Антистрес для тилу. Винороб Гулієв — про вітчизняне виноробство та вподобання українців під час війни. Інтерв'ю НВ

25 липня, 09:17
Ексклюзив НВ
За словами винороба Роберта Гулієва, одне з найскладніших завдань сьогодні — доставити й реалізувати продукцію (Фото:Наталя Кравчук / НВ)

За словами винороба Роберта Гулієва, одне з найскладніших завдань сьогодні — доставити й реалізувати продукцію (Фото:Наталя Кравчук / НВ)

Відомий одеський винороб та засновник родинного бренду Роберт Гулієв розповідає про те, як війна вплинула на його бізнес та змінила алкогольні смаки співвітчизників, а також розмірковує про європейські перспективи українського виноробства

У 2021 році в Україні вітчизняні виноградарі виробили понад 5,8 млн декалітрів виноматеріалів (на 2,3% більше, ніж роком раніше), що стали основою для виготовлення вин, зокрема ігристих та столових, а також коньяку та бренді, повідомляє Держстат. 2022 року на довоєнні показники розраховувати не доводиться.

Відео дня

Роберт Гулієв, один із найвідоміших вітчизняних виноробів, засновник торгової марки Вина Гулієвих та керуючий партнер Guliev Wine Group, оцінює втрати української виноробної галузі через війну в 60% від колишніх обсягів. В інтерв'ю НВ він розповів про тонкощі та проблеми власного бізнесу під час бойових дій.

— Як війна вплинула на ваш бізнес? З якими проблемами ви зіткнулися?

— Навряд чи в Україні зараз є види бізнесу, які не постраждали від війни. Виноробна галузь за приблизними підрахунками втратила близько 60% колишніх обсягів. Торгова марка Вина Гулієвих підтверджує таку пропорцію. Основна проблема — перервані логістичні зв’язки між виробництвом, постачальниками матеріалів та споживачами. Але головне — люди п’ють вино у радості, а не під обстрілами.

— Чи в безпечному місці ваші виноградники та виробництво? Чи не поїхали люди, які працюють на виробництві?

— Ми завжди робили вино з урожаїв лоз міжріччя Дністра та Дунаю. Цей регіон став стратегічною ціллю Кремля у спробах захопити Одесу. На щастя, Розівка, де знаходиться наше виробництво, опинилася поза повітряними нальотами. Тому основний склад спеціалістів залишився на місці. Виїхали одиниці. Виноградники не постраждали від снарядів і догляд за ними здійснюється аграріями майже на довоєнному рівні. Виноградарі зможуть провести збір урожаю, як і хлібороби. Ми зможемо виготовити вино в необхідних обсягах. Але найскладніше — доставити за призначенням та реалізувати продукцію.

— Чи планували або плануєте на час війни перевести бізнес чи його частку на західну Україну або за кордон?

 — У нашій галузі є «перелітні винороби», які їдуть робити вино, скажімо, із Франції до Чилі. Але самі виноробні, тобто виробництва, не мандрують. Вони частина агротехнічного ландшафту конкретної місцевості. Нещодавно, в умовах мирного часу, ми передислокували частину обладнання з Одеси на підприємство в Саратський район. Це коштувало чималих грошей та втрати деяких фахівців. Альтернатива у втечі від війни проста. Або ми втрачаємо все, або займаємося чимось не пов’язаним із багатством нашого краю.

— Як війна загалом позначилась на вітчизняному виноробстві, як почуваються ваші колеги?

Показати ще новини
Радіо НВ
X