«Живу так само, як інші». Олена Зеленська розповіла, коли вперше з початку війни заплакала та коли востаннє бачила чоловіка
За сприяння Vogue UA перша леді України Олена Зеленська вперше з початку війни дала інтерв'ю світовим виданням Vogue — про особисті почуття, силу українок та волю народу до перемоги.
Війна Росії проти України — головні події 3 червня
«Я добре пам’ятаю початок. Напередодні був звичайний робочий день і вечір. Діти повернулися зі школи, буденні домашні клопоти, підготовка до наступного навчального дня… Так, ми всі останні тижні жили в напрузі, всюди говорили про можливе вторгнення. Але до кінця не вірилося, що таке може статися. У XXI сторіччі? В сучасному світі?.. Я прокинулася від дивних глухих звуків. Десь між четвертою і п’ятою ранку. Не відразу навіть зрозуміла, що це вибухи. Чоловіка поруч у ліжку не було. Я встала — і побачила його: він був уже одягнений, в костюмі, як зазвичай (це востаннє він одягнув костюм і білу сорочку, відтоді завжди у „воєнці“). „Почалося“, — все, що сказав. Ні, паніки не було. Розгубленість хіба. „Що нам з дітьми робити?“ „Чекайте, я повідомлю. Про всяк випадок зберіть речі першої потреби та документи“. І він вирушив з дому», — зазначила Зеленська.
Перша леді України розповіла, як говорить з сином та донькою про війну: Дітям не треба нічого пояснювати, вони все знають, як і кожна дитина в Україні. Все розуміють і відчувають. Звісно, війна — це не те, що треба бачити дітям. Але вони дуже чесні й відверті. Від них нічого не приховаєш. Тому краща стратегія — правда. Отже, з дочкою та сином обговорюємо все, що відбувається. Намагаюся відповідати на запитання. Взагалі, стараємося говорити. Бо проговорювати те, що болить, не мовчати в собі - це така перевірена психологічна стратегія, вона працює".
Олена Зеленська повідомила, що знаходиться з дітьми у безпечному місці, а з чоловіком спілкується лише телефоном: «У перші дні я сподівалася, що нам можна буде залишитися всім разом. Але офіс президента перетворився на військовий об'єкт. Президент з командою там і працюють, і живуть. Тому нам з дітьми було наказано переміститися в безпечне місце. Якщо в Україні взагалі можливо зараз знайти абсолютне безпечне місце. З того часу ми спілкуємося з Володимиром тільки телефоном. Я зараз живу так само як інші українці й українки. У всіх нас одне велике бажання — побачити мир. І я, як кожна мати й дружина, постійно переживаю за свого чоловіка і роблю все, щоб мої діти були в безпеці».
Олена Зеленська згадала і момент, коли вперше з початку війни не стримала сліз. «Це сталося десь через тиждень після початку війни: коли я не бачила близьких, друзів — тільки дізнавалася телефоном, хто де, чи живий. Однієї миті я збагнула, що не знаю, чи побачу їх ще колись знов — тих, кого люблю, своїх! Це, мабуть, був перший раз, коли я заплакала, вперше дала волю емоціям. Не витримала. Я назавжди запам’ятаю усіх своїх знайомих і друзів, чоловіків і хлопців у військовій формі. Назавжди запам’ятаю, які сміливі в мене подруги! На що вони — такі тендітні й елегантні в мирний час — здатні, коли навкруги війна! Їхні історії надихають мене. Я так пишаюся ними. І мрію побачити їх знову», — зізналася дружина Володимира Зеленського.
«Війна вмить поєднала особисте і громадянське. І в цьому, мабуть, була фатальна помилка тирана, який на нас напав. Ми насамперед українці, а потім усе решта. Він хотів розколоти нас, роз‘єднати, спровокувати внутрішнє протистояння, але це неможливо у випадку з українцями. Нам не потрібна жодна пропаганда, щоб виявити громадянську свідомість і стати до спротиву. Саме це особисте: гнів, біль, які ми всі відчуваємо, — миттєво вмикає громадянське: жагу діяти, чинити спротив агресії, захищати свою свободу. Кожен це робить як може», — вважає Зеленська.
