Прийняти хаос. Рецензія на новий мультфільм студії Pixar — Душа

30 грудня 2020, 07:00

В український прокат вийшов мультфільм Душа — нова робота студії Pixar і, зокрема, одного з її головних авторів, режисера Піта Доктера. Останній відомий мультиками з золотого фонду американської анімації: Корпорація монстрів, Думками навиворіт.

Як видно, режисер завжди намагався відповісти на питання про те, що знаходиться за межею: дитячих страхів, старості, підліткової емоційності. За свої відповіді у мультфільмах Вперед і вгору і Думками навиворіт Доктер отримав по Оскару. У мультфільмі Душа він проник за останню грань: в загробне життя. І за свою сміливість і мудрість ризикує отримати третього золотого болванчика.

Відео дня

1. Сюжет

НВ
Фото: НВ

Наш час. Нью-Йорк. Чоловік середніх років на ім'я Джо Гарднер мріє про кар'єру популярного джазового піаніста, але животіє учителем музики в середньостатистичній американській школі. Животіння це, тим не менш, іноді приносить свої плоди: Гарднера кличе на прослуховування до відомої джазової саксофоністки його колишній учень.

Учитель приходить і, незважаючи на свою невпевненість, чимось таки чіпляє сувору зірку. Окрилений рідкісним успіхом, він біжить додому вулицею, не помічаючи небезпек. Повз пролітають цеглини з будівництва, під ногами залишаються незачіпленими бананова шкірка і цвяхи. Остання перешкода — відкритий люк, на жаль, таки не мине чоловіка. Він падає вниз і приходить до тями душею вже в іншому місці: на сходах, що ведуть до Великого За.

Швидко зрозумівши, що до чого, Гарднер відмовляється йти туди, звідки немає повернення: він хоче знов на Землю, де зажевріла надія на самореалізацію й успіх. У паніці він намагається зійти зі сходів і, пролетівши через потік абстракцій, опиняється в розподільному центрі. Там Гарднер зустрічає душу № 22, яка категорично відмовляється втілюватися в світі людей, мотивуючи це тим, що гірше місця немає.

Незважаючи на протиріччя, обидвоє знаходять спосіб допомогти один одному.

Кадр з фільму
Фото: Кадр з фільму

2. Сценарій, драматургія

У своїх мультфільмах-фантазіях Піт Доктер завжди заходив на незвідані раніше території. Разом з тим метою режисера було не тільки показати захоплюючу подорож, але і відповісти на складні питання, які лежать на поверхні та які хвилюють більш-менш всіх. Як це старіти на самоті та з вантажем невиконаних обіцянок? Як це, коли тобі 11 і весь світ проти тебе? Як Всесвіт облаштував процеси, що лежать після смерті та до народження?

Кожен раз Доктер не тільки заспокійливо теоретизував про абстрактне, але, відтіняючи теорію, наводив конкретні приклади з конкретними людьми та їхніми знайомими багатьом проблемами. І основна проблематика мультфільму Душа, незважаючи на дотепність думок з приводу влаштування небесної канцелярії, — це пошук себе, свого місця в цьому світі.

Розкривається вона за допомогою пари персонажів, що суперечать один одному (два героя, що сперечаються, в центрі сюжету — звичний для режисера хід). Тут це Джо Гарднер і душа № 22. Перший дуже хоче повернутися на Землю, адже, як йому здається, його життя тільки що набуло сенсу. Друга усіма силами намагається уникнути нашої планети. Вона як раз не бачить сенсу в існуванні й хоче залишитися на вічній паузі.

poster
Дайджест головних новин
Безкоштовна email-розсилка лише відбірних матеріалів від редакторів НВ
Розсилка відправляється з понеділка по п'ятницю

Жарт в тому, що їхні протиріччя носять поверхневий характер і мета у них, по суті, одна — зрозуміти дещо про життя (перший так і не розвернувся на повну, друга — по суті теж), прийняти все її хаотичне різноманіття (не дарма Гарднер намагається досягти успіху саме в джазі) і припинити, нарешті, ганятися за конкретикою — за змістом. Його, як відомо, немає.

Що чудово: не зважаючи на широту і якусь остаточну базовість теми, Доктер уникає загальних фраз, обходиться без гучних слів і балансує на ідеальній в даному випадку межі між Деревом життя Терренса Маліка і роботами Вуді Аллена. Тобто він бере питання про природу світобудови і дає на нього прикладну, по-алленівськи меланхолійну відповідь. Відповідь, яку кожен може вписати в своє життя.

Мультфільм Душа взагалі дуже доросла робота. Зрозуміло, що тут є кіт, що говорить, багато гумору, винахідлива барвиста анімація (тобто це все і для дітей теж), але є в мультику і зрілість. Він ближчий до Вперед і вгору, і, що важливо, сміливіший: якщо в тій історії про старість смерть була замаскована під міфічну гірську країну, то тут вона озвучена моторошним, потойбічним гулом авторства Трента Резнора й Аттікуса Росса.

Кадр з фільму
Фото: Кадр з фільму

3. Картинка і актори

При цьому автори мудро позбавили свій мультфільм релігійності: тут немає ознак раю, пекла чи там реінкарнації. Є тільки Велике За — остання грань, яку кожен може трактувати в залежності від польоту своєї фантазії. А з огляду на дотепний опис, яке дає собі одна з сутностей розподільного центру, Душа ідейно ближча шанувальникам науково-популярної літератури про фізику.

Легко скинувши вантаж конфесійності, Доктер вирішив піти шляхом практичності й знайшов пояснення і появи рис характеру, і депресії, вписав у свою онтологічну модель і астрологію з астральними проекціями (тут особливо прекрасний кораблик хіпі, що борознить простори потойбіччя за допомогою пісень Боба Ділана). Все це, на відміну від священних текстів, живе і працює на по-гуманістичному налаштованій логіці.

Для порядку варто відзначити, що вперше в історії Pixar у центрі їхнього мультика стоїть темношкірий персонаж.

Кадр з фільму
Фото: Кадр з фільму

Душа — вердикт НВ

10/10

Мультфільм Душа — точка перетину безлічі епітетів: він смішний, зворушливий, дотепний, повчальний і терапевтичний, але головне — універсальний. Причому універсальність ця досягнута без компромісів. Вона не означає політкоректність, а, скоріше, демократичність: Доктер оспівує різноманітність людей і дарує кожному однакову кількість надії. І мудрості.


Душа

Soul

2020 рік

США

Режисер — Піт Доктер, співрежисер Кемп Пауерс.

У головних ролях: Джеймі Фокс, Тіна Фей, Questlove, Філіс Рашад та інші.

Показати ще новини
Радіо НВ
X