Бароко і космічна гармонія. Чим приваблює Музей історії мистецтва Відня

2 січня 2020, 10:07

Гастромандрівниця Аврора Огородник робить зупинку в знаменитому віденському музеї-палаці і розповідає, чим він приваблює мандрівників з усього світу.

Виставки в віденському Музеї історії мистецтва вже який рік поспіль стають подіями, що приваблюють тисячі туристів. Часто вони є основним тригером при виборі напрямку для святкування Різдва. І я не стала винятком. Караваджо і Берніні в одному виставковому просторі - як тут встояти перед геніями бароко?

Відео дня

NV
Фото: NV

Я прибула до музею на час відкриття. У першому ранковому слоті людей було не катастрофічно багато і була надія без задухи і штовханини все розглянути. Гудрун Свобода (Gudrun Svoboda) і Штефан Веппельманн (Stefan Weppelmann), куратори виставки, задумували експозицію як ілюстрацію того, що основні мотиви барокового живопису (особливо у Караваджо) були почерпнуті саме в скульптурі: різкі світлотіні, обертальні рухи у фігур, екстатичні моменти.

Освітлення у всіх залах також виставлене за заповітами Караваджо: в темному просторі спрямовані промені світла вихоплюють полотна і скульптуру, навіть спеціальні фільтри для фото не потрібні - все з першого кадру виходить в кращих традиціях кьяроскуро. Але не все можна знімати — деякі скульптури прибули з приватних зібрань та на їхні знімки накладена заборона. Мені довелося видалити фото Медузи Берніні під грізним поглядом охоронниці залу. А шкода.

Експозиція розділена на зали, а ті, в свою чергу, носять імена, характерні для сприйняття глядачами барокових творів: Дивовижне і вражаюче, Страх і жах, Любов, Мариво, Страждання і співчуття, Жвавість, Рух і дія і Жарт. Робіт близько 80-ти, авторства Артемізії Джентилески, Гвідо Рені, Аннібале Карраччі, Нікола Пуссена, Маттіа Преті і скульптори Франсуа Дюкенуа, Франческо Моки, Джуліано Фінелі.

Караваджисти створюють контекстне тло, на якому ще яскравіше сяє і помітний геній одного художника. Що цікаво, в галереї портретів, представлених на цій виставці, можна безпомилково відрізнити роботи, виконані Караваджо на замовлення, від тих, що створені за коханням. Звичайно ж, головна серед них — Хлопчик, якого кусає ящірка. Музей, до речі, створив смішні гіфки для сторіз в Інстаграм, серед яких, звичайно ж, є ящірка і Медуза (ви можете знайти їх за тегом #barockstars).

Я не могла піти з цього музею, не оминувши по колу кілька разів зал з роботами Брейгеля. У минулому році я не піддалася загальній ажитації з приводу виставки Брейгеля саме тому, що знала — більшість робіт чекають мене тут в будь-який час. І правда, коли весь потік відвідувачів відтягнуть Караваджо і Берніні, в брейгелевскій залі можна було навіть присісти, щоб помедитувати на Зиму, а заодно — переглянути уривок з Соляріса Тарковського.

Показати ще новини
Радіо НВ
X