Особливо небезпечні в туман. Як викиди генераторів впливають на здоров’я та де їх краще встановлювати

В українських мегаполісах більшість генераторів, які встановлює малий бізнес не мають якісних фільтів і не відповідають міжнародним екологічним стандартам (Фото:Vladimir Sindeyeve/NurPhoto via Reuters)
Суміш із дрібнодисперсного пилу, чадного газу, діоксидів азоту й набору інших шкідливих сполук — кураторка проєкту ЛУН місто AIR Анна Денисенко розповідає, чим сьогодні дихають великі міста через засилля генераторів
Через масові російські обстріли великі міста України накрили затяжні блекаути й регулярні віялові відключення, отже пересічні українці й бізнес вимушені шукати альтернативні джерела отримання світла та тепла.
Так, за останній місяць попит на генератори в великих торгівельних мережах на кшталт Епіцентру зріс вдесятеро, і тепер кожний пристойний міській заклад має в розпорядженні такий девайс. Враховуючи рясну забудову й розвинуту мережу кафе, ресторанів, магазинів та салонів у центральних районах українських мегаполісів, генератори тут зустрічаються чи не на кожному кроці, у тому числі на цокольних поверхах житлових будинків. Це суттєво змінює рівень шуму, а також змінює якість повітря.
Як це впливає на людське здоров’я НВ розповіла Анна Денисенко, кураторка соціального проєкту ЛУН місто AIR, що займається міськими дослідженнями якості повітря і має власну систему відслідковування.
— Як масове використання генераторів сьогодні впливає на якість повітря мегаполісів?
— Генератор виробляє вихлопні гази — це те, що найбільше шкодить повітрю наших українських міст. У Києві 80−90% забруднення відбувається саме цими газами, хоча раніше мова йшла про автомобілі. Але генератор — це маленький автомобіль, який зараз стоїть чи не біля кожного магазину, кафе або закладу. Проте для автомобілів все ж таки існують якісь більш жорсткі екологічні вимоги та певні міжнародні стандарти, сучасні автівки продукують зовсім невеликі викиди. А от щодо екологічних стандартів генераторів, то тут постає велике питання, адже в українських мегаполісах більшість з них зараз — такі собі «ноунейми», які не факт, що мають якісні фільтри.
Через них у повітря потрапляє дрібнодисперсний пил (PM1, PM2.5, PM10) — маленькі часточки, яких не видно неозброєним оком. Через наддрібний розмір вони можуть потрапляти у судини, кров і легені людини та негативно впливати на роботу мозку, серця і нервової системи, провокуючи цілий букет хронічних захворювань. Окрім них, у повітря потрапляє суміш із чадного газу, діоксидів азоту і набору інших шкідливих сполук.

— Чи фіксуються зараз якісь відхилення від норми по цим показникам?
— У нас є мережа з понад сотні станцій, які вимірюють дрібнодисперсний пил в режимі реального часу по всій країні, зокрема в Києві, Львові, Одесі, Хмельницькому, Чернівцях, Вінниці, Ужгороді, Тернополі.