Щоб побачити майбутнє своєї країни, зовсім не обов’язково звертатися до футурології. Досить придивитися до сучасних дітей, проаналізувати, чого і як ми їх вчимо. А потім можна подивитися світові дослідження ринку праці. Картинки не збігаються?

У перших рядках рейтингу професій, що «найшвидше зростають» до 2026 року очікують фахівців з альтернативної енергетики та персональних домашніх помічників по здоров’ю. Є ще гіпотези про «молекулярних дієтологів» і «гідів по космосу». Правда, це, швидше, виверти для приветнення уваги до головної тези, яка пролунала кілька років тому на Всесвітньому економічному форумі та була звернена до лідерів країн: «65% дітей, учнів сьогодні в початковій школі, будуть зайняті в професіях, які ще не існують».

Технологічний прогрес, комп’ютерні та інтернет-технології в останні десятиліття внесли колосальні зміни в наше життя. Вони змінили наше дозвілля, способи комунікації, а також робочі місця і навіть бізнес-моделі. І якщо по-чесному, то ми не просто не встигаємо підготуватися до майбутнього, ми ледве встигаємо відповідати сьогоденню.

Звичайно, все впирається в навчання. Громіздкі і дорогі системи освіти не встигають адаптуватися до нових вимог сучасного світу. Мова не тільки про нашу країну — з цим зіткнувся весь світ. Але якщо США і Велика Британія, наприклад, розгорнули національні програми з серйозним фінансуванням з навчання школярів програмування, то Україна продовжує відчувати дефіцит вчителів інформатики та комп’ютерної техніки в навчальних закладах. Сінгапур і Китай оновили свої програми навчання «комп'ютерні науки», додавши в них «інтернет речей» і «обчислювальне мислення». А у нас все ще не рідкісні випадки, коли на інформатиці вчать, як вмикати та вимикати комп’ютер. Проте, ера цифрових технологій вже настала, і наші діти не знають іншої реальності. Завдання батьків — зрозуміти, які ж нові навички потрібно дати дітям для успішного майбутнього і сьогодення.

1. Цифрова грамотність.

Смартфон та інші гаджети повністю змінили наш спосіб життя, звички і робочі процеси. Уже сьогодні в інших країнах дітей вчать бути «хорошими цифровими громадянами». Йдеться про розуміння можливостей, прав і обмежень у цифровому світі. Європейський Союз вже кілька років поспіль перевидає оновлений стандарт цифрової компетентності громадянина. Саме час погуглити такий стандарт (в Україні його немає), щоб дізнатися самому і розповісти дитині основи цифрової компетентності. Як правило, такий стандарт включає в себе інформаційну та комп’ютерну грамотність, комунікацію за допомогою комп’ютерних технологій, створення цифрового контенту, вирішення завдань за допомогою цифрових технологій, а також поняття авторського права і плагіату.

Як цього навчити дитину? Можна спробувати дати все це через позашкільні курси, але це точно буде кілька пересічних факультативів. Об'єднаних курсів для побіжного знайомства з цифровими навичками у нас поки що немає. Та може, і не треба: в цьому питанні все залежить від вироблених звичок, які повинні перерости в культуру взаємодії в цифровому світі. Для цього достатньо проговорити з дитиною правила і почати їх дотримуватися.

2. Основи кібербезпеки.

Ви помітили, що діти в останні роки стають повноправними користувачами смартфонів років з п’яти? А батьки або вихователі починають розповідати їм про ключові заходи кібербезпеки з цього ж віку? Думаю, що навряд чи. І предмета такого в школі поки що немає, можете не сумніватися. Тому все знову в руках батьків. І тут знову ж таки на допомогу прийде Інтернет, де можна знайти постери з основними правилами кібербезпеки для дітей різного віку. Основи кібербезпеки навчать вашу дитину не ділитися персональною інформацією в Мережі, не зустрічатись особисто з незнайомцями, які призначили зустріч в Мережі, навіть якщо вони здалися цікавими і доброзичливими, не приймати повідомлення від незнайомих осіб і не відкривати мультимедійні дані, які мають ознаки «вірусних». І так далі. Загалом, справа важлива і дуже корисна. Адже сьогодні все частіше зловмисники шукають підхід до дітей через месенджери і соціальні мережі і навіть вдаються до шантажу.

Де цього навчають дітей? Можна підібрати короткі лекції і тренінги, які час від часу проводять для дітей шкільного віку. А краще самим батькам виступити ініціаторами і організувати тренінг з професійним лектором не тільки для своєї дитини, але й для її однокласників.

3. Критичне мислення і медіаграмотність.

Продовжуючи тему кібербезпеки, необхідно торкнутися кібергігіени. В епоху надлишків інформації, коли кожен може постити щось онлайн, навіть дорослому буває складно відрізнити фейк від правди. Навчання дітей критичного мислення — це надійне щеплення на довгі роки, яке дозволить тверезо бачити пропаганду, цензуру, та й просто однобоко поданий матеріал. Тут же стоїть питання і про медіаграмотність, в частині уміння самої дитини подавати коректну і вивірену інформацію в Мережі.

Як цього можна навчити дитину? Дещо вже почала давати школа. Але буде більший ефект, якщо в сім'ї є культура споживання інформації онлайн.

4. Обчислювальне мислення і програмування.

Обчислювальне мислення, або Computational thinking, вже з’явилося в шкільному курсі в Сінгапурі. Місцева система освіти пропонує розглядати комп’ютер 1) як науку, 2) як інструмент і 3) його вплив на суспільство. Мабуть, на сьогодні це один з найкращих підходів до розуміння комп’ютерних технологій як явища в нашому житті. І ці ж сінгапурці запропонували світу розвивати у дітей навички «обчислювального мислення». Справа в тому, що мода на мови програмування періодично змінюється. Вивчити нову мову кодингу не так вже й складно. Але куди важливіше навчитися алгоритмічному способу мисленню з логічними прийомами і здатністю розбивати будь-яке завдання на дрібні частини. Цей навик потрібен не тільки програмістам, він застосовний у будь-якій сфері діяльності.

Де цього можна навчити дитину? Думаю, що найкращий шлях — пошук талановитого та просунутого вчителя інформатики, разом з яким потрібно визначитися з новим підходом до навчання дитини.

5. Робототехніка і штучний інтелект.

Цей пункт може виглядати як данина трендам. Але від цього він не менш важливий. Робототехніка — це те ж програмування, але плюс мейкерство. У цьому форматі дитина куди краще засвоює програмний код, тому що практично відразу бачить результат своєї роботи — в русі робота, наприклад. А що стосується штучного інтелекту, то він заслуговує хоча б поверхневого вивчення в зв’язку з піднятим на його честь шумом. А раптом і справді штучний інтелект наблизиться до аналітичних здібностей розуму. Не буде зайвим розуміти, як його «вимкнути». Тим більше що в основі ШІ також лежить програмування.

Де цього вчити дитину? Сьогодні в Україні досить багато шкіл і курсів з робототехніки. А ось основам штучного інтелекту вчать одиниці, тут потрібно пошукати.

6. Уміння вчитися.

Найголовніший навик майбутнього, на мій погляд — це вміння вчитися і брати відповідальність за себе і навколишній світ. Навчання теж йде в онлайн-формат, і більшість сучасних дітей не читає книжки, а слухає подкасти та дивиться влоги. Раз і навчання стає мобільним, потрібно прищеплювати навик вчитися постійно. Це і є головною запорукою успіху в майбутньому.

Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Мнения НВ

Більше блогів тут