«Вони сліпі у вірі». Олена Зеленська розповіла CNN, як змінився її чоловік і чому більше не звертатиметься до росіянок
Перша леді України Олена Зеленська розповіла в інтерв'ю CNN, як зараз спілкується з чоловіком, яку допомогу отримує від світової спільноти та чому більше не звертатиметься до російських жінок.
Війна Росії проти України — головні події 3 червня
Дружина шостого президента України Володимира Зеленського дала велике інтерв'ю виданню CNN. У ньому вона порівняла життя під час війни з ходінням канатом. «Якщо ви починаєте думати, як ви це робите — ви втрачаєте час і рівновагу. І щоб утриматися, ви просто маєте йти вперед і робити те, що робите», — пояснила вона своє порівняння, наголосивши, що зараз так тримаються усі українці. І додала, що українці, особливо ті, хто бачив смерті та втік з полів битв, кажуть, «що головні ліки після пережитого — це діяти, щось робити, бути комусь корисним».
Журналісти видання зазначили, що одне із завдань, які постали перед першою леді після початку війни, — це допомога українським дітям, які опинилися в зоні бойових дій, адже діти, зокрема, здорове шкільне харчування, були одним із фокусів уваги Олени Зеленської у статусі першої. леді.
«Зараз ми говоримо не про здорове харчування, а про їжу взагалі. Йдеться про виживання наших дітей! Ми не можемо говорити про здоровий спосіб життя дітей – ціль номер один – взагалі їх врятувати. Половина наших дітей була змушена виїхати за кордон; тисячі отримали фізичні та психологічні травми. 23 лютого [за день до вторгнення Росії в Україну] вони були звичайними європейськими учнями з розкладом та планами на канікули», - сказала вона.
Олена Зеленська розповіла виданню, що у питаннях допомоги українським біженцям за кордоном її дуже підтримують учасники минулорічного саміту перших леді та джентльменів, який пройшов у серпні 2021 року у Києві. Вона назвала їх колегами та союзниками.
За словами Зеленської, вони сприяють в евакуації до безпечних країн найуразливіших українських дітей: з онкологією, з інвалідністю, сиріт; вони допомогли завезти в Україну інкубатори для підтримки новонароджених у містах, які бомбардують росіяни; працюють над тим, щоб прискорити адаптацію біженців – дітей та їхніх матерів – до нового місця проживання, оскільки «дітям потрібна прискорена соціалізація та навчання на новому місці».
«У багатьох лікарнях перебої з електрикою, і життю дітей загрожує небезпека. Тому нам потрібні пристрої, які безперервно рятують життя. Вже поставлено два такі пристрої та планується поставити ще вісім інкубаторів», — розповіла Олена Зеленська у відповідь на запитання про допомогу, яка потрібна Україні.
В інтерв'ю Олена Зеленська також розповіла, що зі своїм чоловіком, Володимиром Зеленським не бачилася понад місяць і лише розмовляє телефоном.
«Володимир і його команда фактично живуть у кабінеті президента. Через небезпеку нам із дітьми було заборонено залишатися там. Вже більше місяця спілкуємося лише телефоном», — пояснила вона.
На зауваження журналіста, що Володимир Зеленський надихає весь світ, перша леді України наголосила, що завжди знала, що «він був і буде для мене надійною опорою. Потім він став чудовим батьком та опорою для нашої родини. І тепер він показав ті самі риси. Він не змінився. Просто більше людей побачили це моїми очима».
Олена Зеленська також розповіла, як переносять війну її діти – 17-річна донька Саша та 9-річний син Кирило. Вона зазначила, що з початком війни її діти різко подорослішали і «теж відчувають відповідальність один перед одним та оточуючими». Вони знаходяться поруч із нею, і це, за словами Зеленської, її дуже дисциплінує.
На запитання журналіста, чому вона з дітьми залишилася в Україні, якщо вона «друга за значимістю ціль російських військових після її чоловіка», Олена Зеленська відповіла, що насправді зараз кожен українець — ціль для росіян: кожна жінка, кожна дитина.
«Ті, хто загинув днями від російської ракети при спробі евакуації з Краматорська, не були членами президентської сім'ї, вони були просто українцями. Тож ціль номер один для ворога — всі ми», — відповіла Зеленська.
Журналісти CNN запитали першу леді України, щоб вона хотіла сказати російським матерям і дружинам, адже її чоловік не раз до них звертався, але до них "явно важко достукатися". На що Олена Зеленська відповіла, що більше не звертатиметься до них.
«Рівень російської пропаганди часто порівнюють із пропагандою Геббельса часів Другої світової війни. Але, на мою думку, він перевершує, тому що під час Другої світової війни не було інтернету та доступу до інформації, як зараз.
Тепер усі бачать військові злочини — наприклад, скоєні росіянами в Бучі, де тіла мирних жителів із зв'язаними руками просто лежать на вулицях.
Але проблема в тому, що росіяни не хочуть бачити те, що бачить увесь світ, щоб почуватися комфортніше. Адже простіше сказати: «Це все фейк» і піти пити свою каву, ніж читати історію конкретної людини, яка померла, дивитися на її близьких та друзів, які у горі.
Наприклад, читайте історію однієї з постраждалих у Бучі, жінки на ім'я Тетяна, яка була поранена російською кулею, та її чоловіка, який просив окупантів забрати тіло, але був побитий та зв'язаний.
Як зробити так, щоби росіяни це побачили? Я все більше схиляюся до думки, що, на жаль, нічого не вийде, вони сліпі у вірі. Вони не хочуть чути та бачити. Більше до них не звертатимуся.
Для України сьогодні головне, щоб нас чула і бачила решта світу, і важливо, щоб наша війна не стала "звичною", щоб наші жертви не стали статистикою. Тому я спілкуюсь із людьми через закордонні ЗМІ. Не звикайте до нашого горя!», - сказала вона.
В інтерв'ю CNN Олена Зеленська також сказала, що вона пишається своєю країною та українцями.
У перший же день війни стало ясно, що паніки немає. Так, українці не вірили у війну — ми вірили у цивілізований діалог. Але коли атака відбулася, ми не перетворилися на «зляканий натовп», як сподівався ворог. Ні. Ми стали організованою спільнотою.
Відразу ж зникли політичні та інші протиріччя, які є у кожному суспільстві. Усі об'єдналися, щоби захистити свій дім. Я бачу приклади щодня і ніколи не втомлююся про це писати. Так, українці є неймовірними.
І я багато пишу про наших жінок, бо їхня участь скрізь — вони у збройних силах і силах оборони, більшість із них — медики. І саме вони відводять дітей та сім'ї у безпечне місце. Наприклад, лише вони можуть виїхати за кордон. Тож у чомусь їх роль навіть різноманітніша, ніж чоловіча; це більше, ніж рівноправність!".
