Куди поїхати на Великдень: шість унікальних храмів України

27 березня 2018, 12:53

Найбільше християнське свято Великдень прийнято відзначати в колі сім'ї або вирушати в пасхальну подорож святими місцями.

Дотримуючись християнських духовних традицій, у дні свята, що наближається, можна відправитися в одну з українських Лавр або відвідати відомі монастирі. Напередодні Великодня 2018 НВ представляє увазі читачів декілька унікальних храмів України, які славляться не лише своєю красою, а й історією.

Відео дня

Манявський монастир

Монастир Манявський скит у селі Манява Івано-Франківської області, заснований в 1611 році, користується великою популярністю серед паломників і мандрівників, не дивлячись на те, що знаходиться у значній віддалі від популярних туристичних маршрутів. Архітектурний монастирський комплекс будівель становить ансамбль кам'яних і дерев'яних споруд, обгороджених високою кам'яною стіною з вежами і бійницями. Між схилами гір, вкритих вічнозеленою ялицею, з трьох сторін територія монастиря омивається річковими водами.

За час свого існування монастир пережив і розгром, і реставрацію, і закриття. На даний момент на території скиту знаходиться Хрестовоздвиженський монастир, а вище, в 7 кілометрах від нього, розташований один з найкрасивіших карпатських водоспадів - Манявський водоспад.

Православний монастир в селі Манява, фото Flickr Фото:

Свято-Успенська Почаївська Лавра

Почаївська Лавра розташовується на високому пагорбі, що підноситься над містом Почаїв більш ніж на 75 метрів. Головною реліквією Свято-Успенської Почаївської Лаври є чудотворна ікона Божої Матері, подарована монастирю в 1597 році його засновницею Ганною Гойською. Легенда свідчить, що понад півтисячі років тому, коли гора була зовсім безлюдна, прийшли і оселилися в невеликій печері два інока, які стали свідками явища Богоматері. Одного разу після звичайної молитви вони побачили Богоматір, оточену полум'ям і таку, що стоїть на камені. За легендою, на камені, де стояла Богоматір, залишився відбиток її правої стопи.

Почаївська Лавра, фото Flickr Фото:

Густинський Свято-Троїцький монастир

Густинський монастир, заснований в 1600 році, знаходиться в невеликому селі Густиня Прилуцького району Чернігівської області, приблизно в 150 км від Києва. Його засновником став ієросхимонах Іоасаф. Протягом останніх 300 років монастир то зачинявся, то знову відкривався, але в 1993 році відбулася перша Божественна Літургія і був освячений престол у Воскресенському храмі.

Зараз в монастирі перебуває Густинська чудотворна ікона Божої Матері і мощевик з частками мощей святителів Феодосія Чернігівського, Іоасафа Білгородського, Димитрія Ростовського, преподобних Лаврентія Чернігівського, Кукші Одеського і великомучениці Варвари.

Густинський монастир знаходиться в невеликому селі Густиня Чернігівської області, фото Flickr Фото:

Києво-Печерська Лавра

Свята Успенська Києво-Печерська лавра, заснована 1051 року преподобним Антонієм Печерським, є об'єктом світової культурної спадщини під охороною ЮНЕСКО. Головна реліквія - мощі лаврських подвижників, які жили в період з XI по XV ст, які зберігаються у Ближніх і Дальніх печерах, відкритих для відвідування. Велика лаврська дзвіниця заввишки 96,5 м - найвища точка Києва, а найдавнішою кам'яною спорудою Лаври є Успенський собор, який понад 60 років пролежав у руїнах.

Свята Успенська Києво-Печерська лавра, фото Flickr Фото:

Свято-Успенський собор

Головний храм на території Полтавської фортеці, Свято-Успенський собор, будівництво якого тривало з 1748 по 1770 рік, розташований в обласному центрі міста Полтава. Спочатку полтавський собор, документально згаданий в 1695 році, втім, як і багато інших храмів того часу, був дерев'яним з невеликою двоярусною дзвіницею.

У 1748 році було прийнято рішення про будівництво кам'яного собору, однак у зв'язку з недостатнім фінансуванням та організаційними проблемами, будувався храм майже двадцять років, в той час як богослужіння тривали в колишньому, - дерев'яному соборі. Сучасний Свято-Успенський собор на Івановій горі, зведений в 2005 році, являє собою двоповерховий храм, виконаний у стилі українського бароко, з позолоченими банями.

Свято-Успенський собор, фото Flickr Фото:

Михайлівський Золотоверхий монастир

Михайлівський Золотоверхий монастир, або, як його називають інакше Михайлівський собор, присвячений архангелу Михаїлу, який вважається захисником і покровителем Києва. Неминущу славу найдавнішого собору України принесли його мозаїки і фрески, які, на думку мистецтвознавців, відкрили новий тип в еволюції живопису Стародавньої Русі. Перший камінь в будівництво Михайлівського Золотоверхого монастиря був закладений ще в 1108-му році.

Велику славу Михайлівському монастирю принесли мощі великомучениці Варвари, дружини князя Святополка, які більш ніж вісім століть спочивали в стінах храму. У 1930-х роках Михайлівський собор був розібраний і підірваний. Перед цим найбільш цінні твори мистецтва, зокрема, фрески, були демонтовані і передані в музеї Києва. У 1999 році собор був відбудований заново, а з весни 2000 року була відкрита для відвідування його центральна частина.