Марнота марнот. Ласкаво просимо на Уолл-стріт, головну фінансову артерію Нью-Йорка

29 червня 2019, 06:35

У торговому залі Нью-Йоркської фондової біржі обговорюють шлюбні перспективи творця Tesla Ілона Маска, нещодавнє розлучення засновника Amazon Джеффа Безоса і сексуальні скандали навколо гендиректора Uber Тревіса Каланіка, ділиться журналіст тижневика НВ Іван Верстюк.

Все це — зовсім не заради розваги, а з погляду їх можливого впливу на котирування акцій, стверджує він. Публікуємо розповідь журналіста про його подорож до Нью-Йорка, зокрема — на Уолл-стріт.

Відео дня

Р анок. Уолл-стріт. Марнота марнот. Сотні перехожих втупилися у свої смартфони, вивчаючи котирування акцій і облігацій. Вони п’ють каву в неймовірній кількості і не помічають один одного.

Заходжу всередину Нью-Йоркської фондової біржі, цього головного майданчика світу для торгівлі цінними паперами. На стінах — картини, ретельно підібрані арт-директором. Назви промовляють самі за себе. Наприклад, Щасливий Бенджамін — оздоблене в найяскравіших фарбах збільшене зображення стодоларової купюри. Або ось картина в стилі абстракціонізму — Ринковий бик, а також серія невеликих робіт у тому ж дусі Бичачий настрій. Як відомо, биками називають інвесторів, які своїм оптимізмом тягнуть ринок вгору.

У конференц-залі на шостому поверсі помічаю велику вазу. В її нижній частині — срібна табличка, а на ній російською мовою виведено: З найвищого повеління його імператорської величності імператора всеросійського міністр фінансів статс-секретар Вітте Нью-Йоркському біржовому товариству — 1903 р.

Мій зацікавлений погляд ловить один із керівників біржі, який проводить у цей день IPO американської компанії Corteva — світового виробника насіння, засобів захисту рослин та іншої аграрної хімії. Мій новий знайомий починає свою розповідь: ця сама ваза — робота санкт-петербурзького ювелірного заводу Фаберже. Її фондовому майданчику подарував російський імператор Микола II. Сергій Вітте, царський міністр фінансів, шукав позику під фінансування інфраструктурних проектів. Американські інвестори погодилися надати її. Під час розміщення інфраструктурних облігацій російського уряду (приблизно на $1 млрд у сьогоднішніх грошах) Вітте і передав у Нью-Йорк вазу від імператора.

Однак незабаром у Росії сталася серія революцій. Під час першої з них у 1905-му революціонери опублікували Фінансовий маніфест, в якому пообіцяли, що після своєї перемоги відмовляться визнавати царські борги. Цю обіцянку було виконано лише 2 лютого 1918-го, коли російський уряд очолив більшовик Володимир Ленін. Пізніше його соратник по партії Лев Троцький у своїх мемуарах так і написав: «Панове, ви були своєчасно попереджені!»

Vandan Patel via Unsplash
Фото: Vandan Patel via Unsplash

Американські інвестори тоді неймовірно засмутилися. Але вирішили все-таки зберегти історичну «макулатуру» на балансі з оцінкою приблизно в 0,01% від номіналу.

Коли наприкінці 1980-х США відвідав радянський лідер Михайло Горбачов, президент біржі запропонував йому забрати вазу Фаберже назад. Горбачову порадили продати цінний предмет, а на одержані гроші розплатитися з кредиторами Миколи II. Глава радянської держави лише посміявся.

Уолл-стріт зберігає багато таких історій, овіяних легендами. У кожного трейдера в торговій залі — ціле портфоліо власних біржових історій.

Всі вони досить досвідчені бійці фондового ринку, з одним лише застереженням. Якщо раптом Дональд Трамп знову напише якісь дурниці в Twitter, трейдерам у жодному разі не варто давати коментар Джиму Кремеру, відомому фінансовому журналісту телеканалу CNBC. Хоч як би розумно ти виклав вплив твіту Трампа на поведінку біржових індексів, все одно Кремер поставить тебе на місце. І воно навряд чи тобі сподобається. Робота у нього така.

Я дивувався, навіщо взагалі потрібна присутність трейдерів у торговій залі, адже всі операції з біржовими паперами можна здійснювати онлайн. Однак, як з’ясувалося, справа в нетворкінгу — спілкуванні, обміні інформацією і біржовими чутками. Тут навіть обговорюють шлюбні перспективи Ілона Маска в контексті їх можливого впливу на акції компанії Tesla. Точно так само тут обговорювали нещодавнє розлучення Джеффа Безоса, засновника гіганта онлайн-комерції Amazon, і сексуальні скандали навколо Тревіса Каланіка, гендиректора Uber.

У торговому залі я розговорився з трейдером банку JP Morgan. Він стояв в оточенні п’яти моніторів: на трьох світився електронний термінал для торгівлі цінними паперами, на одному була відкрита сторінка Wall Street Journal в інтернеті, а ще на одному — ефір телеканалу CNN.

Хочете розповісти цікаві факти про своє місто? Пишіть нам на travel@nv.ua

«На що є апетит у українських інвесторів?» — запитав трейдер.

Я зробив ковток кави, якою біржа напуває нещадно, і відповів: «У великих українських інвесторів, званих олігархами, зазвичай є апетит на політику — в нашій країні це, як правило, інвестиція з непоганою окупністю».

Трейдер розсміявся, поплескав мене по плечу і кинув фразу колезі, що стояв поряд: «Ох вже ці суворі українці».

Цей матеріал опубліковано в № 23 журналу НВ від 26 червня 2019 року

Приєднуйтесь до нас у соцмережах Facebook, Telegram та Instagram.

Показати ще новини
Радіо НВ
X