«Було тісно в Україні». Ані Лорак вперше розповіла, чому виступає в Росії
Українська співачка Ані Лорак, яка живе і працює в Росії, вперше розповіла, чому виступає в країні-агресорі.
43-річна артистка, яка протягом семи років не давала інтерв'ю українським телеканалам, вирішила розповісти, чому, всупереч війні, продовжила виступати в Росії. На її думку, її «замовили». Про це вона розповіла в інтерв'ю ЖВЛ.
Лорак також заявила, що концерти в Одесі, які вона дала влітку цього року, були «неймовірними»:
«Така позиція. Мені вистачає любові. Тому я можу нести тільки любов. Я дерево любові, тому я можу нести тільки любов. Мені боятися нічого. 7 років я не давала концертів в Україні. І ці концерти в Одесі, це було щось неймовірне. Я зупинилася давати концерти, тому що я зрозуміла, що є замовлення політичне і є замовлення від певних особистостей. А брати участь в якійсь грі, у мене немає часу. Тому, коли замовники трошки відійшли в сторону, наскільки я розумію, з'явилася можливість дати концерти», - говорить вона.
Лорак також припустила, що «замовити» її могла тільки жінка:
«Я можу тільки здогадуватися, що десь в куточку стоїть заздрість. Це не хлопчик, тому що хлопчикам я подобаюся. Дівчатка! Мені так інтуїтивно здається. Дівчинка каже: «Я так само хочу», - говорить вона.
В інтерв'ю Лорак не стала приховувати, що їй стало «тісно в Україні»:
«А пташка завжди хотіла крилами на сцені так! Літати, щоб було багато місця. І тому в один момент мені було дуже тісно в Україні. Я зрозуміла - тут я досягла вже все. Коли привезла срібло з Євробачення. Ми робили тури. А я хочу в світ. Тому ми почали розвивати різні території. І гастролювати. І розширювати. Тому що пташка, вона вимагає більше місця, щоб літати. А крила у мене росли», - каже артистка.
Лорак заявила, що все ще сподівається, що українці змінять думку про неї не дивлячись на те, що вона вже багато років живе і працює в Росії.
«Цей приклад, мабуть, моя історія, буде колись вивчатися. Тому що я перша людина, потерпіла в таких непростих відносинах. Першою удар прийняла я. А потім були інші виконавці. А потім почалися ситуації - подвійні стандарти. Одні їздили. А другі не могли. Хто це вирішував? Хто писав ці списки?», - резюмувала вона.
