Мексиканське Сан-Франциско. Український мандрівник розповідає, як відшукав тезку американського мегаполісу

3 листопада 2019, 20:10

Мексиканський тезка американського мегаполісу — це нескінченні піщані пляжі, на яких пляжників значно менше, ніж черепах і їхніх новонароджених дітей, розповідає НВ український мандрівник Денис Андрущенко.

Р озмірений шум океанських хвиль заколисує на довгій смузі теплого піску. Так само як і коктейль Маргарита за 60 песо з Ла Фресона — прибережного бару-ресторану. Праворуч вдалині розкинулися самотні намети відпочиваючих. Попереду, в смузі прибою, осідлав хвилю черговий серфер. Обкатувати пінисті гребені сюди приїжджають з усього світу, закон Мексики гарантує кожному вільний доступ до узбережжя, пляжі тут — національне надбання. Ліворуч скочується у воду червоне сонце. Якщо пощастить з погодою, вийдуть відмінні кадри для Інстаграму.

Відео дня

Сан-Франциско (або Сан-Панчо для місцевих) — невелике селище в штаті Найаріт на тихоокеанському узбережжі Мексики. Найближчий аеропорт знаходиться в Пуерто-Вайарте, від нього годину їзди на автобусі за 45 песо (1 песо = 1,3 грн) або на попутці.

Я підхоплюю свій рюкзак і зістрибую з кузова пікапа — «Грасіас, аміго!» — на єдиній трасі між популярним серферским пляжем Саюліта та містом Тепік, на повороті в цей недооцінений райський куточок з населенням не більше 2.000 чоловік.

О десятій ранку містечко тільки прокидається. В цей час туристи на гольф-карах починають паркуватися біля ресторану Марія, де подають ситні і недорогі сніданки — млинці з кленовим сиропом, бургери з м’ясом, авокадо і картоплею, овочевий фреш. А в сусідньому кафе, назва якого перекладається як Мексиканські крильця, бургери роблять з креветками. Там же готують незрівнянні емпанади — смажені пиріжки з різною начинкою, від сиру до морепродуктів. Три пиріжка — 60 песо.

День пролітає швидко. Моя нова знайома Камілла простягає мені маленьку дерев’яну чашку з мате. Поки ми потягуємо ароматний чай, нас огортають сутінки — єдина ковдра, яка може знадобитися. Опадів я тут не бачив декілька місяців, температура тримається майже на одному рівні і вдень, і вночі, трохи знижується лише в січні-лютому.

Коли живеш у Сан-Панчо, час ласкаво розтягується, неначе ледача кішка на підвіконні. Іноді навіть купатися не хочеться — адже завтра знову повернешся на пляж. І побачиш, як дитинчата черепашок спускаються в океан у супроводі натовпу витріщак і волонтерів, вирівнюючих граблями пісок для цієї десант-операції.

Ілюстративне фото (Фото: Alonso Reyes on Unsplash)
Ілюстративне фото / Фото: Alonso Reyes on Unsplash

Американка, або «грінга», як би її назвали мексиканці, дізнається, що я з України і повідомляє: «Мій чоловік працював в Одесі в міжнародній спостережній місії». Чудово. Через п’ять хвилин вона вже запитує, де можна дістати косяк. У цій частині країни і світу панує доброзичливість і почуття гармонії, а послідовникам Боба Марлі тут можна палити відкрито: поліції майже не спостерігається, і всі давно звикли до такого способу розслаблятися.

По суботах о десятій вечора приїжджі з Аргентини музиканти грають і співають в El Gallo — незвичайному кафе під величезним деревом, ніби сага Володар перснів, з китайськими ліхтариками на гілках. Тут можна випити мічеладу (michelada) — коктейль з пива, соку лайма, приправлений спеціями і пікантним соусом. Він приємно обпікає губи і додає вогню черговому латинського ритму. Ще тут можна зустріти бармена, який в інший час навчить бойового танцю капоейра.

А в ста метрах від El Gallo знаходиться Entre Amigos — коворкінг з бібліотекою і безкоштовним WiFi. Крім того, це ще й центр переробки вторсировини (відмінні речі роблять), а для дітей тут проводять безкоштовні уроки англійської та іспанської. Здавалося б, ідеальне місце для експатів, які працюють у сфері фрілансу. Але є і мінуси — нестабільні інтернет і телефонний зв’язок у всьому регіоні. Зате в містечку знайти роботу легко — просто підходь і запитуй.

Цікаво, що нещодавно в подібному положенні була тепер всім відома Саюліта, яка перетворилася в переповнений туристами курорт, де не знайти ні спокою, ні привабливих цін. Що ж, є ще як мінімум пару років до того, як це трапиться з Сан-Панчо.

Хочете розповісти цікаві факти про своє місто? Пишіть нам на travel@nv.ua

Лайфхак: навіть якщо збираєтеся в Саюліту, все одно знімайте житло в Сан-Панчо. Це значно дешевше, а відстань — всього 5 хвилин їзди на машині. Якщо ж залишаєтеся надовго, можете орендувати будинок або квартиру за 3−6 тис. песо, а потім навіть здавати туристам окрему кімнату (або терасу) через сайт Airbnb.

Найкращий час, щоб побувати в Найаріті, — з жовтня по квітень. Заодно і на китів можна подивитися: вони з’являються тут з грудня по березень. Для українців віза до Мексики не потрібна: перед вильотом можете заповнити електронну форму на сайті мексиканської міграційної служби та при в'їзді отримуєте право на 90 днів перебування. А якщо є хоча б транзитна американська віза, то може пощастити, і ви отримаєте штамп на 180 днів.

Цей матеріал опубліковано в № 16 журналу НВ від 28 квітня 2017 року

Приєднуйтесь до нас у соцмережах Facebook, Telegram та Instagram.

Показати ще новини
Радіо НВ
X