У бесіді із британськими журналістами. Олена Зеленська розповіла, коли востаннє бачилася з чоловіком та закликала дати Україні зброю
Перша леді України Олена Зеленська закликала західних партнерів дати Україні зброю та наголосила, що українським дітям може не знадобитися гуманітарна допомога, якщо вони помруть.
Вона подякувала за гуманітарну допомогу, але уточнила, що Україна зараз гостро потребує озброєння. Про це перша леді заявила в інтерв'ю Good Morning Britain.
«Ми вдячні за гуманітарну допомогу, за притулок для наших людей. Дуже вдячні. Проте слід розуміти, що дитяче харчування буде непотрібним, якщо діти помруть. Підгузки було б добре, якби мами могли міняти їх не в підвалах. Нам потрібна зброя. Так, матерям, дітям та літнім людям в Україні потрібна зброя — яку візьмуть їхні захисники, які відженуть ворога від кордонів Європи. Україні потрібна зброя, щоб українські біженці могли повернутися додому та відновити економіку. Тому просимо не зупинятися, прискорити темпи забезпечення важким озброєнням», — заявила вона.
Зеленська висловила подяку Великій Британії за підтримку України.
«Ми особливо вдячні за рішучу позицію британського уряду щодо цього питання. Від Бориса Джонсона ми отримуємо абсолютне розуміння не лише на словах, а й у такій терміновій допомозі зі зброєю. Кожен українець знає, що Великобританія є нашим надійним союзником і близьким партнером. Британський народ і британський уряд одними з перших продемонстрували принципову та непохитну підтримку України, ставши прикладом для багатьох інших країн», — наголосила перша леді.
Вона також розповіла, коли востаннє бачилася зі своїм чоловіком, президентом України Володимиром Зеленським.
«Ми бачилися 24 лютого, рано-вранці, коли на нас напала Росія. Чоловік і тато розцілував нас і пішов на роботу. З того часу він живе там. З того часу спілкуємося лише телефоном», — зізналася Зеленська.
Перша леді зізнається, що часто плаче та відчуває горе.
«Як будь-яка нормальна людина, я плачу. Я відчуваю горе. Я відчуваю гнів. Я думаю, що всі навколо мене відчувають те саме — а що ще ви можете відчувати, коли бачите вбиту людину біля власного будинку? Дитину на могилі матері у власному дворі? Розстріляну машину з написом „не стріляйте, діти“? А знаєте, що страшно, крім цих фактів російських звірств? Дуже страшно звикнути. Трагедій уже стільки, що вони намагаються стати буденністю, як для тих маріупольців, яким доводиться ходити по воду повз трупи сусідів», — зізнається вона.
