Чого нас навчили книги про Гаррі Поттера

6 липня 2017, 09:21
Вы также можете прочесть этот материал на русском языке
Хоча Гоґвортс – це фантастичний, вигаданий світ, його герої стикаються з притаманними реальному життю випробуваннями і травмами

Кілька тижнів тому в Даремі (Велика Британія) пройшов гей-прайд, де я помітила хлопця з плакатом: «Гаррі Поттер навчив нас, перш за все, тому, що ніхто не повинен жити в комірчині».

Відео дня

Пошукавши інформацію про це гасло, я дізналася, що воно циркулює в інтернеті вже кілька років. Спочатку заклик придумали в канадській благодійній організації з захисту прав ЛГБТ, The Youth Project, потім його ретвітнула сама Джоан Роулінг.

Це не єдиний пов'язаний з книгами про Гаррі Поттера слоган, що з'явився в ході останніх маршів і протестних акцій. На січневих жіночих маршах, наприклад, можна було часто побачити плакати з написами: «Дамблдорова Армія», «Герміона була б за нас!»

Плакати, що з'явилися через 20 років після публікації «Гаррі Поттера і філософського каменя», свідчать про те, що романи Джоан Роулінг – це набагато більше, ніж історії про чари і чаклунство. Для багатьох молодих людей «Гаррі Поттер» є дуже знайомою і близькою книгою, що дозволяє переосмислювати і приймати свій власний життєвий досвід. І це особливо актуально зараз, коли по всьому світу посилюються чвари і нерівність.

Переглядаючи перші враження

Хоча Гоґвортс – це фантастичний, вигаданий світ, його герої стикаються з притаманними реальному життю випробуваннями і травмами: втрати, самотність, переслідування, ревнощі, нерозділене кохання, почуття провини, знущання – і це лише частина з них.

Є також цілий ряд типових персонажів, що зустрічаються в будь-якій школі: хуліган і його головорізи, нестерпна всезнайка, жартівник, вчитель-садист.

Романи Джоан Роулінг – це набагато більше, ніж історії про чари і чаклунство

Популярність франшизи пояснюється, зокрема, тим, що в міру виходу нових книг і розвитку (ускладнення) їх героїв, росли і дорослішали самі читачі. Тому перші враження про героїв проходять перевірку і оскаржуються подіями і відкриттями пізніших книг.

У першій книзі, наприклад, ми бачимо два протилежних персонажа, Дамблдора і Снейпа, доброго і злого вчителя. Про них ми, по суті, нічого не знаємо, крім того, що Дамблдор – дідусь-всезнайко дідусь в окулярах-півмісяцях, а Снейп – чорноокий і злісний, схожий на кажана вчитель.

Але після виходу наступних частин Поттера персонажі перестають здаватися такими однозначними. «Добрий», навіть «ідеальний», Дамблдор стає більше схожим на звичайну людину. Виявляється, його мучить почуття провини через дружбу в ранній молодості з грізним темним чарівником Гріндельвальдом, а також його ролі в смерті сестри Аріани.

«Поганий» Снейп, тим часом, реабілітується. Виявляється, він все життя був закоханий в Лілі Поттер, матір Гаррі. Він звинувачує себе в її смерті і все життя присвячує спокутуванню гріхів юності. Це робить героя більш привабливим в очах читача.

Стандартних героїв і лиходіїв більше немає, з'являються правдоподібні персонажі зі складними мотиваціями.

Це одна з сильних сторін літератури – нам доводиться повертатися і переглядати свої перші враження, висновки, думки. І це вчить нас робити те саме в реальному житті.

Життєві уроки Хогвартса

Дитяча література XVIII і XIX століття ставила перед собою мету навчити: «добре» винагороджувалося, «погане» - каралося. «Погане» асоціювалося з «поганими» героями, і навпаки.

«Гаррі Поттер», тим часом, допомагає юним читачам сприймати світ і людей в ньому такими, якими вони є насправді. Ці романи показують, що людей не так просто зрозуміти, і «розсортувати» їх по факультетах теж не вийде. Серед гріфіндорців зустрічаються боягузи – згадайте Пітера Петтігрю. А серед слизеринців є такі, якими рухає, скоріше, любов, ніж амбіції – згадайте Нарцису Мелфой, яка на свій страх і ризик вирішує збрехати Лорду Волдеморту про те, що Гаррі мертвий.

Недавнє дослідження, проведене в Кембриджському університеті, підтверджує: читання і література допомагають дітям пізнати світ і людей навколо себе. «Читання художньої літератури забезпечує відмінну підготовку для розвитку і практики емпатії. Тобто, розуміння того, що інші люди відчувають і думають», – кажуть автори дослідження.

Як сказала б Герміона, читання художньої літератури допоможе вам не зупинитися в емоційному розвитку на рівні «чайної ложки». Різноманітність емоцій і емпатія, знайдені в таких книгах як «Гаррі Поттер», допомагають дітям орієнтуватися в цьому складному і чарівному світі, де всі ми живемо.

Невичерпне джерело магії

Але хоча світ Хогвартса і Косого провулка дозволяє нам втекти від «магловського» існування, він, як і наш, затьмарений нерівністю, гнобленням і небезпеками.

Таким чином, книги про Гаррі Поттера дають нам їжу для роздумів, підштовхує і дітей, і дорослих шукати відповіді на нагальні питання моралі, відповідальності, конфлікту, травми.

Джоан Роулінг якось сказала, що не вірить в «магію помаху чарівної палички», але вірить в «магію уяви і магію любові». Давайте додамо до цього магію, в яку всі ми віримо, і яка продовжує бути частиною нашого життя ось вже 20 років, – невичерпну магію всесвіту «Гаррі Поттера».

The Conversation

Переклад The Conversation. Републікація повної версії тексту заборонена.

Більше блогів тут

Приєднуйтесь до нас у соцмережах Facebook, Telegram та Instagram.

poster
Підписатись на щоденну email-розсилку
матеріалів розділу Life
Залишайтесь в курсі подій з життя зірок, нових рецептів, краси та моди
Щосереди
Показати ще новини
Радіо НВ
X