Їх обдурили. Рецензія на комедію Продюсер

22 лютого 2019, 19:53

Фінальний твіст підвищує градус маячні та посилює безодню нерозуміння

Українське кіно зростає не тільки вгору, освоюючи нові для себе жанри, але і вшир, коли більш-менш успішна ніша починає заповнюватися різної якості екземплярами.

На поточній стадії розвитку вітчизняного кінематографа українські творці пропонують глядачеві в основному легкий жанр. Витрати відносно невисокі. Збори досить приємні. У комедійному потоці вже можна розгледіти флагманів, на кшталт НЛО-ТБ (Інфоголік, Зустріч однокласників) або Студія одного з кандидатів у президенти (Слуга народу, Я, ти, він, вона).

Відео дня

Успіх одних надихає інших. Періодично приходить думка — може закинути все це кінокритиканство, взяти і «спершу добитися», написавши якийсь сценарій?.. Хоча б для короткометражки. Але невпевненість у власних скілах поки що допомагає не піддатися згубним намірам.

А ось авторам Продюсера уникнути спокуси не вдалося. Складно сказати, який Мефістофель переконав їх у тому, що вони мають кіноталанти, але якщо угода «душа — фільм» мала місце, то темні сили їх обдурили.

Продюсер — це найбездарніше українське кіно зими 2018-2019. Це дно, на якому знайшов свій останній притулок Титанік зі сценарно юмайстерністю і акторською грою. Фільм наскрізь дешевий і геть фальшивий. І, найголовніше — він не смішний.

Сюжет витягається за вуха під звуки розстроєного рояля в кущах

Півтори години лицедії немов проходять відбір у збірну на чемпіонат з перегравання — настільки штучні їх емоції і скуті рухи. Кастинг нагадує івент, де зібралися знуджені селебрітіз і вирішили розвіятися зйомками фільму. Але напружуватися вважали зайвим, тому кожен творив у кадрі що вважав за потрібне. Олексій Дурнєв так неприродно тягнув свої репліки, що здавалося, у нього щось болить. Його бородатий друг без зупинки кривлявся, виконуючи роль горе-коханця. Даша Астаф'єва грала тим, чим мати-природа обдарувала. Героїня Мішель Андраде взагалі незрозуміло навіщо була тут потрібна. Так, зайшла подуріти.

Сценарій? .. Про мертвих або добре, або нічого. Але краще правду.

Обидва сценариста, які працювали над фільмом, швидше за все, працювали позмінно, не намагаючись передавати один одному напрацьовані частини скрипта. У підсумку вся історія - це набір якихось випадкових локацій і неадекватних персонажів, а сюжет витягується за вуха під звуки погано настроєного рояля в кущах.

Фінальний твіст, під який автори підганяють все те незрозуміле, що вони вивалили перед аудиторією, підвищує градус маячні та посилює безодню нерозуміння, залишаючи в очах глядача німе запитання: «Що я тільки що подивився?».

Продюсер — це дитячий малюнок на шпалерах. Так, дитина старалася, але ні про майстерність, ні про талант тут мова не йде.

1 з 10

Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу   Мнения Нового Времени

Більше блогів тут

Приєднуйтесь до нас у соцмережах Facebook, Telegram та Instagram.

Показати ще новини
Радіо НВ
X