Алгоритм кохання. Як перетворити три роки на вічність

31 жовтня 2019, 20:43

Для мене справжня родина — це спільний бюджет

Мій чоловік — програміст. Нашому подружжю 13 років, і я вже чітко усвідомила, що будь-яке завдання можна вирішити, коли буде визначено максимально чіткий і конкретний шлях до його вирішення. Іншими словами — алгоритм.

Відео дня

За чотири шлюби і не злічити, скільки закоханостей я точно зрозуміла, що «кохання живе три роки» — це взагалі не про кохання. Офіційно повідомляю, що плюс-мінус три роки — це термін життя пристрасті, вона ж є закоханістю.

Кохання, дівчатка і хлопчики, пані та панове, — невмируще. У нього немає термінів давності і термінів придатності, кохання — це мед. Воно може випаруватися, трансформуючись в інші речовини, але за правильного вжитку — ніколи не псується. Я, як, певна, і ви, несу в своєму серці любов до тих, кого давно немає зі мною і ніколи не буде. Хто пішов в Небуття і з мого життя, але як увійшов з любов’ю в моє серце, так в ньому з ним і лишився.

Те, що живе три роки, чим би там воно не було, може померти, не встигнувши народитися (причому три роки — тривалий термін, найчастіше це відбувається набагато швидше), але може і перерости в кохання. Я вчуся зберігати кохання не в саркофагах пам’яті, а берегти її живим і життєдайним. Ось мій алгоритм вибудовування кохання в парі.

1. Для того щоб народилося кохання, потрібен ембріон цього почуття. Спочатку ви подобаєтеся один одному на фізіологічному рівні, потім — на емоційному, потім повинна розвиватися симпатія на інтелектуальному рівні — вам має бути не тільки захоплююче-пристрасно разом, а ще й цікаво.

Любовний човен або розіб'ється об побут, або випливе

2. Коли зародок сформовано, його треба виростити. Найкраща можливість перевірити, чи буде ембріон жити — згадати Маяковського. Любовний човен або розіб'ється об побут, або випливе, і буквально за кілька місяців стане зрозуміло, чи життєздатне немовля вашого кохання.

3. Для того щоб ваше «разом» на одній житлоплощі не перетворилося на фігуральне вбивство, знадобиться не надто багато: чітке розуміння, що в сучасному світі жінка — це не обслуговуючий персонал, а чоловік не «винен» все і всім. Якими стануть умови вашого партнерства — вирішувати тільки вам. Головне, щоб кожен з партнерів розумів, що в родині ніхто нікому нічого не винен і кожен винен кожному. Парадокс сімейного щастя.

4. Окремо хочу поговорити про фінанси. Для мене сім'я — це не печатка в паспорті і навіть не спільні діти. Для мене справжня сім'я — це спільний бюджет. Якщо ваш партнер і ви готові відкрито і відверто дати доступ один одному до своїх доходів — це і є сім'я.

5. У спільному бюджеті є одна особлива важливість — дотримання домовленостей. Наприклад, не витрачати без попереднього узгодження суму, вище певної цифри. Для одних сімей це буде $50, для інших — $500, залежить від рівня доходів. Всі витрати, що перевищують раніше обумовлений ліміт, — тільки за погодженням. Якщо партнер не згоден з витратою — або шукаєте компроміс, або забудьте про покупку, бо мир у партнерстві важливіший. Мені, наприклад, часом доводиться танцювати дуже тривалі танці, коли я хочу якусь нову коштовну дівчачу іграшку. А іноді доводиться вбивати свої забаганки достеменно, якщо навіть найвитонченіші танцювальні фігури не приводять до згоди партнера.

6. Соціальний маркер, без якого тітоньки і бабусі з оточення не вважають сім'ю справжньою, — діти. Найголовніша умова: «мати чи не мати» — це має бути тільки ваше з партнером рішення. Друга за важливістю умова — це має бути саме рішення, а не «так вийшло». Якщо рішення «Так», зробіть собі татуювання на серцях: діти — це ті, кому ви винні на рівних, незалежно від зовнішніх або внутрішніх обставин. Діти не просили їх народжувати, тому ви, батьки, несете за них відповідальність до моменту, доки не випустите їх у доросле самостійне життя.

7. Секс. Спеціально залишила цю складову наостанок, адже саме в останній дії часто-густо закладена ефективність алгоритму. Я не згодна з експертами, які стверджують, що без сексу не може бути кохання. Ще й як може, коли це влаштовує всіх учасників процесу. Та коли один із партнерів страждає через відсутність сексу, а інший не може або не хоче йому допомогти — навіщо потрібне таке кохання? Кохання — це щастя, а не поневіряння.

І спілкуйтеся, дівчатка і хлопчики, пані та панове, спілкуйтеся. Якнайбільше, з усіх питань і у всіх сенсах цього слова. Тільки тоді алгоритм буде робочим, це я вам як фахівець з комунікацій кажу.

Справжнє кохання — це ніби ваша печінка, щось незмінне і стале. Ви ж не кидаєтеся з пристрасними піснями до ніг вашої печінки щодень? Ні. Цього й не варто робити. Просто пам’ятайте про неї і дійте так, щоб їй було добре з вами, бо коли «печінка» вирішить від вас піти — вам кінець. Надовго. Або назавжди.

Долучайтесь до нашого телеграм-каналу Мнения НВ

Більше блогів тут

Depositphotos

Показати ще новини
Радіо НВ
X