Мріяти під зірками. Що може подарувати мандрівникові Намібія

9 лютого 2019, 16:34

У ресторанах Свакопмунда відмінно готують практично все — від морепродуктів до зебри чи крокодила, ділиться враженнями з НВ власник компанії Cityservice Максим Шахалов, який відвідав Намібію. Публікуємо його розповідь про свою подорож.

Н

амібія — цивілізована і безпечна за європейськими мірками країна. Це колишня німецька колонія, в якій крім темношкірого населення живуть також нащадки європейців. На перший погляд, німців і німецького порядку в Намібії більше, ніж у самій Німеччині. У Намібії низький рівень злочинності, хороша епідеміологічна ситуація, тож немає необхідності робити щеплення від малярії і жовтої лихоманки. Для тих, хто ще не відкрив для себе Африку, Намібія може стати ідеальною країною для знайомства з новим континентом.

Відео дня

До подорожі я почав готуватися за півроку. По-перше, оголосив про свою ідею на сторінці в Facebook, щоб зібрати команду однодумців. Досить швидко зібралася компанія з трьох тат із дітьми приблизно одного віку — від п’яти до семи років. У підсумку в нас утворилася команда з чотирьох тат і дітей, до якої приєднався ще й мій «бездітний» друг.

Ми прилетіли до Віндхука, де були заброньовані наші автомобілі. Звідти шлях лежав на північ країни, до національних парків Етоша і Ватерберг, де серед первозданної природи проживає величезне розмаїття диких звірів. Тут можна зустріти чотири види з великої п’ятірки — лева, слона, носорога та леопарда.

Вже на виїзді з Віндгука нам стали траплятися тварини: уздовж доріг і термітників тинялися стада газелей та оленів, мирно паслися антилопи, загостреними рогами виглядаючи з жовтої трави. У національних парках тупцяли доброзичливі жирафи, на величезних просторах паслися смугасті зебри і величезні буйволи. І хоча ми не побачили лева і слона — сезон дощів цієї весни закінчився пізніше ніж зазвичай, не всі звірі встигли повернутися із півночі Намібії, — нам пощастило розгледіти гепарда, на якого нечасто натрапиш у дикій природі.

Берег скелетів — 200 кілометрів неосяжних просторів і дороги, яка пролягла між океаном і пустелею. Нею можна мчати на автомобілі, відчуваючи, як вітер свободи танцює у волоссі. Ми були раді поганяти пустельними берегами, випробувавши можливості джипа на віражах і пісках. Будучи на океані, ми відвідали лежбище морських котиків — Cape Seal Cross. Тут можна побачити тисячі особин, які б’ються, сплять, ліниво позіхають і ревуть одночасно в сотні горлянок.

Joe McDaniel / Unsplash
Фото: Joe McDaniel / Unsplash

Саме в цьому місці у 1486 році на береги Намібії вперше висадилися європейці - португальські моряки. Там же було встановлено пам’ятний хрест, який нагадує про цю подію.

У місті Свакопмунд ми відсвяткували мій день народження і зупинилися для відпочинку на березі океану. Симпатичне містечко, в якому варто розслаблятися кілька днів у хороших готелях і ресторанах із краєвидом на океан. У Свакопмунді відмінна кухня зі свіжих морепродуктів, можна також замовити страви з м’яса зебри, антилопи і навіть крокодила. У ресторанах столики потрібно бронювати за кілька місяців. Вечорами перед такими закладами шикуються довгі черги відвідувачів — настільки популярне це місто і місцеві страви.

Пустеля Наміб — ще одне місце, яке must-see хоч раз у житті. Тут можна знайти найвищі дюни на планеті, серед яких вигадливо застигли чорні дерева мертвого озера Dead Vlei. Сотні років тому через проливні дощі в пустельній западині утворилося озеро, у воді зародилося життя і виросли верблюжі дерева, які, до речі, можна побачити на 10-центовій намібійській монеті.

poster
Дайджест головних новин
Безкоштовна email-розсилка лише відбірних матеріалів від редакторів NV
Розсилка відправляється з понеділка по п'ятницю

Згодом клімат змінився, і в пустелю повернулася посуха. Різнобічні вітри намели навколо западини найвищі у світі дюни, що сягають 330 м заввишки. Сонце висушило залишки води, і ліс засох, а дерева скам’яніли і перебувають у такому стані вже близько 700 років.

Хочете розповісти цікаві факти про своє місто? Пишіть нам на travel@nv.ua

Намібія — одне з найкращих місць для спостереження за зірками. Величезні території і невелика кількість міст, які не створюють засвічення, приваблюють сюди астрономів з усього світу. Вони з'їжджаються на плато Хакос на висоті 1.850 м, щоб тижнями безперервно вдивлятися через телескопи в зоряне небо.

Hа астрофермі Hakos astrofarm є всі умови для проживання і спостереження за зірками. Ми теж зупинилися на ніч у Hakos astrofarm і в момент повного місяця були тут зовсім самі.

Незважаючи на те, що місяць не найкращий супутник астрономів, ми все одно отримали масу вражень від такого проведення часу. В цьому місці особливо легко мріяти про міжпланетні подорожі, сподіваючись, що коли-небудь люди зможуть літати між зірок.

Цей матеріал опубліковано в № 3 журналу Новое Время від 31 січня 2019 року

Показати ще новини
Радіо NV
X