Топ-5 улюблених місць в Одесі співвласника найбільшого приватного порту України
Бульвар Жванецького
Коли немає туристів, потрібно пройти від Дюка до Будинку піонерів, подивитися, як на стертих мармурових плитах танцюють танго, погладити левів і вийти на бульвар Жванецького. Задуматися про те, що до кожної класики потрібно дозріти, адже саме в останні п'ять років Михайло Михайлович бере за саму душу. Вийти на вулицю Садову, дійти до ресторану Котелок, умовити їх дати з собою казанок мідій про запас.
Вулиця Катерининська
Тут потрібно скоріше зайти в знаменитий бар Fitz і випити кращу в світі Bloody Mary. Задатися питанням, чому ти з цього не почав. Перейти дорогу і опинитися в найкрасивішому одеському сквері — Palais Royal. Пройтися під платанами і по Ланжеронівській вийти прямо між готелем Моцарт і рестораном Сальєрі. До речі, у них різні власники.
Вулиця Рішельєвська
Перейти Грецьку і заглянути на новий Міський ринок їжі, де раніше були молебний будинок, кінотеатр і банк. Через Катерининську дійти до рогу і сісти в Тавернетті. Замовити графин білого і лимонний пиріг. Подивитися на моторошну будівлю КДБ і згадати історію про одного прозорливого одеського мера (вгадайте національність), який в кінці 1990-х перейменував вулицю Бебеля на Єврейську, чим страшно розлютив керівництво розташованого на цій вулиці КДБ. Це Одеса.
Вулиця Єврейська
Дійти до старої синагоги, взяти фалафель в кіоску і сісти біля входу, щоб поспілкуватися з бородатим хлопцем в чорному пальто про вічне. За Пушкінською дійти до філармонії і з'ясувати, що раніше тут була зернова біржа. Купити квитки на вечірній концерт, заглянути у дворик Bernardazzi, щоб взяти пляшку білого з погребу. Якщо добре попросити, тут дають у борг стакани.
Зелений театр
Вулицею Маразліївською спуститися до Зеленого театру і, не привертаючи уваги, відкрити біле. У смугастому шезлонгу послухати Бикова, Жадана, Макаревича або Клементайна. Втомитися думати —думати в Одесі смішно — і піти на Ланжерон. Зробити вигляд, що ти місцевий, і стрибнути в море прямо з плит. Добити біле, закусивши ще теплими мідіями з казанка, піднятися на терасу М1, задивитися на роботу кранів в порту. Зрозуміти, чому 100 років тому Одесу називали не першим, але й не другим містом. Залишитися.
Андрій Ставніцер
Освіту здобув в Коледжі Херроу Хауз (Велика Британія), Інституті Монтана (Швейцарія) і Одеському національному університеті ім. Мечникова. У 2001 році почав кар'єру в найбільшому приватному порті України — компанії ТІС — і через шість років очолив її. Співвласник одеського ресторану Fratelli, співзасновник компанії MVCargo, співвласник інвесткомпанії SD-Capital.
Читайте цей матеріал в свіжому номері журналу Новое Время — №30 від 25 серпня 2017 року
Приєднуйтесь до нас у соцмережах Facebook, Telegram та Instagram.

матеріалів розділу Life