Вузькі середньовічні вулички і натовпи туристів. Нотатки з Риму
Одразу після приземлення в аеропорту Фьюмічіно потрібно звикати до величезних натовпів людей, які намагаються прорватися у Вічне місто з усіх куточків світу. Рим притягує сотні тисяч туристів, і з цим слід змиритися. До кожної пам'ятки, чи то Ватикан, чи Колізей, доводиться насилу протискуватися або вистоювати в багатогодинних чергах, попутно відбиваючись від настирливих торговців палицями для селфі.
Проте рано чи пізно обов'язкову програму буде виконано та з'явиться час познайомитися з Римом, відмінним від того, який, за словами ірландця Джеймса Джойса, торгує трупом своєї бабусі. Це місто, в якому живуть сучасні римляни. Вони разюче відрізняються від своїх войовничих предків, хоча і зберегли частинку пихатості колишніх завойовників світу.
Як і більшість італійців, римляни — дуже товариські люди. З ними легко познайомитися просто на вулиці і навіть потоваришувати, якщо знайдеться спільна тема для розмови. Говорити з ними можна про що завгодно — про архітектуру, футбол, їжу або вино.
Головне — розмовляти італійською, бо англійська в Італії, на жаль, не надто популярна. А ще треба бути готовим до місцевої вимови з її обрубаними закінченнями слів і риканням.
Нетуристичний Рим запам'ятовується контрастами. Наприклад, якщо ви перебуваєте неподалік Ватикану, то поверніть убік кварталу Праті, який після багатолюдних туристичних місць буквально уб'є обивательською тишею і спокоєм широких вулиць і проспектів.
Далі рекомендую залишити позаду вулицю Кола ді Рієнцо — менш знамените, ніж вулиця дей Кондотті з її бутиками, але все ж досить популярне місце для шопінгу — і просуватися в бік прямокутної площі Мацціні. Там добре відпочивати на лавці біля фонтану з орлами або в одній із численних кав’ярень.
Дорогою рекомендую зазирнути до магазину делікатесів Сastroni, щоб придбати там каву, а також місцеве вино. Хоча римський регіон Лаціо не славиться великими винами, тут є цілком гідні зразки. Наприклад, ароматний Oppidum із сухого мускату або унікальний Ferentano із сорту Рошетта, який більше ніде в світі не культивується.
Інша маловідоме місце — пагорб Джаніколо. Він не входить до числа тих семи пагорбів, на яких виникло місто Ромула, зате дарує надзвичайну панораму старого міста. Прогулюючись тут в оточенні платанових дерев і бюстів героїв-гарібальдійців, насолоджуєшся чистим парковим повітрям і спокоєм. Порушує його хіба що постріл з гармати на вершині пагорба — з 1904 року це відбувається щодня рівно опівдні.
Увечері час спускатися в Трастевере, де панує зовсім інша атмосфера: вузькі середньовічні вулички заповнені людьми, явно налаштованими добре провести час. Тут рекомендую хоча б раз залишитися на вечерю в одному з ресторанів, вибравши найбільш людний, і спробувати щось із типової римської кухні, представленої хвостами та нутрощами. Справа в тому, що шматки якісного м'яса традиційно діставалися знаті та церковним діячам, а простолюдинам — ріжки та ніжки, з яких вони навчилися готувати дивовижні страви, на кшталт coda alla vacсinara (бичачий хвіст з овочами і томатним соусом) або trippa (яловичий рубець з томатним соусом і сиром пекоріно). До такої "бідної" римської кухні ідеально підійде місцеве червоне вино Cesanese del Piglio.
По-своєму цікавий південний Рим, де багато сміття і занедбаних будівель. Відвернути увагу від цих "пам'яток" намагаються розмальовані багатоповерхівки — щоб прикрасити не найблагополучніші райони, влада проводила міжнародні фестивалі вуличних художників.
Утім, якими б різними за духом не були окремі частини Риму, в кожній з них доведеться вистояти в однаково довгій черзі з місцевих жителів, щоб поласувати натуральним морозивом La Romana. Цей десерт вартий витраченого на його очікування часу.
Хочете розповісти цікаві факти про своє місто? Пишіть нам на адресу travel@nv.ua
Матеріал опублікований в НВ №40 від 30 жовтня 2015 року
