«Немає ненависті». Ірина Верещук розповіла Лілії Ребрик, що відчуває, коли розмовляє із російськими окупантами

Війна Росії проти України — головні події 3 червня

Відповідаючи на запитання Ребрик про те, як це — спілкуватися з орком, Верещук зізналася, що не має права на емоції.

«У мене немає ненависті. Я не можу ненавидіти, бо тоді не зможу працювати. У мене є жорсткість, концентрація і велике бажання досягти результату. А результат — це обмін, який стався, це люди, які повернулися додому, це поранені, які мають шанс вижити, адже там ніхто не дбає про наших людей, вони сидять у СІЗО, іноді без кінцівок, не маючи змоги пересуватися. Жінки. Це мій величезний пріоритет. Я відмовляюся говорити про обмін, коли немає жінок у списку. Я не говорю про обмін, якщо у списку немає цивільних, яких вони просто зобов’язані віддати поза обміном», — розповіла вона.

І Ребрик, і Верещук не стримали сліз, обговорюючи людей, яких вдалося врятувати.

«Який це величезний енергетичний позитив, коли я обіймаю жінок після полону, коли я можу зателефонувати мамі та сказати „ми обміняли вашого сина“. Воно того варте. Сльози. Мами так моляться, дружини моляться…», — додала Верещук.

Вона також наголосила, що диктатор Путін хоче залякати українців, і розповіла, як впоратися зі страхом.

«Путін користується беззахисністю цивільних. Він хоче, щоб ми його боялися. Але страх є тоді, коли не знаєш, що ти робиш. А коли ти знаєш і дієш механічно, на рефлексі… потрібно виробити його. Потрібно розуміти, що робити, куди йти, куди спускатися в бомбосховище, як взяти зброю і так далі», — каже Верещук.