«Мистецтво — це перемога нашої надії». Олена Зеленська розповіла, про своє звернення на відкритті виставки про Україну на бієнале у Венеції
На урочистому відкритті виставки Це Україна: Захищаючи свободу, яка входить до офіційної супутньої програми Венеційської бієнале 2022, зачитали звернення Олени Зеленської.
У четвер, 21 квітня, відбулося відкриття виставки Це Україна: Захищаючи свободу, організованої Фондом Віктора Пінчука, Офісом президента та Міністерством культури України. Вона проходить у Scuola Grande della Misericordia в рамках офіційної супутньої програми Венеційської бієнале 2022.
Посол України в Італії Ярослав Мельник зачитав гостям відкриття лист від дружини президента Олени Зеленської.
У своїх соціальних мережах перша леді переповіла, про що було її звернення.
«Коли хтось запитає, а чи час для мистецтва, коли триває війна, я розповім історії цьогорічних українських експозицій на знаменитій Венеціанській бієнале», — написала вона. І додала, що зараз кожен українець, перебуваючи навіть у такому ідилічному місці, як Венеція, бачить перед собою руїни Маріуполя, Чернігова, Харкова, Київщини.
«Серед палаців Венеції розповіла світові про зруйнований музей Куїнджі в Маріуполі, доля полотен якого невідома, як і доля тисяч мешканців міста… Про розчавлений бомбою Музей українських старожитностей у Чернігові, спалений музей з роботами Марії Примаченко…
Мистецтво — це також вид протистояння, у якому життя каже смерті: «Стоп, далі ти не пройдеш!» Мистецтво — це перемога нашої надії. Тож нехай буде мистецтво! І перемога!" — повідомила Зеленська.
Також на відкритті виставки виступив президент України Володимир Зеленський, а українська співачка Тіна Кароль виконала гімн.
Виставка, що складається з двох частин, підтверджує культурну стійкість України, яка завжди, навіть у найважчі часи, виражалася в здатності критично мислити й творити. Вона розповідає про силу, творення та дружбу, але насамперед присвячена колективним свободам — свободі вибирати, свободі говорити та свободі існувати.
У першій частині представлені нові монументальні роботи трьох художниць та художників, які продовжують жити та працювати в Україні, попри розв’язану Росією війну — Євгенії Бєлорусець, Нікіти Кадана та Лесі Хоменко, Вони використовують поетику предметного свідоцтва та голоси очевидців, щоб осмислити реалії війни, свідками якої вони є.
Друга частина складається із творів українських художниць і художників, які представлені разом із міжнародними колегам-друзями України. Вони розповідають про глибокий зв’язок із країною, утворюючи єдиний фронт проти війни.Серед представлених авторок та авторів Марина Абрамович (Сербія), Олафур Еліассон (Данія), JR (Франція), Демієн Герст (Велика Британія), Борис Михайлов (Україна) і Такаші Муракамі (Японія).
