Класичний відпочинок. Чи варто зараз їхати у Єгипет, скільки часу забере дорога і чи багато там зараз росіян
З моменту повномасштабного вторгнення туроператор Join UP! вже відправив в Єгипет понад 196 тис українців (Фото:REUTERS/Mohamed Abd El Ghany)
НВ пройшов шлях українського туриста від Києва до узбережжя Червоного моря та дізнався, на що йдуть співвітчизники заради відпочинку на єгипетському курорті.
У маленькому ресторанному комплексі на околицях Львова з назвою із далекого довоєнного минулого Термінал А прохолодним листопадовим ранком багатолюдно. Тут все майже як у справжньому терміналі аеропорту: залою переміщуються люди з великими валізами і надувними подушками на шиях, рум’яні діти за столами наминають яйця пашот, а сиві чоловіки стоять у черзі до бару за традиційним аперитивом перед далекою дорогою.
«Ну а шо, традиція є традиція. 50 грамів віскі — мій останній форпост стабільності», — жартома промовляє один з них.
Біля входу в Термінал А всіх цих заспаних і метушливих людей очікують два автобуси з табличками Join UP! — найбільшого українського туроператора, який з травня відновив пакетні тури у теплі краї для стомлених війною співвітчизників.
Саме звідси нині стартує шлях українського туриста в Хургаду, один з найпопулярніших курортів Єгипту. Щоправда, зараз у крісло літака стрибнути одразу з таксі не вийде: через закрите небо над Україною звичний пакетний тур зазнав змін. Тепер невід'ємним його пунктом є автобусний трансфер через кордон до Жешува або Кишинева, звідки літак авіакомпанії SkyUp Airlines віднесе курортника прямісінько до берегів Червоного моря. Таким чином поїздка від автобусної станції біля Терміналу А під Львовом до Хургади тепер займає мінімум 10 годин, а максимум — всі 19, в залежності від черг на кордоні та часового запасу, закладеного туроператором на інші форс-мажори.
ДОРОГА ДО МОРЯ
Охочих відпочити — багато, а тому посадкові місця в автобусах з аптечною точністю розподілені в основному між жінками і дітьми. Чоловіки в автобусі теж є, але всі вже сиві і вочевидь давно не призовного віку. Як тільки автобус рушить з місця, вони починають гомоніти між собою та придивлятися до сусідів, з якими проведуть найближчі чотири години у дорозі, а якщо не пощастить з чергою на кордоні — можливо й всі вісім. Дві дівчини з Харкова у футерових спортивних костюмах, літня жінка з невеличкою торбинкою з Києва, молода мати з непосидючою донькою зі Львова — всі вони розповідають одні й ті самі історії про те, як морально стомилися і як хочуть перевести дух хоча б на тиждень перед важкою зимою.
Оскільки маршрут сплановано з серйозною похибкою на форс-мажори, реєстрації на рейс у Жешуві доведеться чекати більше ніж шість годин. Аеропорт тут доволі маленький і камерний, до навали туристів незвиклий і відповідно комфортними зонами очікування чи ресторанами не облаштований. Але на такий випадок є гарний лайфхак: просто через дорогу від летовища є готель відомої світової мережі Holiday Inn з цілком пристойним рестораном, де непогано готують страви італійської кухні. Тож час до вильоту можна провести на комфортному дивані, смакуючи вершкове папарделле з лисичками під келих червоного домашнього вина.
ДНК ТУРИСТА
Чотири години у повітрі — і українських туристів зустрічає теплий пустельний вітер Хургади. Публіка на колись улюбленому курорті вихідців із країн пострадянського простору за останні сім років сильно змінилася. З кінця 2015-го з готелів зникли російські туристи, це сталося після заборони на польоти з РФ через авіакатастрофу рейсу з Шарм-ель-Шейху.
Тоді на узбережжя Червоного моря й почалася експансія українців, для яких пакетні тури стали доступнішими і в результаті співвітчизники стали одними з найчисельніших відпочиваючих в Єгипті. Так у Join UP! розповідають, що до початку пандемії Covid-19 туроператор відправляв до Єгипту понад 665 тис. туристів щороку, але згодом ця цифра скоротилася до 480 тис.
Повномасштабна війна ще сильніше вдарила по туристичній галузі, і Єгипет вмить втратив сотні тисяч платоспроможних відпочивальників. Менеджерка п’ятизіркового готелю Steigenberger Al Dau Beach на ім'я Джулія розповідає, що, незважаючи на цінник (94 тис. грн. на двох за тиждень відпочинку), до війни українці часто приїжджали на зимівлю в цей розкішний готель з власним полем для гольфу та аквапарком. «Хоча основна частина наших гостей — європейці, на початку 2022-го чи не половина номерів була зайнята українцями, — розводить руками Джулія. — А сьогодні це лише п’ять номерів з 400».
Тепер у топі відпочивальників на єгипетських курортах — німці. «Головне не росіяни», — повторюють місцеві готельєри, посміхаючись. І хоч нещодавно заборону на польоти з Росії було скасовано, з метою мінімізації їхньої присутності майже одночасно з цим з’явилася нова категорія готелів, толерантно промаркованих «European friendly», що де-факто означає: готель не працює з російськими туроператорами.
«Але уникнути зовсім їхньої [росіян] присутності все ж не вдасться, — пояснює менеджер готелю Desert Rose 5* у Хургаді. — Тому що є частина номерів, яка виставлена на сайтах персонального бронювання. Також є російські туристи, які купують путівки з європейських країн».
Desert Rose до війни також був доволі популярним серед українців: на площі в 300 кв. м розташоване фактично маленьке містечко з власною бухтою, трьома тенісними кортами і СПА. Такий відпочинок коштує 53 тис. грн на двох за тиждень, і ще рік тому третину з 1 тис. номерів займали українці. Потім була пауза, і лише у травні співвітчизники почали повертатися на курорти Червоного моря. Зокрема Join UP! з моменту повномасштабного вторгнення вже відправив в Єгипет понад 196 тис. співгромадян.
ОДА РЕЛАКСУ І ЇЖА
Завдяки пологій піщаній береговій лінії Хургада стала улюбленим місцем відпочинку туристів з дітьми, а потужна роза вітрів повсякчас приваблює любителів водних видів спорту, на кшталт кайтсерфінгу. А ще, на відміну від інших єгипетських курортів, Хургада — це живе автентичне місто, з вузькими вуличками, колоритними базарами й традиційною східною архітектурою.
Два останні місяці року тут вважаються оксамитовим сезоном, позбавленим стомлюючої спеки. Вдень температура повітря піднімається не вище за помірні +25, при цьому вода у морі прогрівається достатньо для комфортного плавання. Тобто ця пора ідеально підійде любителям ліниво повалятися з книгою на пляжі та поніжитися на сонечку без страху отримати опік.
Гарною ідеєю буде обрати для такого відпочинку місце з приміткою «Adults only 18+», тобто виключно для дорослих. Наприклад, у готелі The Grand Palace (60,7 тис. грн на двох за тиждень) без галасливої малечі можна насолоджуватися кілометровим пляжем та морським пейзажем із двоповерхових віл у північно-африканському стилі.
Щоправда, варто врахувати: у нинішніх єгипетських реаліях формат 18+ означає аж ніяк не веселу запальну молодь, а статечних німецьких пенсіонерів, які мають особливу пристрасть до інтенсивної засмаги, ранніх підйомів, а також до полуничного мохіто. До речі, варто визнати, що мохіто тут нічим не поступається аналогам у найкращих барах Києва.
При нагоді гостям The Grand Palace рекомендуємо не полінуватися і відшукати на нульовому поверсі біля рецепції бар у стилі Великого Гетсбі, де готують непогану піна коладу. Друга секретна точка — малолюдна кондитерська одразу над рецепцією, де є великий вибір десертів і морозива, а також найміцніша в Єгипті кава. Наша рекомендація: взяти до неї сирно-пісочне тістечко з інжиром або пиріг із манго.
Також варто зазначити, що в єгипетському All-inclusive чимало морепродуктів — креветки, стейковий лосось, краби та гребінці присутні майже на будь-якому шведському столі. Гастрономічну компанію дарам моря складають східні вегетаріанські закуски — хумуси, фалафель і бабагануш.
Ще один аргумент на користь зимового відпочинку у Єгипті — сезон манго. У цю пору фруктові крамниці рясніють десятком сортів цього фрукта. Ціна приємна, близько $1 за один великий плід, і захопити пару манго в Україну в якості сувеніру буде гарною ідеєю.
СЛІДАМИ ФАРАОНІВ
А ще ви маєте знати, що Хургада годиться не тільки для «відпочинку тюленя». Це також гарний вибір для тих, хто має на меті побачити легендарні піраміди Гізи, археологічний музей Каїру або Луксор — стародавнє місто на березі Нілу. Всі три види екскурсій насичені і займають цілий день, але того варті.
Наприклад, денна подорож в Луксор обійдеться близько $75 — за ці гроші гід покаже Карнакський храмовий комплекс, заупокійний храм першої жінки-фараона Хатшепсут і гробниці давньоєгипетських правителів, включаючи відомого Тутанхамона. До речі, ці екскурсійні маршрути особливо люблять американські та британські туристи. «Вони летять через весь світ до Єгипту не на море, а на кілька днів саме для відвідування історичних місць, — розповідає екскурсовод Мухаммед Бішбіш, — Це здебільшого відбувається через популяризацію стародавнього Єгипту в англомовній масовій культурі та кінематографі».
Бонусом до туру в Луксор є катання на прогулянковому катері по Нілу. Перевірений лайфхак: скористатися маленькою непомітною драбинкою і зайняти місце на даху, звідки відкривається шикарний краєвид на річку та її зелені узбережжя. Ще одна порада — не пошкодуйте заплатити додаткові $10, щоб зробити невеликий водний гак із заходом на так званий «мавпячий острів». По-перше, тому що там на вас чекають справжні бананові хащі, а по-друге — тому що там ви побачите приголомшливий рожевий захід сонця, гідний комп’ютерної графіки. І, звичайно ж, по дорозі на пором захопіть з собою склянку фрешу з цукрової тростини із соком лайма — це також з упевненістю можна назвати місцевою принадою.
Ще одна можливість під час відпочинку в Хургаді — денна прогулянка на яхті All in One за в $60 на людину. В поїздку входить плавання з маскою над кораловим рифом, риболовля та єгипетська класика — катання на банані. На яхті присутній масажист, бармени з фруктовими смузі та кухар, який нагодує гарячим крем-супом з морепродуктів та смаженими креветками.
БУДІВЕЛЬНИЙ БУМ
І доки туристи насолоджуються традиційними курортними принадами, сам Єгипет переживає щось на кшталт архітектурного ренесансу. Країна, територія якої заселена лише на 4% та більшу частину якої складає пустеля, схоже, має на меті відкусити шматок слави від туристичного пирога Дубая і останні кілька років активно займається містобудуванням. Тому у пустелі ростуть нові міста — їх тільки на півдні країни звели вже сім штук.
Так, наприклад, за 50 км від десятимільйонного Каїра зводять нову сучасну адміністративну столицю, будівництво якої зараз оцінюють у $60 млрд. Китайські будівельники за проєктами еміратських архітекторів створюють місто з сяючими хмарочосами, сонячними фермами, найбільшим у світі парком, люксовими готелями та шопінг-молами. У перспективі в нову інноваційну столицю переселяться державні установи, що має вирішити проблему перенаселення старого Каїра.
Облаштовують єгиптяни й узбережжя Середземного моря, яке ще донедавна було не надто популярним серед пляжників. Тепер Єгипет має на меті позмагатися з Туреччиною за літні туристичні потоки, коли традиційні єгипетські курорти мають «низький сезон» через нестерпну спеку — вже побудований курорт Аль-Аламін з білосніжними пляжами неподалік Александрії.
А місцеві жителі полюбляють проводити відпустки на інших курортах Середземного моря та у Західній пустелі, де окрім сипучих пісків і палючого сонця є чимало оаз із елітними готелями закритого типу з вражаючими краєвидами. Тут тиждень відпочинку може обійтись в усі $10 тис., отже такі курорти подобаються місцевим олігархах, зіркам шоубізу та футболістам.
До речі, окрема елітарна каста в Єгипті нині - бедуїни. Не обманюйтеся, це вже давно не блукаючі пустельні дикуни без документів, які не знають благ цивілізації. Сьогодні багато хто з них має шалені статки від туризму, промислового виробництва засобів народної медицини, продажу верблюжого м’яса і нелегального видобутку золота в Східній пустелі. У них є не тільки паспорти, але й розкішні вілли на узбережжях Нілу, а їхні діти вчаться у найкращих університетах світу.
Взагалі, всупереч стереотипам, Єгипет зараз живе зовсім не за рахунок пляжних курортів — дохід від туризму займає чи не десяте місце у переліку джерел поповнення держбюджету. Торгові потоки через Суецький канал, видобуток нафти та землеробство — ось за рахунок чого багатіє скарбниця Єгипту.
Незважаючи на реноме пустельної країни, врожай однієї культури місцеві землероби збирають до чотирьох разів на рік і продають по всьому світу. І навіть в українських супермаркетах можна знайти єгипетські картоплю, полуницю, фініки або часник.
