Подорожувати Україною – тренд, який набирає обертів. Поки що два найпопулярніші напрямки – Львів та Одеса. Але Україна – це не лише Карпати та Чорне Море.

Є дуже багато унікальних місць, про які варто дізнатися, куди є сенс поїхати, щоб нарешті зрозуміти банальне «шлях – це щастя». А наш шлях під назвою Незалежність – попри труднощі, зради, біль і війну – це однак перемога, яку ми вибороли.
Партнерський проєкт
Мережа АЗК SOCAR спільно з проєктом Ukraїner розробили 12 захопливих маршрутів Україною. Подорожувати можна з Києва, зі Львова, з Харкова, з Луцька… Просто оберіть, звідки вам зручніше.
Придбайте напій у фірмовому стаканчику SOCAR
Відскануйте QR-код на ньому
Перейдіть на веб-сторінку, де представлений один із
12 маршрутів Україною з фото і відеоінформацією до нього
Ще дорогою ви відчуєте, як багато змінилося за ці 30 років: кожна зупинка на АЗК SOCAR – це можливість комфортного відпочинку, смачного перекусу, чистого туалету… Це той перший, побутовий рівень піраміди Маслоу, без якого її неможливо будувати вище, до самого неба.
12 чудових подорожей побудовані так, щоб ми почали досліджувати та надихатися, незалежно від того, де живемо. Досить уже сидіти вдома! Вітер подорожей розвіє весь негатив і дасть сили йти вперед із новими думками й надзвичайними відчуттями.
Що ви отримаєте? Захоплення, самоповагу, упевненість, що про вас турбуються, дуже багато чарівних краєвидів і повне перезавантаження!

Дивіться, що ми приготували для вас!
Ви побачите, що життя є не лише у столиці та містах-мільйонниках. Ви здивуєтеся, як багато людей залишилися вдома, щоби плекати культурну спадщину, зберігати храми й палаци, підтримувати давнину та створювати нові традиції.
Домажир Дрогобич Тустань
Цей маршрут про збережену давнину, повагу до історії та відповідальне ставлення до природи. Ви побачите давні фортеці у Тустані, унікальні розписи церкви у Дрогобичі та притулок Домажир, де реабілітують ведмедів. І природа наче з казок!
Як за роки незалежності змінилося ставлення до тварин і загалом до природи, ви відчуєте в Домажирі. Ведмежий притулок з'явився 2016 року на території заповідника Розточчя. Урятовані від нелегальної експлуатації ведмеді тут живуть у природному середовищі й потроху забувають жорстокість людей. Це раніше – цирк і зоопарк були головними пунктами культурної програми з дитиною. А зараз треба їхати сюди. Допомагають центру австрійські зооблагодійники — фонд Four Paws (це було б неможливо 30 років тому). Сам заповідник Розточчя, з унікальною ділянкою правікових букових лісів, теж збережено завдяки зростанню екологічної культури у незалежній Україні. У 2005 році відкрито сучасний музей природи. Працюють тут ентузіасти, тому екскурсії просто захопливі! З 2017 Розточчя включено до переліку світової природної спадщини ЮНЕСКО. Шанси, що майбутні покоління теж побачать цю красу, ростуть. Ви теж не баріться!
Далі їдемо до Дрогобича. Музей «Дрогобиччина» з численними пам'ятками отримав нове дихання завдяки незалежності. 1996 року відкрили Дрогобицьку картинну галерею з неймовірною колекцією, у 2005 році «Дрогобиччина» отримав одну з найкрасивіших споруд міста в стилі пізнього бароко, у якому облаштовано Палац мистецтв. Один із найкращих дерев'яних храмів країни, церква Святого Юра – зараз церква-музей. Роками його ремонтували традиційними методами, тож споруда в доброму стані, усередині збереглися рідкісні іконостаси.
З 2013 року храм під охороною ЮНЕСКО, і богослужіння проходять лише у великі свята.
Тустань – про те, як автентика (час існування наскельного міста-фортеці Тустань – IX-XVI століття) може змінювати сучасність. Тут ви побачите ті найдавніші сліди, які шукають археологи. Те, що це все збережено без зайвого відбудовування, – перемога розуму. У 1994 році створено Державний історико-культурний заповідник «Тустань»: піклування про територію дуже професійне. На унікальний фестиваль ТуСтань приїздять поціновувачі середньовіччя й реконструктори з усієї України та з-за кордону! Це не масові атракції, а сімейний пізнавальний формат, який допомагає зберегти українську культурну спадщину та передати її нащадкам.
Витачів Бучак Канів
Мальовничі краєвиди, озеро з неймовірно чистою водою та Тарасова гора – незабутні відчуття та три місця сили в одній подорожі.
Витачів — одне із найстаріших сіл України, засноване ще за часів Київської Русі. Та головна принада Витачева — це грандіозні краєвиди, що відкриваються з пагорбів на дніпровські розливи. Це мальовниче місце неодноразово привертало увагу кінематографістів. Тут знімали «Вавилон XX» — взірець українського поетичного кіно, а за часів незалежності – «Богдан-Зиновій Хмельницький», «Право на любов», «Поводир». А ще Витачів — це місце сили. Його особливу енергетику відчувають усі, хто сюди приїздить. І можливо, саме завдяки тому, що місцевим жителям вдалося зберегти красу та унікальність цього місця, захистити його від занепаду та забруднення.
Ще одне місце сили неподалік від Києва — озеро Бучак на правому березі Дніпра, між Каневом і Трахтемировим. Ви будете приголомшені красою бірюзового озера, відділеного від річки тонкою смугою суходолу. Та ще більше вас вразить те, що виникло воно на місці гігантського котловану Канівської гідроакумулювальної станції, яку почали будувати в селі Бучак у 80-х. Проєкт так і не завершили. Однак у наші часи на місці недобудови утворилося нереальної краси озеро з чистою синьою водою. І хоча дно озера вкрите бетонними плитами, а всі околиці – це кам'яні тунелі, бетонні майданчики та руїни, природа майстерно приховала залишки «грандіозного» будівництва. За деякою інформацією, уряд все ж має наміри повернутися до планів радянської влади та до 2023 року звести Канівську ГАЕС. Тож радимо встигнути побачити ці чарівні місця до того, як їх вкотре «торкнеться рука людини»…
Тарасова, або Чернеча, гора в Каневі — національна святиня українського народу, місце паломництва українців з усього світу, які прагнуть вшанувати пам'ять видатного поета-пророка Тараса Шевченка. Такого статусу це місце набуло вже за часів незалежності, адже саме Шевченко став «апостолом незалежності України», який завжди прагнув здобуття національної самосвідомості та гідності. Щороку Тарасову гору відвідують понад 100 тисяч туристів з України і десятків зарубіжних країн, тут регулярно проводяться заходи з капітального ремонту музейних споруд, реконструкції сходів та під'їзної дороги, благоустрою території парку. У 1991 році була відтворена, а в 2010-му реконструйована «Тарасова світлиця» — перший народний музей Кобзаря. Тарасова гора – must visit для кожного українця, а День незалежності – ідеальний час для цього.
Тараканівський форт Тунель кохання Замок Любарта
Мандруючи між Рівним і Луцьком, ви будете здивовані технологіями минулого, тим, як масштабно будували в XIX й навіть у XV ст. А ще цей маршрут — про кохання, романтику, любов до життя. Відчуття — наче на американських гірках, але, коли повернетеся додому, зрозумієте різницю. Так, усі ці цікаві історичні та природні пам'ятки тому й називають скарбницями, бо вони вміють робити дива із сучасними людьми.
Тараканівський форт за радянських часів намагалися перетворити спочатку на склад консервів, а потім – на склад автотракторних запчастин. Важко навіть уявити це зараз, але ми могли б не побачити навіть руїн цієї споруди. Вона пережила дві світові війни, але те, що залишилося, і досі викликає захоплення.
За 30 років Незалежності форт став справжньою Меккою для допитливих поціновувачів історії. Завдяки тому, що жодний склад не відбувся (форт наче чинив опір за допомогою вологості та випаровування), сучасні туристи можуть досліджувати залишки казарм, переходів, тунелів... Це місце вважають однією з наймістичніших пам'яток: мандрівників із дійсно багатою уявою будуть кликати невідомі голоси. Якщо подорожуєте самостійно, тут краще все ж ходити з екскурсоводом (ні, не через духів — є небезпечні ділянки).
Козаки з Рівного здійснюють пошукові й відновлювальні роботи, а 2010 року українці та поляки встановили пам'ятний хрест на братській могилі польських стрільців, які захищали форт у 1920 році. Також саме тут було відзнято деякі кадри з фільму «Поводир» (2014).
Тунель кохання став відомим за часів Незалежності, у 2011. Туристи виклали у Facebook фото незвичайної залізничної колії з зеленою аркою ідеальної округлої форми. Люди дивилися на фото й не могли повірити, що це – не фотошоп. Найбільш допитливі поїхали перевіряти й були вражені красою. Неймовірна гра світла й тіні, чарівна атмосфера та сила ФБ зробили Тунель кохання одним із найромантичніших місць України. Фотосесії закоханих, неймовірно красиві весільні фото…
Тунель з'являється у рекламних роликах відомих брендів, а після того, як у 2014-му році японський режисер Акійоші Імазакі зняв фільм про Тунель кохання, це дивовижне місце стало відомим на весь світ! Китайці з їхнім талантом копіювати усе найкраще зробили й собі тунель кохання, але він не такий великий та прекрасний, як наш. У вас є можливість побачити справжнє диво.
Замок Любарта – найстаріша будівля Луцька. Один із найдавніших збережених в Україні замків, побудований ще в 1340–1383 роках.
У Незалежній Україні ця локація стала дуже популярним місцем проведення різноманітних фестивалів: дзвонарського мистецтва, ковальства, флористики, «Ніч у Луцькому замку» , етнографічного «Любарт-фесту», лицарського турніру «Меч Луцького замку».
А ще за останні 30 років у Луцьку відкрито багато цікавих ненудних музеїв. У 2013 – Музей науки й техніки, Музей книги й Музей дзвонів з унікальними колекціями. 2018 року перед В'їзною вежею розміщено бронзовий макет Верхнього замку з підписами не лише звичайними літерами, а й шрифтом Брайля. Протягом 2019-2021 відновили стіни вежі й облаштували оглядовий майданчик для туристів.
Аккерманська фортеця Фрумушика-Нова Тузлівські лимани
Вирушивши в невелику подорож з Одеси, ви отримаєте повний спектр вражень: доторкнетеся до історії в Аккерманській фортеці, відчуєте колорит Бессарабії та на власні очі побачите найбільший у світі пам'ятник чабану в незвичайному поселенні Фрумушика-Нова. А також побудете наодинці з дикою природою в національному парку «Тузлівські лимани», який облюбували рідкісні птахи.
Аккерманську фортецю, датовану XIII–XV століттями, вважають однією з найкраще збережених в Україні, але реставраційні роботи у XX столітті були мінімальними. У стінах почали утворюватися тріщини, а північна стіна взагалі ризикувала «сповзти» в лиман. Та у 2011 році почалися серйозні роботи зі зміцнення стін і збереження твердині від руйнування. У планах – комплексна реставрація за державною програмою і внесення фортеці до переліку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.
Сьогодні Фрумушика-Нова – справжня перлина Бессарабії. Але так було не завжди. До 1946 року на цій території було багатонаціональне село, знищене під час створення найбільшого в Європі військового полігону. З розпадом СРСР полігон став непотрібним — і місцевість занепала. Понад шістдесят років закрита для сільськогосподарської діяльності ділянка степу чекала на повернення господарів. І лише за часів незалежності люди повернулися… У 2006 році сім'я одеських бізнесменів-ентузіастів вирішила воскресити зникле село, створивши на його місці музейно-відпочинковий комплекс, який без перебільшення став «туристичним магнітом».
Тузлівські лимани в межиріччі Дунаю та Дністра — це понад 27 тис. гектарів незайманої природи, мальовничі озера, пустельні морські пляжі та зграї рожевих пеліканів. Аби зберегти унікальність цього місця, 2010 року було створено Національний природний парк «Тузлівські лимани». Це дозволило команді парку й волонтерам активно взятися до боротьби з наслідками недбалого ставлення до природи. Тут створено спеціальні острови для птахів, прокладено маршрути для туристів і побудовано вишки для споглядання за тваринами. Браконьєри тут більше не хазяйнують.
Придбайте напій у фірмовому стаканчику SOCAR
Відскануйте QR-код на ньому
Перейдіть на веб-сторінку, де представлений один із
12 маршрутів Україною з фото і відеоінформацією до нього
Кицівська пустеля Дворічанський парк Крива Лука
Цей маршрут про те, що в Україні є все: навіть пустеля та крейдяні гори! Повністю перезавантажитись, додати трошки екстриму в життя, об'єднатися з природою та відчути, власне існування як її важливий чинник — це сюди.
За 50 кілометрів від Харкова, у долині річки Сіверський Донець розташована піщана горбиста місцевість, яку називають Кицівською пустелею. Насправді це напівпустеля, утворена піщаними відкладеннями, які нагадують дюни. Піщані пагорби в деяких місцях вкриті мохами, лишайниками, чагарниками й степовою травою. Тут мешкає безліч рідкісних видів комах, які майже ніде в країні більше не зустрічаються. У радянські часи на цьому місці був танковий полігон, що використовувався для навчань у 1960-1990 роки. Кажуть, тут і досі можна випадково натрапити на гільзи, є й танкові снаряди, що не вибухнули. Та попри це, в наш час Кицівська пустеля використовується виключно в мирних цілях — привертає поціновувачів екстриму та екзотики. Любителі квадроциклів, мотоциклів, джипів влаштовують на піщаних дюнах своєрідні ралі по бездоріжжю.
Національний природний парк «Дворічанський» — це білосніжні крейдяні гори, розташовані уздовж правого берега річки Оскіл, мальовничі яри, ліси і луки, рідкісні рослини, повітря, наповнене ефірними оліями хвойних дерев, та відсутність міського шуму. І все це всього за 140 км від Харкова. Унікальні крейдяні пагорби привертали увагу вчених ще з кінця 19 століття, але лише за часів незалежності ця місцевість потрапила у поле зору держави.
У 2009 році було вирішено створити Національний природний парк «Дворічанський», але лише у 2012 році почалася робота.
Територію парку розділили на функціональні зони, розробили кілька екологічних стежок і пішохідних туристичних маршрутів. Сьогодні тут можна розбити кемпінг, відпочити на піщаних пляжах, насолодитись верховою, водною або лижною прогулянкою. І все це серед незайманої природи!
Мальовниче село Крива Лука розташоване на Слобожанщині в одному із вигинів Сіверського Дінця. Поряд — унікальний заповідник «Крейдова флора», утворений лісами, степами та крейдяними схилами з рідкісною рослинністю.
Привабливим для туристів це місце стало зовсім недавно. У 2014 році з початком війни на Сході України у Криву Луку приїхало багато жителів окупованих територій. Разом із місцевою громадою вони активно займаються облаштуванням села та регіону, розвивають туризм та відкривають українцям іншу Донеччину. Адже умови для подорожей тут створила сама природа: красиві ландшафти, закрути Сіверського Дінця, крейдові гори, унікальна флора та фауна. Тож зусиллями активістів сьогодні в Кривій Луці розробляються туристичні програми, екскурсії, пішохідні маршрути й прогулянки річкою, зокрема сплави на байдарках або катамаранах.
Коростишівський каньйон Хатинка рибалки Монастир у Бердичеві
Штучне озеро, острів кохання з казковою хатинкою та католицький монастир, який відродила громада — дивовижний маршрут, який існує саме через зміни, що сталися завдяки незалежності України. Без реконструкції та піклування ці пам'ятки просто зникли б.
Всього сто кілометрів від гамірного Києва — і ви потрапляєте в куточок природного раю. Хоча ні, до його створення людина все ж долучилася, і відбулося це саме за часів незалежності. Йдеться про Коростишівський каньйон на Поліссі — штучне озеро, утворене на місці затопленого гранітного кар'єру. За радянських часів цей кар'єр був найбільшим серед підприємств міста Коростишева та мав загальнодержавне значення. У 90-ті роки видобуток граніту було припинено, і кар'єр затопили. Але, на щастя, не занапастили.
Зараз мальовничий каньйон у формі підкови з глибоким озером всередині — це місце відпочинку, яскравих фотосесій та скелелазіння, а також чудова локація для зйомок кінострічок. Враховуючи те, що колись видобутий тут граніт використовували, зокрема, для будівництва мавзолею Леніна, теперішнє призначення Коростишівського каньйону видається справді життєдайним.
Є в цих краях ще одна дивовижна локація для фотозйомок. В селі Старий Солотвин посеред річки Коднянка є крихітний острівець, а на ньому мальовничий будиночок, до якого з берега веде хиткий дерев'яний міст. Це так званий Острів кохання з Хатинкою рибалки.
Штучний острів був створений у 70-х роках XX століття, а будівлю на ньому у 80-х роках звели для відпочинку рибалок та мисливців.
Туристичним об'єктом Хатинка рибалки стала вже у наші часи. Будиночок був у вкрай занедбаному стані, але у 2018 році тут провели реконструкцію, і хатинка отримала друге дихання. Сьогодні туристи, які подорожують Житомирщиною, неодмінно додають до своїх маршрутів відвідування цього казкового острівця.
Монастир Кармелітів Босих — найвідоміша пам'ятка Бердичева. Заснований ще в кінці XVI сторіччя, у роки Другої світової війни монастирський комплекс був спалений дотла. Радянська влада лише частково відновила будівлю з метою розміщення в ній музичної та художньої шкіл. І лише з набуттям Україною незалежності обитель була передана католицькій громаді, яка власним коштом почала реконструкцію монастиря: були відбудовані келії, дзвіниці, нижній та верхній костел, відновлені богослужіння і пасторська робота.
У 2011 році монастирський комплекс був проголошений всеукраїнським національним санктуарієм (сховищем) коронованої ікони Бердичівської Богоматері, надзвичайно шанованої серед католиків. А у 2015 році поруч з монастирем було встановлено і освячено пам'ятник Святому Йоану Павлу I.
Сьогодні Монастир Кармелітів Босих входить до переліку найбільш відвідуваних туристами локацій та вважається одним з найголовніших місць паломництва у католицькому світі.
Золочівський замок Підгорецький замок Олеський замок
Замкова спадщина Галичини – це можливість подорожі у минуле. Палац-фортеця, неймовірної краси природа, вишукані будівлі й унікальні експонати, які дивом пережили буремні часи. Але найголовніше — це атмосфера давнини. Золочівський замок, Підгорецький, Олеський… Ви наче гортаєте сторінки підручника з історії, але цього разу ви теж усередині.
Сьогодні в Золочівському замку XVII століття опікуються кожним експонатом, реставрують, бережуть. А за радянської влади (до 1953 року) він правив за в'язницю НКВС, де до смерті закатували та стратили сотні людей. Потім у замку відкрили ПТУ. і вже було не до зайвих прикрас.
Своєрідний ренесанс цього замку почався у 1999 році.
2004 року тут відкрили музей східних культур з унікальною колекцією. Це дуже логічно: адже у час, коли постав замок, Європа марила всім китайським. А трохи згодом, у 2007 році, відбулося відкриття давнього оборонного укріплення головних воріт. Равелін був повністю знищений ще у XVIII столітті, і лише у 2003 році, уже за часів незалежності, почали потужну реставрацію.
У вас є можливість побачити палац у Підгірцях — один із найкрасивіших ренесансних палаців Європи. Він розташований на краю рівнинного плато, тож у хорошу погоду ви можете побачити десятки кілометрів на північ. За легендою, граф Жевуський так ревнував молодшу за нього на 40 років дружину Марію, що замурував її в підвалі. Кажуть, що тут і досі з'являється привид Білої Пані...
Уже за часів Незалежної України, у 2008 році, Підгорецький замок було внесено Всесвітнім фондом пам'яток до переліку 100 об'єктів архітектурної спадщини, що мають виняткову цінність і потребують негайної реставрації. Найгарніший палац Галичини рятує та підтримує Благодійний фонд «Підгорецький замок».
До нас дійшла перша письмова згадка про Олеський замок — це 1327 рік. Доля замку була складною: саме він найчастіше переходив із рук у руки, його частинами віддавали за борги… Буремна історія не знищила Олеський, хоча більшість автентичних речей уже відсутня. Натомість тут багата експозиція чудових зразків живопису та скульптури, церковного мистецтва й артефакти княжої доби. А ще повністю збережена неймовірна енергетика, історична атмосфера, аура. Саме в Незалежній Україні реставраційні роботи в замку було поширено й на навколишні території: у парку висадили майже чотири тисячі дерев і кущів. Зараз туристи можуть купити сувеніри й навіть сфотографуватися з «гетьманом».
Міжрічинський парк Славутич Блакитні озера
Це буде подорож-пригода. Секретні місця з радянського минулого, місто майбутнього та українські Мальдіви. Море вражень, емоцій та нові відчуття від того, що ми маємо.
На відстані 100 кілометрів від Києва між Дніпром та Десною знаходиться один з найбільших ландшафтних парків України — Міжрічинський парк. Ще півстоліття тому на цих землях були села, вирувало життя. Потім вирішили будувати танкові полігони та водосховища. Людей виселили, територію розчистили. Десятки років це місце було засекреченим, тому природа збереглася у первозданному вигляді. А у 2002 році тут заснували парк. Сьогодні це величезна територія соснових лісів, піщаних дюн, ковилового степу. Працює сучасний краєзнавчий музей, облаштовано чотири марковані екостежки. Тут проводяться тематичні екскурсії, спортивні змагання, водні походи, волонтерські заходи. Від засекреченого військового об'єкта до чудового ландшафтного парку — такий шлях пройшла ця місцевість за роки незалежності, і це найкраще, що могло з нею статися!
Славутич — наймолодше місто в Україні. Його заснували після аварії на ЧАЕС, щоб евакуювати туди жителів Прип'яті, та збудували всього за два роки як радянське місто-мрію, місто майбутнього. Кожен квартал у місті побудований в національному дусі колишніх республік Радянського Союзу, які брали участь у будівництві. Місто набуло особливого колориту, усі пишалися своїми будинками та тим, що кожний з них – унікальний. Єреванський квартал, Київський, Бакинський… Ви наче не містом гуляєте, а подорожуєте різними країнами. Велосипедні доріжки були передбачені генпланом міста від самого початку. Сьогодні їх тут близько 12 км. За кількістю зелених насаджень Славутич також є чемпіоном – більше половини площі міста займають ліси. Однозначно – цікаво подивитися. Віднедавна владою Славутича просувається бренд міста інноваційних ідей, своєрідного коворкінгу, де зручно жити і працювати представникам креативних спеціальностей і підприємцям.
Колись озера поблизу села Олешня на Сіверщині були відомі лише місцевим жителям, а сьогодні вони стали популярними далеко за межами Чернігівщини. Блакитні озера — це заповнені підземними джерелами колишні кар'єри кварцового піску, які виникли в 70-80-х роках минулого сторіччя. Сховані у малолюдному куточку, оточені сосновим лісом, на диво чисті і надзвичайно мальовничі, сьогодні "чернігівські Мальдіви" приваблюють на відпочинок туристів з усієї України. Які зміни відбулися за роки незалежності? Перш за все – заходи з очищення озер. У 2013 році місцеві підприємці вивезли звідси 42 КамАЗи сміття, за допомогою водолазів очистили озерне дно, упорядкували зони відпочинку. Сьогодні на Блакитних озерах проводяться музичні та спортивні фестивалі, зустрічі, свята, одне з найулюбленіших – «Купальська ніч на Блакитних озерах».
Придбайте напій у фірмовому стаканчику SOCAR
Відскануйте QR-код на ньому
Перейдіть на веб-сторінку, де представлений один із
12 маршрутів Україною з фото і відеоінформацією до нього
Кінбурнська коса Ольвія Дикий Сад у Миколаєві
Якщо хочете відпочити від цивілізації та відволіктися від суєти, вирушайте в подорож з Одеси до Миколаєва: солоний морський вітер Кінбурнської коси видме з голови все зайве, а археологічні розкопки Ольвії та Миколаєва нагадають про те, що все тече, все минає…
Сьогодні Кінбурнська коса – це національний парк «Білобережжя Святослава» і чудове місце для відпочинку: море, лиман, нескінченні піщані пляжі, численні озера, соснові ліси, степи. А ще 30 років тому ці території були закриті: доступ до принад Кінбурнської коси мали лише військові з місцевої навчально-тренувальної бази та нечисленні екологи. За роки незалежності коса набула статусу природоохоронної території, тут було побудовано кілька комфортабельних турбаз, розроблено туристичні маршрути й варіанти дозвілля, проте асфальтовані дороги так і не з'явилися. Утім, можливо вони й не потрібні.
Заповідник «Ольвія» був заснований ще 1926 року на залишках античного міста-держави Ольвія, а після проголошенням незалежності України розпочалися заходи з охорони археологічної пам'ятки від пограбувань і хижацьких археологічних розкопок. Фахівцями було зроблено чимало археологічних відкриттів, знайдено стільки різних артефактів, що годі й порівняти з будь-якою іншою місцевістю в Україні. Найцікавіші – залишки римської цитаделі, нижнє місто, фрагменти водогону й оборонна стіна, яка в деяких місцях сягає 5-метрової товщини. Непогано збереглася й частина некрополя. Археологам пощастило відкрити два теменоси – священні ділянки з залишками храмів і вівтарів, центральну площу міста – агору з довколишніми спорудами. А ще будівлю суду, житлові квартали й багато іншого.
У 2002 році заповідник набув статусу національного: змінився не лише статус, але й ставлення та поведінка туристів. Тут почали проводити виставки й фестивалі. Наразі кількість відвідувачів «Ольвії» доходить до 10 тисяч за рік, і вам там дуже раді!
Городище «Дикий Сад» є сучасником Троянської війни. Археологи знайшли його в середмісті Миколаєва у 1920-х роках. І лише в 1991 році тут почалися розкопки, які тривають і донині. За 30 років дослідники знайшли тут велику кількість артефактів епохи бронзи, було зроблено декілька грандіозних наукових відкриттів. А 2008 року було знайдено скарб, що містив 12 старовинних сокир (кельтів). Минулого року територію городища давніх кіммерійців «Дикий Сад» упорядкували. У планах – зробити пам'ятку музеєм під відкритим небом. Але вже зараз є від чого бути в захваті – поїдьте й перевірте.
Співочі тераси Шарівський палац Опішня
Подорож від Харкова у бік Полтави – про наше відчуття прекрасного та вміння створювати його власноруч. «Цукровий замок» із неймовірною love story, кераміка, у яку закохується світ, сад із чарівними звуками... Поїдьте, щоб почути, як співає українська природа – і ваша душа разом із нею.
Співочі тераси – незвичайний фруктовий сад у селі Городньому на Слобожанщині, унікальний не лише для України, але й для Європи.
Якщо ви поїдете цим маршрутом, побачите сад у вигляді великого амфітеатру. Спробуйте розійтися на кілька кроків та прошепотіти щось одне одному. Ви почуєте тихе зізнання, комплімент або тепле побажання… А ще саме тут можна почути справжні голоси природи – пташиний спів, пісню вітру. Особливий акустичний ефект викликаний тим, що в цегляні стіни тут вмуровано спеціальні труби різної величини та з різних металів. Коли через труби проходить звук, здається, ніби сад співає... За роки Незалежності співочі тераси стали, так би мовити, ще більш співочими! Етнофестиваль «Співочі тераси» приваблює людей мистецтва, ентузіастів та створює унікальну нову історію села Городнє, де жили скіфи ще в першій половині І тисячоліття до н.е.
Шарівський палац – неймовірна будівля з білого каменю у неоготичному стилі. Дві високі башти, три зали, 26 кімнат. За легендою, цукровий магнат Леопольд Кеніг намагався закохати в себе дружину й реалізувати свої естетичні запити в неймовірні способи: викупив і розбудував палац, красуня хотіла снігу влітку, щоб кататися на санчатах – він зробив гірку з цукру, не подобалося дивитися з вікна на дахи селянських хат – вивіз людей у Башкирію, а село спалив… Селяни згодом повернулися та відбудували собі нову Шарівку, подалі від очей Кеніга.
Ми могли б і не побачити, з яким розмахом усе тут було облаштовано (навіть фонтани з питною водою працювали) – палац поступово руйнувався. Але 2014 року в партнерстві з Благодійним фондом «Омріяна країна» розпочато проєкт реставрації та музеєфікації «Цукрового замку», тут планують створити Міжнародний центр культури та мистецтв.
Неймовірна історія селища Опішне полягає в тому, що гончарство змінило тут геть усе! Опішнянський розпис дуже добре знають поціновувачі прекрасного не лише в Україні, а й у світі. Якщо ви не бачили, треба їхати!
За роки Незалежності Музей Гончарства перетворився на Національний музей-заповідник українського гончарства з інститутом керамології, Центром дослідження українського гончарства, архівом, бібліотекою та художньою школою-інтернатом. Тут найбільша в Україні колекція творів гончарів та художників-керамістів і неймовірний етнопарк зі скульптурами. Сюди їдуть усі, хто любить мистецтво та прагне більше дізнатися про минуле. А ще тут організовують кемпи для дітей і підлітків. Гасло цьогорічного – «Будуємо мости, а не стіни». Він про прийняття, розуміння, творчість. Опішня плекає ці цінності й мотивує працювати не лише з глиною, але й зі своєю душею.
Хотинська фортеця Кам'янець-Подільська фортеця Бакота
Ця подорож покаже, як змінився стиль відпочинку та розваг за часи незалежності України. Облаштовані природні парки, пікніки, фестивалі, історичні реконструкції та польоти на повітряній кулі — це усе захопливі ознаки нового часу, до яких ми вже майже звикли.
Одна з наймальовничіших середньовічних фортець в Україні, Хотинська фортеця також є й одним з архітектурних чудес України. Зведена на березі Дністра ще у X столітті, у XX столітті фортеця почала руйнуватися. Реставрація пам'ятки почалась за радянської влади, а вже за часів незалежності — у 2000 році — фортеця набула статусу Державного історико-архітектурного заповідника. Були проведені масштабні реставраційні роботи і ще багато заплановано.
На території Хотинської фортеці влаштовують свята козацької звитяги і фестивалі історичного середньовічного бою, а ще тут можна взяти шлюб за добу. Весільні фото будуть неймовірними!
Якщо ви вже на Хмельниччині, то гріх не відвідати Бакоту — легендарне затоплене село на території Національного природного парку «Подільські Товтри». У ХІІ—ХІІІ століттях Бакота була столицею Дністровського Пониззя з укріпленим замком і печерним монастирем. Але у 1981 місто перестало існувати: мешканців розселили в сусідні міста, а Бакоту було затоплено водами Новодністровської ГЕС, вона стала своєрідною українською Атлантидою. Неймовірна краса, унікальний м'який мікроклімат та сильна енергетика цього місця приваблює сюди туристів із наметами.
До речі, у 2020 році Бакота зайняла перше місце серед туристичних місць України за результатами пошукових запитів Google. Тут планують створити перший арт-простір: місце для виставок, освітніх практик та таборів для творчих людей, які шукають натхнення у неймовірних краєвидах Бакоти.
Кам'янець-Подільську фортецю (XII—XVIII ст.) сучасники визнавали вершиною фортифікаційного мистецтва всієї Східної Європи. Навіть турецький султан Осман ІІ у 1620 році був вражений неприступністю та красою твердині і відмовився від штурму. За свій вік фортеця перебудовувалась 14 разів. У радянські часи тут було створено історико-архітектурний заповідник «Кам'янець». Але лише у роки незалежності почали проводити активні реставраційні роботи, які не припиняються й досі. У 2000 році почали відкривати нові експозиції, а у 2006-му — проводити нічні екскурсії. Зараз на території замку проводяться різноманітні майстер-класи, історичні реконструкції, фестивалі середньовічної культури, а також місцева родзинка — вражаючий фестиваль повітряних куль.
Софіївський парк Палац Шувалова Буцький каньйон
Мандрівка навколо Умані подарує цілу низку різноманітних вражень: зачарування шедевром садово-паркового мистецтва, знайомство з неоренесансним маєтком у місті Тальне та справжнє захоплення від природного дива – Буцького каньйону на річці Гірський Тікич.
Парк «Софіївка», визнаний одним із семи чудес України, був заснований наприкінці XVIII століття графом Потоцьким на честь його коханої дружини Софії. 2004 року парку було надано статус національної установи, і він отримав назву Національний дендрологічний парк «Софіївка». Загалом за роки незалежності тут проведено значні обсяги робіт із реставрації, відновлення та благоустрою парку та створено нові сучасні паркові композиції.
У 2019 році сюжет історії кохання вийшов на новий рівень. Казковий. З'явилася «Нова Софіївка» – єдиний фентезі-парк у Східній Європі, де гармонійно поєднано природні об'єкти, елементи світових культур і сучасні арт-інсталяції. А на початку серпня 2021 року було відкрито «DinoSofia» – найбільший в Україні парк динозаврів і героїв відомих кінострічок.
Палац Шувалова в місті Тальне, збудований 1903 року як мисливський замок, за свою історію пережив різні часи: був розграбований, слугував і будинком для безпритульних, і технікумом, і музеєм хліборобства. Та останніми роками палац Шувалова й Тальне перетворюються на дуже привабливу для туристів точку на карті України. За участі ентузіастів тут проводять і прибирання, і частковий ремонт, і реставрацію, і фотосесії, і навіть вечері зі свічками. Неможливо навіть уявити, щоб 30 років тому щось подібне взагалі мало право на існування. Перемога добра над злом в окремо взятому замку стала можливою завдяки проєктам «Знайдено в Україні» і «12 вартових — проєкт про відновлення українських замків» та підтримці, яку отримує Тальне та громада з боку свідомих політиків та Офісу президента.
Мальовничий Буцький каньйон на річці Гірський Тікич, який називають маленьким фіордом у серці України, утворений у протерозойських гранітах, вік яких 2 мільярди років. На щастя, за 30 років тут мало що змінилося. Окрім того, що за цей час Буцький каньйон став рекреаційною зоною та популярним місцем відпочинку. Зокрема й завдяки тому, що у 1991 році через нерентабельність було закрито Буцьку ГЕС, яка працювала тут з 1929 року. Зараз від неї залишилися лише мальовничі руїни, на тлі яких із задоволенням фотографуються туристи. Буцький каньйон – локація не лише для пікніків. Якщо ви, як багато сучасних українців, любите відпочивати активно та спортивно, зауважте, що для скелелазіння та рафтингу тут створено всі умови.
Придбайте напій у фірмовому стаканчику SOCAR
Відскануйте QR-код на ньому
Перейдіть на веб-сторінку, де представлений один із
12 маршрутів Україною з фото і відеоінформацією до нього