Півник з кухонної шафки в Бородянці. Як предмет Васильківської майоліки став символом стійкості України та прославився на весь світ
Кухонна шафка і керамічний півник на ній, що дивом втрималися на стіні зруйнованого російськими окупантами будинку у місті Бородянка, Київської області, стали символом стійкості українців. НВ розібралося, хто автор півника, що вже став легендарним.
Війна Росії проти України — головні події 3 червня
Світлина кухонної шафки, вцілілої у Бородянці під час руйнівних бомбардувань і обстрілів, яку зробила фотокореспондентка Суспільне Новини Єлизавета Серватинська, стала вірусною у Мережі і її швидко назвали символом стійкості українців. Уважні користувачі розгледіли на шафці керамічний декоративний посуд у формі півника. Запилений, але не знищений він символізує незламність українців та України.
Саме такого півника у суботу, 9 квітня, несподівано подарували прем'єр-міністрові Великої Британії Борису Джонсону під час його візиту до Києва. Такий же подарунок отримав і шостий президент України Володимир Зеленський.
Цей півник — це виріб Васильківського майолікового заводу. Васильківська майоліка — український культурний пласт із недалекого минулого, про який більшості майже нічого не відомо, але напевне, передивившись світлини із виробами його майстрів, багато хто упізнає речі зі своїх домівок.
На заводі у Василькові протягом десятиліть створювали майоліку — вироби з глини, покриті розписом ангобами (білою або кольоровою глиною) з використанням оригінальних прийомів — фляндрівки та пастилажа, і покриті скловидною рідиною, що називається полива.
Історія заводу розпочинається з 1928 року, коли у Василькові, що здавна вважався одним із центрів гончарства Наддніпрянщини, 16 кустарів об'єдналися у артіль Керамік. Вони випускали прості гончарні побутові вироби — горщики, миски та макітри. У 1934 році на базі артілі був створений Васильківський майоліковий завод. До кустарів долучилися художники та технологи, що пізніше зробили на підприємстві справжню революцію.
Розквіт заводу припав на 1960−1980-ті роки. Тоді він був одним із провідних підприємств художньої промисловості України, що випускав біля 70-ти зразків кераміки від побутових виробів: тарілок, мисок, кухлів, макітр, глечиків, куманці до декору та декоративних скульптур. Завод брав участь у виставках декоративного мистецтва в Україні та за її межами — у США, Канаді, Великій Британії, Франції, Бельгії, Фінляндії.
Документальних підтверджень авторства тепер уже всесвітньо відомого півника, якого завод тиражував протягом багарьох років, немає, адже каталогів Васильківського майолікового заводу поки не існує. У Мережі поспішили назвати його автором відомого українського майстра художньої кераміки Прокопа Бідасюка (1895 — 1973), представника Межигірської школи кераміки та учня українського художника Василя Седляра з творчої групи так званих бойчукістів, який працював на заводі з 1940-го року.
Прокіп Бідасюк народився в селі Деркачі, поблизу міста Овруч на Житомирщині. Керамічному мистецтву він навчався в Межигірському керамічному технікумі. З 1930 по 1934 роки він працював формувальником-модельником, художником-живописцем та скульптором на Будянському фаянсовому заводі. А у 1940−1970 роках працював модельником, майстром і художником на Васильківському майоліковому заводі.
Серед його робіт декоративні вази, тарелі, куманці, зооморфний посуд, іграшки, розповіла НВ Ірина Іванівна Бекетова, дослідниця української кераміки і завідувачка фондами кераміки у Національному музеї українського народного декоративного мистецтва. У колекції цього музею зберігаються 12 творів Прокопа Бідасюка, зокрема і його півник. «Бородянський півник» за стилем та художньою особливістю не схожий на твори Прокопа Бідасюка. Також я знаю, що роботи Бідасюка не могли тиражувати", — зазначила Ірина Бекетова.
Як зазначив головний художник Васильківського майолікового заводу останніх років Сергій Денисенко, син майстра художньої кераміки заводу Михайла Денисенка, із яким поспілкувався колекціонер-дослідник майоліки В’ячеслав Гладушкін, авторство півника помилково віднесли до Прокопа Бідасюка. Автором його назвали на виставковому проєкті Добрі звірі (куратор Павло Гудімов) у Національному музеї українського народного декоративного мистецтва у 2019 році.
Сергій Денисенко розповів, що має тиражного півника, ідентичного півнику з Бородянки, з дарчим написом, датованим 1967 роком, і робить висновок, що цей декоративний посуд, був розроблений в кінці 50-х на початку 60-х років. Денисенко вважає, що автором півника є інший майстер художньої кераміки, що працював на Васильківському майоліковому заводі з 50-х років Валерій Протор'єв (1924−1997). Він народився у селі Воронівці, Хмельницького району Вінницької області. У 1950 році він закінчив Київське училище прикладного мистецтва.
Серед відомих робіт Протор'єва скульптурки Добрий звір, Злий звір, Павичі, фігурний посуд за мотивами Лісової пісні Лесі Українки, декоративні вази Україна, Київ, Червона калина тощо. Разом із ним на заводі працювала його дружина майстер художньої кераміки Надія Протор'єва.
Серед інших відомих майстрів Васильківського майолікового заводу Михайло та Григорій Денисенки, Людмила Власенко, Тетяна Музиченко, Марина Кривонос, Володимир Коваленко, Неллі Ісупова, Марія Хом’якова, Надія Білик.
У 2000 році завод був визнаний банкрутом і припинив своє існування. У 2004 році його приватизували і спробували відновити виробництво, але вже у 2019 році його припинили з економічних причин.
Васильківська майоліка є класикою українського гончарського і керамічного мистецтва. Зараз її зразки можна придбати у колекціонерів та в магазинах антикваріату, на барахолках, але багато творів зберігаються і використовуються у побуті в українських домівках. Роботи Васильківського майолікового заводу є експонатами Музею Васильківської майоліки у Василькові, Національному музеї українського народного декоративного мистецтва у Києві та інших.
У 2019 році у НМУНДМ показали виставковий проєкт Завод, на якому представили найцікавіші зразки виробництва різних років з колекції цього музею, в якій зберігається понад 1500 предметів.
