День мертвих. Як Мексика святкує своє найбільш незвичне свято

30 березня 2019, 20:45

День мертвих у Мексиці - це найдивніші веселощі, які мені коли-небудь доводилося спостерігати, розповідає НВ письменник і журналіст Максим Беспалов, який побував на незвичайному мексиканському святі.

Т аксі повільно тягнеться вулицями Оахаки. У світлі фар раз у раз яскравими плямами виникають обличчя, загримовані під мерців. Люди готуються до свята: сьогодні тут відзначають День мертвих.

Відео дня

Останнім часом Оахака переживає справжній туристичний бум, і все через це дивне свято. Ще одна точка тяжіння — колоритний вигляд міста, його строкатий колоніальний затишок, а також добродушні місцеві жителі, здебільшого індіанці або метиси.

Увечері 31 жовтня на центральній площі Оахаки багатолюдно. Сотні низеньких, півтора метри зростом індіанок із сусідніх сіл намагаються продати туристам і місцевим жителям якісь дрібниці - цукерки, пляшки з питною водою, прикраси. Поруч топчуться їх ненабагато вищі чоловіки, вигукуючи: «Марихуана! Марихуана!» Вони торгують бляшаними банками з насінням канабісу всередині. І їх ніхто не чіпає.

Тут таки умільці по-святковому розфарбовують обличчя всім охочим. Такса стандартна: одне обличчя — 150 песо ($7,5). У черзі до деяких із майстрів можна простояти більше години.

І ось жвава Оахака стає містом мертвих. Ансамбль зомбі грає запальну мексиканську музику. Наречена з обличчям-черепом кружляє з таким же мертвим нареченим. Пара розфарбованих у мерців стариганів танцює танго.

Раптом із сусідньої вулиці з’являється ціла хода мерців із оркестром і зомбі-велосипедистами. А біля входу в собор Оахаки доволі гарно співають дівчата-підлітки з прапорами і чимось схожим на віники над головами.

За сотню метрів від собору група підлітків розігрує виставу на тему вигнання диявола. Вона займає не більше п’яти хвилин, а потім його учасники пускаються у танок, кидаючи в натовп цукерки. Місцеві в боротьбі за солодощі поводяться наполегливіше за туристів і навіть силоміць відбирають цукерки у тих, хто не дуже чіпко тримає їх у руках.

Водночас у містечку Хохокотлан за 20 км від Оахаки починається головне в окрузі дійство на честь Дня мертвих. Уже за кілометр до тамтешнього кладовища перекриті вулиці. Північ, але люди нескінченним потоком тягнуться на цвинтар. Багато хто прилетів сюди з інших країн і навіть континентів, щоб провести наступні кілька годин на могилах незнайомих їм людей.

Valeria Almaraz / Unsplash
Фото: Valeria Almaraz / Unsplash

Біля входу на кладовище встановлено сцену, звідки без упину на всі околиці торохтить веселий ведучий. Потім заводять пісню народні колективи, їх змінюють ді-джеї. На цвинтарних воротах піднято іронічний напис Ласкаво просимо. Біля воріт штовханина: живі рвуться у гості до мертвих.

— Ви вірите, що ваші близькі дійсно в цю ніч перебувають поруч із вами? — питаю я в таксиста, що везе мене в Хохо.

Він поспішає, нервує, йому сьогодні теж треба на цвинтар.

— Не знаю. Хіба це важливо? Ми збираємося там для себе, а не для мерців. Я з деякими своїми родичами тільки і бачуся, що раз на рік на кладовищі.

Галасливий натовп іноземців пливе центральною алеєю. Група мексиканців біля могили свого родича радісно махає перехожим, позує фотографам і взагалі виглядає цілком життєрадісно.

Я завертаю ліворуч від центральної алеї і протискаюся між могилами, щоб відірватися від натовпу. Тисячі запалених свічок створюють атмосферу зловісного затишку. Два гігантських синіх лазерних промені линуть у небо.

Хтось замовив для покійного родича музику — і ансамбль музик, троє гітаристів і двоє сурмачів, б’ють по струнах і дмуть у мундштуки. Таких колективів цвинтарем бродить кілька десятків.

Хочете розповісти цікаві факти про своє місто? Пишіть нам на travel@nv.ua

За дві години я нарешті знаходжу місце в центрі Оахаки, де хочеться залишитися. Це бар із трьома десятками відвідувачів у гримі мерців, і всі вони, здається, приїжджі. З місцевих тільки бармен і музики, які виконують хіти класичного рок-н-ролу.

— Хлопці, давайте вип'ємо! Як добре, що ми всі тут зібралися: американці, англійці, голландці, німці, українці, — в центрі уваги опиняється найгаласливіший і найп’яніший із присутніх. — Дякую Мексиці, яка нас всіх зібрала! Viva el Dia de los Muertos!

— Viva el Dia de los Muertos! — кричать присутні йому у відповідь і продовжують веселощі під Highway to Hell [Шосе в пекло — хіт AC/DC]. Здається, немає доречнішої під дані обставини пісні.

Цей матеріал опубліковано в № 10 журналу Новое Время від 21 березня 2019 року

Приєднуйтесь до нас у соцмережах Facebook, Telegram та Instagram.

Показати ще новини
Радіо НВ
X