Перехрестя цивілізацій. Український турист розповідає НВ, чим живе «справжній» Кіпр

10 вересня 2019, 19:45

На набережній Ларнаки милуватися морськими пейзажами можна тільки стоячи — всі лавки зайняті: на них під строкатими ковдрами сплять біженці. Втім, Кіпр не налаштований розкривати для прибульців обійми, і вони в пошуках кращого життя рухаються Європою далі.

Президент корпорації Гранд Володимир Співаковський, який побував на одному з найвідоміших островів світу, розповідає НВ про свою подорож.

Т ут, на Кіпрі, я щоразу, тільки-но приїжджаю в чергову відпустку, ставлю місцевим жителям одне й те ж запитання: як ви з цим співіснуєте ось уже 45 років — з турецькою окупацією північного Кіпру? Вони надягають на себе всю серйозність, яка тільки можлива на їхніх безтурботних обличчях, і стримано відповідають: так і живемо. Не дуже інформативно, але вичерпно.

Відео дня

Оглядаю горизонт — бачу в морі платформи. Продовжуючи розмову, тепер уже про зростання видобутку тутешніх газу і нафти, за яку почалася смертельна сутичка між Туреччиною, Італією, Францією і США, питаю: воно вам треба — забруднювати курортні пляжі? Відповідають так само лаконічно і чітко: «Та нам однаково».

Потім, хитро посміхаючись, перефразують відомі нам усім рядки: «А у нас на Кіпрі газ — це раз. Газ на Кіпрі лиш для нас — це двас».

За цією балакучістю, порівнюючи з попередніми відповідями ховається абсолютна впевненість у непорушності своїх позицій на світовій мапі туризму і невичерпність потоків відпочивальників.

Проте у своєму готелі я помітив, що російських туристів щороку стає дедалі менше. А ті, що їдуть, поводяться дещо скромніше, ніж їхні земляки раніше.

Зате на Кіпрі повно англійців, які приїжджають або переїжджають сюди жити, оскільки на острові все для них «своє» — англійська мова, лівосторонній рух, праве кермо, звичний соціум і шикарний клімат.

Проте незворушних кіпріотів неабияк напружує той факт, що їхня столиця Нікосія — єдине місто серед європейських столиць, яке штучно розділене на дві ворожі частини. На кордоні — блокпост із несамовитим круглим пам’ятником окупації. Сам блокпост неймовірно схожий на Берлінську стіну: навіть кафешка-кебаб, яка прилягає до нього, має такий вигляд, ніби привезли її з Берліна. Прикордонна стіна складається із покинутих будівель із забитими вікнами і дверима, плит, парканів, колючого дроту, розмальованих графіті. Ніхто не проскочить.

Igor Starkov on Unsplash
Фото: Igor Starkov on Unsplash

Я не втримався і піднявся на ліфті на прикордонну оглядову вежу, де панорамно видно обидві частини розділеного острова. І якщо турки розпластали свій прапор на всю гору, щоб уже ніхто не мав і сумнівів, що тепер це їхня позначена історією територія, то греки демонстрацією своїх національних символів себе не обтяжують.

Я кажу місцевим: ви ж теж можете розтягнути на всю ширину горизонту свої прапори. Нехай вони ширяють у повітрі. На що ті не без іронії відповідають: «У нас сієста, нам ніколи».

На моє професійне запитання, яка у країні краще розвинена освіта — середня чи вища, отримую несподівану відповідь: наймодніша освіта — заїжджі тренінги з лідерства та продажу. З усього світу злітаються корпоративні форуми та конференції і заповнюють готелі влітку і взимку.

По гідну освіту самі кіпріоти відлітають до Європи, а вдома їхнє місце займають прибульці: чверть тутешніх студентів — іноземці, яким не всі тут раді.

poster
Дайджест головних новин
Безкоштовна email-розсилка лише відбірних матеріалів від редакторів NV
Розсилка відправляється з понеділка по п'ятницю
Хочете розповісти цікаві факти про своє місто? Пишіть нам на travel@nv.ua

Понад 30 тис. біженців, а це 4% від населення острова, незаконно перейшли кордон і вимагають для себе особливого статусу. Як і в Італії, тут їм не поспішають роздавати welfare (державну підтримку у вигляді матеріальної допомоги), і тоді ці пілігрими вирушають далі й рухаються у бік Південної, Центральної Європи, і ще далі, аж до Скандинавії.

На набережній Ларнаки біля самісінької хвилі Середземного моря за 55 км від столиці всі лавки зайняті. Ніде присісти. Всі місця покриті строкатими ковдрами і подушками, з-під яких то там, то тут стирчать ноги, руки, вуха біженців.

І навіть на цьому перехресті цивілізацій приємно, правда, від'їхавши ще на 110 км у напрямку міста Пафос, скупатися. Адже біля цього берега в піні морській народжувалася Афродіта, красива і дещо розтріпана, як і сам острів Кіпр.

Цей матеріал опубліковано в № 32 журналу НВ від 5 вересня 2019 року

Показати ще новини
Радіо NV
X