Чим відомий острів Занзібар: пляжі, парки і пікантна слава секс-курорту
Донедавна Занзібар мав пікантну славу секс-курорту для європейських дам, до того ж послуги їм надавали масаї, які їдуть сюди підзаробити. А відтоді як тут почали відпочивати туристки з пострадянських країн, ситуація кардинально змінилася, розповідає журналу НВ українка Галина Корнієнко.
Галина Корнієнко
Зазвичай туристичним Занзібаром називають найбільший острів танзанійського архіпелагу Занзібар — Унгуджа, об'їхати який можна за кілька годин. Острів як і раніше приймає туристів: на відміну від більшості світових курортів, Занзібар не закрили через епідемію коронавірусу, тут не вимагають тестів і довідок про вакцинацію, а також карантину після повернення. Тому цей напрям у рік карантину став масовим і бажаним для українців, білорусів, поляків і росіян.
Дорога з Києва до Занзібару займає 11 годин, і це, мабуть, головний недолік подорожі. Політ складається з двох перельотів із перервою на дозаправку в єгипетському Луксорі. Під час дозаправки пасажирів не випускають із салону літака, і про це важливо пам’ятати, як і про їжу, про яку потрібно заздалегідь подбати самому або замовити на сайті авіакомпанії: пропозиція без замовлення обмежена.
Оскільки острів омивається океаном, то перше, до чого потрібно звикнути туристу, — це припливи і відпливи. На північному сході острова, де відпочивали ми, берег може «переїжджати» на 2 км. А на північному заході, де розташована більшість тутешніх «листівкових» пляжів, припливи практично непомітні.