Рівень тривоги зростає. Як війна позначилась на психіці українців і що на них чекає в майбутньому — інтерв'ю NV

31 січня, 20:29
Ексклюзив NV
За підрахунками медиків, через війну кожен третій українець має психологічні проблеми (Фото:REUTERS/Valentyn Ogirenko)

За підрахунками медиків, через війну кожен третій українець має психологічні проблеми (Фото:REUTERS/Valentyn Ogirenko)

Наскільки сильно бойові дії вплинули на ментальне здоров’я нації і яка її частина страждатиме від психічних розладів після перемоги, — розповідає засновниця Психологічного центру ALTERA Ольга Королик.

Окрім фізичних руйнувань війна завдає нищівного удару по психологічному здоров’ю нації: за підрахунками ВООЗ, через трагічні події до 10 млн українців можуть зазнавати психологічних розладів — від тривог, стресу та безсоння аж до більш важких діагнозів. Вітчизняні медики наполягають, що таких більше — війна негативно позначилася на психологічному стані щонайменше 14 млн. співвітчизників, упевнені у МОЗ.

Відео дня

NV поговорив із психотерапевтом та засновницею Психологічного центру ALTERA Ольгою Королик про те, що сталося з психікою співвітчизників за рік, які травми зазнали українці і чим це загрожує країні в майбутньому.

— Говорячи про кількість травмованих війною українців, експерти називають цифру в межах 10−14 млн. Наскільки вона є коректною?

— Провести коректне дослідження та точно визначити, скільки людей перебуває у стані тієї чи іншої психологічної травми дуже складно — це потребує величезної кількості ресурсів, грошей та часу. Якщо згадати просту математику, то це приблизно кожен третій мешканець України — люди похилого віку, діти, дорослі цивільні та військові. Якщо кожен візьме хоча б десять своїх знайомих, то з них трьом буде тією чи іншою мірою погано психологічно, вони скаржатимуться на життя. Тож цифри про 10−14 млн, які мають психологічні проблеми, можна сприймати як певний показник реальності. Тобто їй можна довіряти, тренд є, але це однаково середня температура по палаті.

— Яких психологічних травм зазнали українці за останній рік?

— Рівень тривоги в суспільстві продовжує зростати весь час, відповідно в українців виникають тривожні розлади і прогресують депресивні стани. Після початку вторгнення депресію діагностують щокроку. У мене, наприклад, близько 20% клієнтів з цим підтвердженим діагнозом, на наш Центр, в якому працює 15 фахівців, цей показник становить близько 30%.

Природно люди, які пройшли окупацію та інтенсивні обстріли більш схильні до будь-яких проявів психічних розладів, у тому числі і ПТСР [посттравматичний стресовий розлад]. Як психологи, психотерапевти та психіатри ми боїмося, що через війну буде дуже високий показник по країні. Адже насправді ми ще не зіткнулися з тим всепоглинаючим синдромом, про який усі говорять. Світова статистика та наші колеги ізраїльтяни, які займаються дослідженнями на передовій, заспокоюють: на ПТСР будуть страждати 25−30% населення — це середній показник на вибірці, навіть серед військових. Це тому, що кожен має свої ментальні ресурси, а психіка — пластична штука, вона вміє адаптуватися заради виживання.

Інша частина проблеми — люди йдуть в агресію як механізм захисту. Коли порушуються глобальні кордони, а ми ототожнюємо себе з країною, люди сприймають акт вторгнення як акт нападу на кожного з нас. Відповідно, збільшується рівень агресії, який потрібний для виживання. Хтось починає більше лаятись і кричати, хтось активніше ходить у спортзал і бігає, щоб позбутися напруги. Менш самосвідомі люди починають агресувати на близьких, тому все більше з’являється зараз новин про жорстокі побутові вбивства — їхня кількість відчутно зросла порівняно з довоєнними часами.

poster
Дайджест головних новин
Безкоштовна email-розсилка лише відбірних матеріалів від редакторів NV
Розсилка відправляється з понеділка по п'ятницю

Ще до цієї статистики потрапляє частина українців у евакуації. Вони відчувають тривожність і стрес, і їхній емоційний стан часом гірший, ніж у безпосередніх свідків страшних подій. Тому що всередині ситуації психіка виробляє захисний механізм у вигляді алгоритму дій та швидко адаптується до того, що відбувається. Віддалено такого не відбувається, адже з одного боку довкола панує безпека, а з іншого — людина зациклена на страшних новинах із дому. Картинка виходить змішана: ти перебуваєш у стані дисоціації і до того ж відчуваєш провину, бо твоя реальність інша.

— А виходячи з вашої практики, чи за рік війни виріс запит українців на отримання психологічної допомоги?

— Однозначно. Але оцінити його масштаби важко, тому що з зростаючим потоком травмованих війною зросла й кількість безкоштовної допомоги від різних фондів, ініціатив, міжнародних партнерів і організацій. Вони, як і приватні терапевти, дають особисто консультації, онлайн, а також у форматі чату для людей в евакуації. Навіть преміальні банківські картки тепер пропонують своїм власникам в якості бонусу пройти десять безкоштовних консультацій із психологом.

Тобто отримати допомогу стало простіше, але запит спільноти однозначно збільшився порівняно з довоєнним. При цьому зараз ми бачимо тренд на офлайн — дедалі більше клієнтів шукають можливості приходити особисто. Це ті, хто втомився від нескінченних зумів і скайпів, тобто феномен схожий на тренд пандемійних часів.

Ольга Королик – психотерапевт, засновниця Психологічного центру ALTERA (Фото: DR)
Ольга Королик – психотерапевт, засновниця Психологічного центру ALTERA / Фото: DR

— З якими проблемами найчастіше приходять до вас люди та чим ці проблеми відрізняються від довоєнних?

— Зараз з’явилося більше запитів саме до психіатрів, бо люди все частіше не справляються самостійно. І якщо в довоєнний час я запропонувала б сходити спочатку на психотерапію, то тепер ми набагато охочіше рекомендуємо відразу починати приймати медикаменти. Наразі критична ситуація, в якій необхідно бути сконцентрованими, думаючими та в змозі самостійно приймати рішення. Наше завдання сьогодні - максимально зберегти психологічне здоров’я нації до перемоги.

Найчастіший запит зараз — депресія. Але тут не можна робити швидких висновків, адже апатія — це не завжди депресія і не завжди клінічна. Зараз у всіх через стрес і міжсезоння страждає щитоподібна залоза, а значить, ми знаходимося весь час на картизолових і адреналінових гойдалках. Якщо гормони виділяються не в правильних пропорціях, то стан апатії, проблеми зі сном і зниження лібідо може бути ознакою поганої роботи залози. Тому перед тим, як ставити діагноз депресії та пити медикаменти, потрібно перевірити гормони.

Звертаються часто також зі скаргами на тривогу та панічні атаки як крайній прояв тривожного розладу. Багато хто відчуває проблеми зі сном, а фармацевти кажуть, що попит на снодійні препарати сильно зріс. До речі, це ще одна із нагальних проблем сьогодні — зростання неконтрольованого вживання препаратів, які українці почали призначати собі самі. Це дуже погано, тому що починати пити антидепресанти і тим більше кидати це робити потрібно під суворим наглядом лікаря, інакше буде лише гірше. Один і той же препарат у різних дозах може по-різному спрацювати в організмі людини. Наприклад, той самий популярний Гідазепам при щоденному прийомі після двох тижнів припиняє працювати, тому що організм виробляє резистентність.

— Як війна вплинула на клінічні випадки та розвиток уже серйозніших хвороб?

— Війна посилює розлади психіки, які були до, такі як психози чи шизофренія. У стаціонарах, наприклад, місць наразі немає. Там знаходяться люди, які мали розлади в ремісії, і їх загострення сталося, у тому числі й через війну. Також там сильно зростає кількість людей, які втратили своїх рідних чи близьких та не справляються із ситуацією.

Але, до речі, у деяких випадках війна справляє зворотний ефект: люди, які регулярно отримували травматичний досвід у дитинстві, росли в умовах стресу і у яких психіка якимось чином компенсувалася, сприймають досвід війни як знайому ситуацію. Всі ці військові історії вони переживають простіше, ніж ті, хто зростав у більш-менш благополучному тепличному середовищі.

— У якому психологічному стані ми матимемо націю після перемоги?

— Це залежатиме від того, як і коли закінчиться війна. Якщо ми говоримо станом на зараз, то поки нічого безповоротного не сталося. Безумовно, будуть проблеми з ПТСР у військових, які повернуться з фронту, та у людей, які втратили близьких. Але ці проблеми поки що контрольовані.

А от якщо бойові дії будуть тривати кілька років — кількість таких людей швидко зростатиме, і питання в тому, чи вистачить кваліфікованого ресурсу для допомоги їм. На психологічний стан нації вже зараз потрібно дивитися системно — навчати кадри та звертати увагу людей на власне психологічне здоров’я. Бо далі краще само собою не стане.

Але з хорошого: є таке поняття як посттравматичний ріст — позитивні зміни в людині, які відбуваються після зіткнення з обставинами, що травмують. Тобто в нашому випадку, після пережитого під час війни, людина стає сильнішою, оптимістичнішою, у неї з’являється бажання динамічніше і якісніше жити, а дрібні негаразди перестають здаватися драматичними. Таких українців після закінчення війни також буде чимало, і вони стануть головним локомотивом під час відновлення країни.

Показати ще новини
Радіо NV
X