П’ять життів Брітні Спірс. Поп-принцесі — 40 років: як із тріумфального шоу її доля перетворилася на знакову драму сучасності
2 грудня виповнилось 40 років американській співачці Брітні Спірс — «принцесі поп-музики», величезний вплив якої на світ шоу-бізнесу перетворився на непідйомне випробування для неї самої.
Брітні Спірс називають останньою мегазіркою, яка спалахнула на світовій поп-сцені до того, як інтернет-епоха змінила світ. Пік приголомшливої популярності «поп-принцеси» припав на період розквіту таблоїдів та індустрії пліток. «Спірс вистежували, препарували і спотворювали, як нікого раніше», — писав журнал The Atlantic восени 2021 року, прогнозуючи, що скасування 13-річного опікунства над співачкою «може стати тестом для всіх нас».
НВ нагадує про те, як Брітні Спірс змінювала шоу-бізнес, а шоу-бізнес змінював її, поки обидва вони не опинилися в заручниках один в одного.
Випускниця клубу Міккі Мауса та «сама собі сценічна мати»
12-тисячне містечко Маккомб (Міссісіпі), де 2 грудня 1981 року народилася Брітні Спірс, і 2-тисячний Кентвуд (Луїзіана), де вона росла, мало схожі на вдалий стартовий майданчик для майбутньої підкорювачки світової поп-сцени. Тутешні місця належать до т.зв. Біблійного поясу США, умовного регіону, де особливо сильною є консервативна релігійність населення — більшість місцевих жителів сповідують євангелічний протестантизм. «Drive carefully, live prayerfully» («Кермуй обережно, живи з молитвою») — повчально говорила вивіска біля однієї з місцевих шкіл наприкінці 90-х.
Однак Спірс, одній із трьох дітей у сім'ї шкільної вчительки та будівельника, вдалося знайти власний шлях. Знаковим множником її дитячих сценічних зусиль — уроків танців та вокалу, занять художньою гімнастикою та виступів у церковному хорі стала популярна в США телепрограма Клуб Міккі Мауса (The Mickey Mouse Club). З перервами та змінами формату вона йшла на американському телебаченні починаючи з 1950-х і до середини 1990-х.
Брітні Спірс підкорила шоу з другої спроби. Коли в 1989 році Disney Channel відродив телепрограму в новому форматі і збирав підлітковий склад для виступів у ній, мати 8-річної дівчинки відвезла дочку — за її власним наполяганням — на прослуховування в Атланту (Джорджія). Тоді Спірс відмовили через надто юний вік, проте вважали її досить перспективною, щоб порекомендувати агенту з Нью-Йорка, яка шукала таланти. Так Брітні опинилася у нью-йоркській Professional Performing Arts School (Школі професійного виконавського мистецтва), а заразом — здобула перший досвід великих виступів: від дитячого талант-шоу Star Search і ролі дублерки у мюзиклі Ruthless! до кількох рекламних роликів.
Нарешті, в 1992 році Брітні Спірс все-таки взяли в The Mickey Mouse Club — саме на «зірковому» етапі проекту, який у ті ж 90-ті відкрив світові Крістіну Агілеру, Джастіна Тімберлейка, Раяна Ґослінґа та низку інших зірок. Так із майбутньою мега-знаменитістю вперше познайомилася телеаудиторія США.
Після закриття шоу Спірс довелося повернутися до звичайної протестантської школи в Маккомбі. Однак вона вже бачила себе у світі контрактів, лейблів і зіркових агентів — і робила все, щоб міцно в ньому влаштуватися. На короткий час Спірс приєдналася до дівочого поп-гурту Innosense, продовжуючи активно розсилати музичним лейблам демо-версії своїх записів. У цьому їй допомагав друг сім'ї Ларрі Рудольф — юрист, який працював у індустрії розваг та музичного бізнесу.
Звукозаписна компанія Jive Records виявилася першою, хто розгледів у школярці висхідну зірку. У 1997 році, коли Брітні Спірс було 15 років, вона уклала свій перший контракт із лейблом .
Джефф Фенстер, старший віцепрезидент Jive Records, який оформив співпрацю зі Спірс, згодом розповідав журналу Rolling Stone про свої враження від її першого прослуховування. «Для будь-якого артиста надзвичайно важливою є мотивація — „очі тигра“, — пояснив Фенстер. — І в Брітні це було. Цілком очевидно, що з дуже раннього віку вона була самостійною цілеспрямованою особистістю». Окремо Фенстер відзначав рідкісну для юного віку Спірс здатність «передати емоційне послання і забезпечити комерційну привабливість» під час виконання. Зрештою, топменеджер Jive Records визнавав, що його здивувала відмінність Брітні Спірс від історій сімей, де батьки всіма силами «кують» успіх своїх дітей. «Батьки ніяк на неї не тиснули», — стверджує Фенстер.
«Іншими словами, Брітні Спірс — сама собі сценічна мати», — резюмував журнал Rolling Stone у великому профайлі про неї, опублікованому в 1999 році.
Принцеса-рекордсмен і підкорювачка поп-музики
Кінець 90-х був епохою реактивного старту Брітні Спірс. Її дебютний альбом (…Baby One More Time), записаний для Jive Records у Стокгольмі з групою шведських продюсерів, вийшов у січні 1999 року. Він миттєво посів перший рядок у рейтингу найбільш продаваних альбомів Billboard 200 і майже рік (51 тиждень) утримував позиції у його першій десятці. В історії музики виконавцям до 18 років таке вдавалося лише лічені рази, і 17-річна Брітні Спірс увійшла до цього вузького кола.
На рахунку платівки безліч інших рекордів: по всьому світу було продано понад 30 млн її копій, що робить альбом найуспішнішим у кар'єрі співачки та одним із найбільш продаваних в історії. Журнал Rolling Stone включив перший диск Брітні до свого топ-500 найвеличніших музичних альбомів, а його заголовний трек (…Baby One More Time) назвав найкращим дебютним синглом усіх часів. Пісні, яка ще восени 1998 року з’явилася на радіо і передувала виходу стартового альбому співачки, вдалося посісти перше місце у всіх країнах, де вона потрапляла до національних чартів.
А однойменний кліп, випущений у листопаді 98-го, змусив говорити про американську співачку весь світ. Телеглядачі та критики, підлітки та закоренілі консерватори обговорювали образ бешкетної школярки, що енергійно танцює в сексі-варіанті шкільної форми католицьких освітніх закладів США, та провокаційний приспів Hit Me Baby One More Time (його можна трактувати подвійно: «Дитинко, вдар мене ще раз» або «Вразь мене ще раз»). Згодом співачка уточнювала в інтерв'ю, що героїня її хіта лише просила умовний об'єкт обожнювання «подати їй знак».
Однак це був яскравий виклик, який підірвав світ поп-музики. З цього моменту Брітні Спірс стала новою законодавицею поп-сцени і робила все, щоб її хіти невпинно переслідували мільйони людей, її стиль копіювали підлітки на всіх континентах, а її кліпи та концертні тури на багато років визначили новий канон живих шоу для десятків поп-виконавців.
Серед іконічних сцен концертних тріумфів Брітні — виступ із пітоном та дикими тваринами (I’m a Slave 4 U, церемонія MTV Video Music Awards 2001 року), поцілунок з Мадонною на відкритті тієї ж церемонії VMA у 2003 році (у номері Мадонна виконала пісню Hollywood разом зі Спірс і Крістіною Агілерою); виступ у перерві Супербоула 2001 — фіналу Національної футбольної ліги, який у США супроводжується грандіозним шоу, куди запрошують найпопулярніших виконавців. Хедлайнерами того шоу, що називалося Королі рок- і поп-музики, були гурт Aerosmith і культовий бой-бенд рубежу століть 'N Sync. Брітні Спірс з’явилася на сцені в одній із композицій, ставши наймолодшою учасницею цього шоу в історії США.
За свою кар'єру Спірс випустила 9 студійних альбомів (останній із них, диск Glory, вийшов у 2016 році). У світі було продано понад 100 млн їх копій, що робить її однією з найуспішніших виконавиць усіх часів. Серед її досягнень — півтора десятки світових рекордів Гіннеса, зокрема захмарний продаж нових синглів і платівок, шість премій MTV Video Music Awards, нагороди Греммі та Billboard Music Awards, зірка на Голлівудській алеї слави. Вона неодноразово потрапляла до рейтингів найбагатших жінок світу в індустрії розваг і списків найвеличніших ікон поп-культури.
У 2019 році журнал Glamour назвав Брітні Спірс «одним із визначальних голосів поп-музики». «Коли вона увірвалася на сцену в 1998 році з… Baby One More Time, світ доти не бачив подібних до неї виконавців. Ніколи ще з часів Мадонни жодна артистка не мала такого сильного впливу на цей жанр [поп-музики]», — констатувало видання. Відповідний титул швидко закріпився за Брітні Спірс: поряд із «королем» Майклом Джексоном і «королевою» Мадонною її називали «принцесою» світової поп-музики.
У 2021 році журнал Time включив співачку до свого списку 100 найвпливовіших людей року у світі.
Кумир епохи, приречений на критику
Чим більше шанувальників (а з ними і хейтерів) завойовувала Брітні Спірс, тим більших звершень від неї очікували в одного разу знайденому амплуа — відверто сексуальної, але водночас вічно юної поп-принцеси.
В епоху сексуальної об'єктивації жінок, канони якої лише недавно почав руйнувати рух #MeToo, Спірс зробила ставку на зовнішність. У результаті привабливість підліткової енергії стала для співачки не тільки невід'ємною частиною успіху, а й капканом.
«На Спірс було покладено зайвий тягар, що відображає американські психотичні протиріччя у поглядах на секс для молодих жінок: одягайтеся сексуально, але будьте незайманими; дайте зрозуміти, що ви цього хочете, але ніколи, Боже борони, не знайте, чого хочете, не кажучи вже про те, щоб це отримати; зробіть крок якомога ближче до межі справжнього сексу, але ніколи не переходьте її», — нагадала про ці канони The Guardian у лютому 2021 року у своєму огляді нового документального фільму The New York Times про життя співачки (Framing Britney Spears).
У випадку Брітні Спірс ці суперечливі очікування наперед прирікали її на все нові хвилі критики. Коли в 1999 році вона стала кумиром мільйонів і вперше з’явилася на обкладинці Rolling Stone — напівоголеною у спідній білизні — світ взявся вибудовувати здогади про те, чи «працювали» з її грудьми пластичні хірурги. На зорі слави їй багато разів довелося відповідати на запитання про те, чи вона залишається незайманою. Коли ж Спірс запевняла, що не має наміру втрачати цноту до весілля, преса старанно перебирала можливих кандидатів у бойфренди «останньої незайманої дівчини Америки».
Щедра порція бодішеймінгу дісталася Спірс і в найгіршому для неї 2007 році, коли після дворічної перерви в кар'єрі, народження двох дітей поспіль і низки скандалів навколо материнства та ментального здоров’я співачка взялася за новий альбом і виконала його перший сингл Gimme More на церемонії MTV Video Music Awards. Тоді преса й фанати захопилися суперечкою про те, наскільки розповніла колишня запальна «школярка» і як слабко вдаються їй тепер хореографічні трюки. Хоча вже згодом, ретроспективно, музичні критики неодноразово називали альбом Blackout (2007), випущений співачкою в рік особистої кризи, її найкращою музичною роботою.
«Брітні з’явилася саме перед тим, як мегафон слави вдалося обернути навпаки — за допомогою соціальних мереж, — і повністю опинилася в руках ненаситної преси і світової спільноти фанатів, націлених на молодих, уразливих зірок», — констатував уже в 2019 році портал Vice. А тоді, на рубежі двох тисячоліть, у період піку популярності поп-принцеси, панувала «приголомшлива, надто непристойна заклопотаність трьома питаннями про Спірс: її цноту, наявність або відсутність грудних імплантатів […] і, можливо, найменш хтиве питання — з ким вона зустрічалася», нагадує Vice.
Один із найсимптоматичніших епізодів такого ставлення трапився з Брітні Спірс задовго до того, як її «гарячі» кліпи та концерти завоювали планету.
У 10-річному віці вона брала участь у дитячому талант-шоу Star Search. Після того, як дівчинка виконала свою пісню (Love Can Build a Bridgе), ведучий конкурсу Ед МакМахон — а йому на той момент було під 70 — приголомшив юну учасницю каскадом недоречних запитань. Заявивши, що у Брітні чудові очі, МакМахон поцікавився наявністю у дівчинки бойфренда і нарешті запитав: «А чи можу я бути твоїм бойфрендом?». «Ну, це як подивитися» («Well, it depends»), — зніяковіло відповіла 10-річна Спірс. Згодом епізод увійшов до згаданого документального фільму The New York Times 2021 року про те, що і як формувало долю поп-ікони.
На відео нижче описаний епізод участі 10-річної Брітні в талант-шоу Star Search:
Загадка для світу та для самої себе
Кульмінаційний перелом — а точніше злам — у долі Брітні Спірс припав на 2007−2008 роки, породивши уїдливий жарт про межу можливостей: «Якщо Брітні пережила 2007-й, то й ти впораєшся [з будь-чим]».
На той час розпався її шлюб із танцюристом Кевіном Федерляйном, укладений у 2004 році. Максимальну увагу до цих стосунків спочатку розігрівали таблоїди і сама Спірс, яка створила з історії їхнього знайомства реаліті-шоу Britney and Kevin: Chaotic (в інтерв'ю 2013 року вона назвала цей проект «мабуть, найгіршим, що я зробила у своїй кар'єрі»).
Заради спроби створити сім'ю Спірс на кілька років брала паузу у своєму сценічному та музичному житті. Двох синів, Шона та Джейдена, вона народила з мінімальною перервою (у вересні 2005-го та вересні 2006-го року). Згодом це дало підстави медикам і матері Спірс припустити, що вона страждала на серйозну післяпологову депресію. У 24 роки, через лічені тижні після появи на світ молодшого сина, співачка подала на розлучення з Федерляйном, сподіваючись здобути самостійну опіку над їхніми спільними дітьми.
Однак у наступні місяці її особисте життя обернулося з точністю до навпаки: право піклуватися про дітей передали Федерляйну, а сама Брітні Спірс на довгі роки опинилася під опікою батька.
Це сталося внаслідок тяжкої для Спірс ментальної кризи. Її «симптоми» у 2007−2008 роках охоче чатували та смакували папараці, які потроїли увагу до співачки на тлі хаосу в її особистому житті та краху «казкового» шлюбу поп-принцеси. Імовірне перебування під дією алкоголю та наркотичних речовин, кермування авто з п’ятимісячним сином на колінах, спонтанне рішення побрити голову наголо, кілька госпіталізацій до психіатричних відділень медичних центрів — усе це ретельно фіксували сотні відео- та фотокамер, тиражували у пресі й на ТБ.
У той же період суди один за одним винесли серію нищівних для Брітні Сіпрс рішень від заборони на відвідування дітей (пізніше співачці вдалося її оскаржити) та зобов’язання регулярно здавати кров на вміст наркотиків та алкоголю до визнання зірки тимчасово недієздатною та призначення опікуном її батька, Джеймса Спірса, у січні 2008 року (разом з адвокатом Ендрю Воллетом).
Сама співачка нечасто коментує найкризовіший період свого життя, але в інтерв'ю 2017 року говорила про нього так: «Занадто багато людей контролювали моє життя, а це насправді не дозволяє вам бути собою. Тоді я писала, що заблукала і не знаю, що з собою вдіяти […]. Кожен із усіх нас, хто починає [кар'єру в шоу-бізнесі] у молодому віці, мусить пам’ятати, що доведеться утримувати баланс, щоб залишатися в цій галузі та справлятися зі своїм особистим життям. Іноді це дуже складно. Я думаю, що тоді я була зовсім іншою, молодшою, і не завжди знала, що добре і погано, діючи дуже інстинктивно».
Дочка чи невільниця? Жертва найскандальнішої опіки у світі та інспіраторка «хрестового походу» за її свободу
Із зими 2008-го до осені 2021-го довгі 13 років свого життя Брітні Спірс провела під опікою батька, яку в англомовних ЗМІ нерідко називали «контрольованим ув’язненням». «Вона вступила в десятиліття випуску альбомів, концертів і реклами парфумерії, майже позбавлене [публічних] драм», — описує зовнішній бік кар'єри Брітні в ці роки The Atlantic.
Опікуни контролювали стан її здоров’я та рішення про медичні обстеження, концертну діяльність і покупки, переміщення та фінанси, а також більшість публічних заяв, зокрема організацію інтерв'ю. З 2019 року, коли юрист Воллет припинив бути членом «опікунської» команди співачки, єдиним розпорядником і зберігачем статків Брітні Спірс (оцінюється в $60 млн) став її батько Джеймс Спірс.
Також аж до літа 2021 року співачка мовчала про те, наскільки насправді обмежені її права і що вона думає про своє вимушене перебування під опікою. Опікуни ж, натомість, стверджували, що лише захищають зірку від зайвої уваги, допомагаючи їй знову налагодити кар'єру й особисте життя. Одним із небагатьох каналів «зв’язку зі світом» для Спірс залишився її Instagram — хоча відео та фото, які викладала співачка, нерідко дивували її шанувальників і пресу.
На цьому тлі серед фанатів співачки зародився і розрісся до глобальних масштабів рух Free Britney (Звільніть Брітні), учасники якого вимагали повернути зірці свободу дій. Вони намагалися довести, що Брітні Спірс позбавлена навіть елементарних прав: можливості вести свої соцмережі, кермувати автомобілем, володіти і розпоряджатися телефоном, а також публічно критикувати угоду про опіку. Батько співачки та його представники категорично заперечували подібні звинувачення, проте наполегливість фанатів Спірс перетворилася на новий соціальний феномен. У своєму нещодавньому матеріалі про рух на підтримку Брітні CNN назвала його «визначальним хрестовим походом поп-культури в епоху інтернету». На підтримку співачки виступило багато її зіркових колег та інших знаменитостей, серед яких Джастін Тімберлейк, Крістіна Агілера, Мерайя Кері та Ілон Маск.
Зрештою, у липні 2021 року Брітні Спірс вперше виступила в суді особисто з розлогою промовою, в якій звинуватила своїх батьків у зловживанні опікунством. Співачка докладно розповіла про те, як її позбавили кредитних карток і готівки, телефону та паспорта. Вона заявила, що опікуни повністю складали та планували її графік, змушували приймати сильнодійні психотропні медикаменти, проходити медичні обстеження та сеанси психотерапії. «Я жила у будинку з медсестрами, цілодобовою охороною. Був один кухар, який приходив туди і готував для мене щодня у будні. Вони дивилися, як я змінююся щодня — вранці, вдень і вночі», — повідомила судді Брітні Спірс. Окремо вона наголосила на тому, що хотіла б мати нову сім'ю та дітей (останні роки співачка зустрічається з 27-річним фітнес-тренером і моделлю Семом Асгарі), проте в умовах опікунства їй було заборонено і це.
«Я просто хочу повернути своє життя […] Я заслуговую на життя», — заявила на закінчення свого звернення зірка.
У наступні місяці суд крок за кроком став на бік Брітні Спірс: їй дозволили найняти власного адвоката, а потім усунули батька від опіки. Нарешті, 12 листопада 2021 року суд у Лос-Анджелесі ухвалив остаточне рішення про припинення опікунства над Брітні Спірс. Такий крок співачка назвала «найкращим днем свого життя».
Тим часом оглядачі шоу-бізнесу із впливових світових ЗМІ запитують, чи дійсно світ готовий дати Брітні Спірс справжню свободу. У статті, де ці сумніви винесли в заголовок, The Atlantic пише про те, що неминуча увага до долі зірки після звільнення з-під опіки стане для сучасного суспільства своєрідним тестом —
«Парадигма змінилася [порівняно з початком 2000-х]. Попри те, що публікації про скандали ще досі з нами, вони вже не мають такої переваги, як раніше — оскільки соціальні мережі надали зіркам платформу для формування власного іміджу без посередників», — пише The Atlantic. Видання нагадує, що закони штату Каліфорнія, де зараз живе Брітні Спірс, дозволяють притягувати до відповідальності фотографів, якщо вони наражають на небезпеку об'єкти зйомки або переслідують їхніх дітей.
«Залишити Брітні в спокої» в 2020-х роках може означати дати їй трохи більше [особистого] простору, ніж колись, — підсумовує The Atlantic. — Не кожна поїздка до Starbucks має перетворюватися на фотосесію. Не кожна химерна заява має підживлювати гру у здогади про її притомність".
