
Сцена з рибальськими гачками в Острові або стрілянина на пляжі в Береговій охороні — яскравий «експірієнс», але переживати його знову не хочеться.
Але справа не тільки в насильстві.
Молодий Кім Кі Дук прагнув брати якусь шалено сильну емоцію й неупереджено розглядати її за допомогою камери. На відміну від багатьох режисерів, які намагаються нагнітати максимум пристрастей у фіналі, Кім Кі Дук часом робив приглушені, майже відкриті фінали. Його фільми ніби запрошували глядача до діалогу, який мав тривати і після фінальних титрів.
Пізній Кім Кі Дук став занадто артхаусним, а я не люблю артхаус. Тонкі цінителі прекрасного, які вдовольняють інших тонких цінителів прекрасного, найчастіше створюють «сферичних коней у вакуумі», які взагалі не чіпляють за живе. Якщо ви, звичайно, жива людина, а не «тонкий поціновувач прекрасного».
Так от, на шляху від раннього спостерігача людських пристрастей через холодну призму жорстокості до артхаусного гуру Кім Кі Дук зробив зупинку і зняв два воістину приголомшливих фільми, які багато в чому вплинули на мене як на глядача.
Я впевнений, що їх має подивитися кожна людина, яка щиро любить кіно.
Приєднуйтесь до нас у соцмережах Facebook, Telegram та Instagram.
матеріалів розділу Life
