Коли набридли Одеса та Львів. Чим здивує Хмельниччина і чому вам варто спробувати відповідальний туризм

15 червня 2021, 18:44
Спецпроект
Розповідаємо, яка область України неочікувано зачарує своєю красою (Фото:Анастасія Ковальова)

Розповідаємо, яка область України неочікувано зачарує своєю красою (Фото:Анастасія Ковальова)

Автор: Лілія Вітюк

Куди поїхати в Україні? Це питання стало особливо популярним через карантин. Минуло два роки з початку пандемії, але багато людей досі не наважуються виїздити за кордон. З одного боку, тут не обійшлося і без позитивної сторони: українці почали більше досліджувати Україну.

Окрім типових маршрутів до Одеси, Львову або Карпат почали з’являтися нові, раніше не відомі для широкого загалу. «Хмельниччина — найбільш екологічно чистий регіон України», — розповіла Анастасія Цибуляк, засновниця компанії органічних продуктів Glossary Organic Products та екофонду Glossary Foundation. Вже більше 10 років вона займається просуванням екологічних цінностей в Україні.

Відео дня

НВ відвідав sustainable-подорож мальовничими та маловідомими місцями Хмельниччини у першому турі від Glossary Sustainable Tourism. Розповідаємо, що таке сталий туризм, що цікавого можна знайти у, здавалося б, нетуристичній області України та чи реально по-справжньому відпочити з користю для довкілля.

Де зупинитися у Хмельницькому? У центрі міста знаходиться дизайнерський готель Potocki Boutique Hotel. Один з його поверхів присвячений подорожам графа Юзефа Потоцького, тому деякі номери тематично задекоровані відповідно до своїх назв — Залізничний, Індія, Сафарі, Дзеркальний короп. До слова, поруч знаходиться знаменита Цукерня Потоцьких, а всередині діє ресторан з різноманітним меню.

Potocki Boutique Hotel у Хмельницькому (Фото: Антон Кулаковський)
Potocki Boutique Hotel у Хмельницькому / Фото: Антон Кулаковський

Врятований маєток

У селі Маліївці Дунаївського району Хмельницької області знаходиться палац, який у народі охрестили «перлиною Поділля». У свої часи саме центральна частина України була регіоном із найбільшою кількістю маєтків, палаців та фортець. Садиба родини Орловських, побудована у 1788 у стилі французького класицизму, — один із найяскравіших її прикладів. До слова, у фільмі Гордість та упередження з Кірою Найтлі палац і садиба дуже схожі на Малієвецькі - вони були побудовані в одному стилі та за одними і тими ж модними тенденціями.

У ньому проживало декілька поколінь родини, до того моменту, коли під час першої світової війни, у передчутті революції, останній власник садиби не вивіз усе майно через порт Одеси до Франції. Уже в 1917 році палац був націоналізований. У ньому розмістили дитячий протитуберкульозний санаторій, який існував тут до початку пандемії. Після введення карантинних обмежень дітей звідси забрали, а згодом прийняли рішення закрити колишній оздоровчий комплекс.

Малієвецький палац (Фото: Христина Кулаковська)
Малієвецький палац / Фото: Христина Кулаковська
Під час першої світової війни останній власник вивіз усе майно до Франції. Передчуття його не підвело: у 1917 році палац націоналізували (Фото: Антон Кулаковський)
Під час першої світової війни останній власник вивіз усе майно до Франції. Передчуття його не підвело: у 1917 році палац націоналізували / Фото: Антон Кулаковський

Протягом багатьох років у ньому працювали члени сім'ї Анастасії Донець — історика, яка врятувала це місце від долі більшості українських архітектурних пам’яток: руйнації, вандалів та забуття. Вона зібрала волонтерів, з якими разом очистила парк від повалених дерев та хмизу і заготувала з них дрова, якими під час холодів опалювали палац.

Щоб привернути увагу до цього місця, сюди регулярно запрошують музикантів, акторів, поетів, художників, які влаштовують творчі заходи і приваблюють до Малієвець якомога більше людей. «Цей маєток був побудований його власником не для того, щоб він став лікарнею. Він був створений для сім'ї, для людей, для прийому гостей, спілкування і гарного проводження часу», розповіла Анастасія.

Анастасія Донець у Малієвецькому палаці (Фото: Антон Кулаковський)
Анастасія Донець у Малієвецькому палаці / Фото: Антон Кулаковський
Деякі частини палацу дожили до наших днів виключно через те, що у радянської влади не вистачило коштів на
Деякі частини палацу дожили до наших днів виключно через те, що у радянської влади не вистачило коштів на "ремонт" / Фото: Антон Кулаковський

Малієвецький парк складно назвати звичайним: він розкидається на понад 17 га, а дерева та кущі розрослися у ньому так вільно, що інколи складається враження справжнього мішаного лісу. Цю натуральність він отримав завдяки англійському стилю садівництва, який прийшов на зміну помпезному французькому рококо.

Культура епохи змінилась: якщо раніше людина намагалась показати свою владу над природою, то нові тенденції говорили про те, що людина та природа мають співіснувати разом. Це і відобразилось у зовнішньому вигляді парку. До речі, раніше панянки «змагалися», хто матиме ошатніший парк — саме він характеризував господиню як хазяйновиту та свідчив про її заможність і відчуття смаку.

На території парку знаходяться велике озеро зі штучним островом усередині, фонтани та штучний Малієвецький водоспад з печерами і залишками келій монастирю, який знаходився там ще до побудови палацу. Пан Орловський став першим, хто зміг знайти мову з монахами — і вони почали жити як сусіди.

На території Малієвецького парку збереглись залишки колишнього монастиря у келіях (Фото: Антон Кулаковський)
На території Малієвецького парку збереглись залишки колишнього монастиря у келіях / Фото: Антон Кулаковський

Що таке лендарт і чим це буде корисно природні

Інна Петренко, українська дизайнерка та флористка міжнародних проектів та співзасновниця Gillia project, розповіла, що на території такого парку, як Малієвецький, зручно застосовувати техніку лендарту. Під її керівництвом тут реалізували декілька об'єктів.

Лендарт — це створення мистецтва безпосередньо у природному пейзажі із матеріалів, які знаходяться під ногами — листя, хмизу, повалених дерев, каміння тощо.

Чим відрізняється sustainable-подорож від звичайної? Тим, що у неї є екологічна місія. Створення лендарту — це шлях до її реалізації. Завдяки цьому вдається розчистити територію парку, створити щось прекрасне, що буде залишатися довгий час у природному середовищі та крім естетичної функції буде красиво руйнуватися і створювати додатковий компост для ґрунту.

Процес створення лендарту (Фото: Антон Кулаковський)
Процес створення лендарту / Фото: Антон Кулаковський
Курувала створення об'єктів лендарту Інна Петренко - українська дизайнерка та флористка міжнародного рівня (Фото: Антон Кулаковський)
Курувала створення об'єктів лендарту Інна Петренко - українська дизайнерка та флористка міжнародного рівня / Фото: Антон Кулаковський
Кожен бачить у лендарті образ чогось свого: хтось - просто повалене дерево, хтось - портал, хтось - мереживо ДНК (Фото: Антон Кулаковський)
Кожен бачить у лендарті образ чогось свого: хтось - просто повалене дерево, хтось - портал, хтось - мереживо ДНК / Фото: Антон Кулаковський

Жодна подорож не буде повноцінною без смачної їжі. І оскільки суть sustainable-відпочинку полягає саме у екологічній та економічній вигідності для регіону, найкращим вибором стали пікніки на свіжому повітрі зі страв, приготованих з локальних продуктів. Хмельниччина — родюча територія, тому з пошуком смачних місцевих овочів, ягід, риби та інших інгредієнтів проблем не виникло.

Також партнерами подорожі стали Frank Wines — імпортери органічних натуральних вин. Його засновник, Роман Захаров, називає такі напої «вином з мінімізацією втручання».

Пікнік у красивому місці з локальних продуктів - окремий вид туризму (Фото: Антон Кулаковський)
Пікнік у красивому місці з локальних продуктів - окремий вид туризму / Фото: Антон Кулаковський
До страв з місцевих продуктів добре підходить органічне вино від Frank Wines (Фото: Антон Кулаковський)
До страв з місцевих продуктів добре підходить органічне вино від Frank Wines / Фото: Антон Кулаковський

Костел святого Йосипа Обручника

Наступним пунктом подорожі став кам’яний римо-католицький костел Святого Йосипа Обручника (село Підлісний Мукарів). Його побудували у 1859−1872 роках у стилі пізньої неоготики за ініціативи священника Базилія Шаха на кошти прихожан. На початку ХХ століття у ньому було близько 400 парафіян — приблизно така ж кількість місцевих віруючих відвідує храм нині.

Під час Першої та Другої Світових воєн та панування радянської влади костел працював з перемінним успіхом: то його зачиняли назовсім, то використовували як склад або сільський музей. Регулярні богослужіння поновилися з 1989 року.

Тоді його поштукатурили, поставили на вікна різнокольорові вітражі, а згодом львівські художники розписали костел усередині. Як розповіла Донець, храм усередині був стриманим та ідеально продуманим з архітектурного погляду: при його будівництві створили достатню кількість отворів, щоб не давати у костьолі з’являтися плісняві, а також потаємні двері у вівтарі, металеву браму та дерев’яну балку для підпори дверей на вході. «Храм мав вберегти не тільки душу, але й тіло, за необхідності», — пояснила історик.

Місцеві жителі завжди оберігали цей храм (Фото: Антон Кулаковський)
Місцеві жителі завжди оберігали цей храм / Фото: Антон Кулаковський

Також вона розповіла, що у тому, що ця пам’ятка архітектури та віри збереглась, велика заслуга місцевих жителів, які не зруйнували його самі і не дозволили цього зробити зловмисникам.

У костелі знаходиться один із досі діючих в Україні органів. Недавно для нього закупили нові деталі та спробували його відремонтувати. На жаль, майстер виявився погано кваліфікованим і неправильно зібрав інструмент — тепер струни не відповідають клавішам і грати на ньому неможливо.

Анастасія Донець заспокоїла: відремонтувати його і налаштувати можна. Його ремонт коштує 12 тисяч євро. Дівчина планує пізніше організувати збір коштів на ремонт інструменту.

Костел Святого Йосипа Обручника (Фото: Антон Кулаковський)
Костел Святого Йосипа Обручника / Фото: Антон Кулаковський

У пошуках пермакультури

На межі Хмельницької та Житомирської областей поблизу річки у селі Прислуч знаходиться сімейна ферма родини Білоус. Їх особливість — у повністю органічному вирощуванні різних рослин. Раніше родина, як і більшість інших вирощували картоплю, томати та інші звичні для регіону культури, допоки Іванна Білоус не вирішила, що можна перейти від монокультур до пермакультури.

Пермакультура — це підхід до проєктування сталих систем і система ведення сільського господарства, що працює в гармонії з природними процесами, з мінімальними витратами праці і без шкоди для довкілля. Іванна розповіла, що вони ніби підглядають за рослинами, дивлячись, у яких умовах їм комфортніше жити, пересаджують у залежності від того, які рослини люблять тінь, а які сонце, кому зручно поряд з лавандою, а кому — поодаль від усіх. Це принцип етичного землеробства — він не наносить шкоди природі.

Ферма родини Білоус (Фото: Анастасія Ковальова)
Ферма родини Білоус / Фото: Анастасія Ковальова

Історія цього господарства почалась, коли Іванна та дружина її брата — Каріна — загорілися мрією про Францію і щоб наблизитись до неї висадили перші декілька рядочків лаванди. Спочатку їх сім'я скептично ставилась до цього, але після того, як через інтернет був проданий перший врожай, це змусило членів родини погодитись на подальші експерименти жінок.

Тепер на своїй території вони вирощують лаванду (вуличну та кімнатну), різноманітні квіти, лікарські рослини, томати, горіх пекан, французький їстівний каштан, спаржу та багато інших культур. Доглядом за господарством займається родина Білоус із семи людей, також на допомогу їм приходять три сусідки.

Ферма родини Білоус з'явилась з ініціативи двох жінок вирощувати лаванду та вивчати пермакультуру (Фото: Христина Кулаковська, Антон Кулаковський)
Ферма родини Білоус з'явилась з ініціативи двох жінок вирощувати лаванду та вивчати пермакультуру / Фото: Христина Кулаковська, Антон Кулаковський
На фермі родини Білоус застосовують технології етичного землеробства і повністю відмовились від хімічної обробки (Фото: Анастасія Ковальова)
На фермі родини Білоус застосовують технології етичного землеробства і повністю відмовились від хімічної обробки / Фото: Анастасія Ковальова

Іванна Білоус особливу увагу під час розповіді приділила спаржі. Як виявляється, ця культура починає плодоносити лише на 3−4 рік. До цього вона потребує постійного догляду і особливих умов для зростання. Це і формує відповідний цінник на продукт.

«Є така комаха — спаржевий жук. Він схожий на сонечко, тільки трохи довший. Його ніде немає, але там, де з’являється хоч одна спаржина, з’являється і він. Боротися з ним складно. Ми знищуємо його механічно, поки обробляємо рослини — збираємо руками. Як з ним боряться у промислових масштабах я не уявляю», — поділилась засновниця ферми.

Також вона розповіла, що вирощування цієї культури — справжній квест, адже вона нетипова для українських садоводів. «Є така група Спаржа України. У ній усього 300 чоловік, з яких троє мають спаржу, а всі інші дивляться, — розповіла Іванна. — Ми робимо помилки і ніхто не може нам підказати як правильно. Але по трохи ми вчимося».

Вирощування спаржі для українських фермерів - досі складний та клопіткий процес (Фото: Анастасія Ковальова)
Вирощування спаржі для українських фермерів - досі складний та клопіткий процес / Фото: Анастасія Ковальова

Сталий туризм — це саме та історія, яка дозволяє розвивати туристичний потенціал України, спершу для гостей з різних куточків своєї країни, потім — з усього світу. Відпочивати та дарувати турботу відвіданим місцям, насправді набагато простіше і приємніше, ніж здається на перший погляд.

«Новий тренд життя і подорожей — сталий туризм, який окрім «не нашкодь» передбачає «принеси користь». Ера All inclusive має закінчитися. Єдиний формат повернення до рівноваги, балансу, свідомості сьогодні - sustainability. Не треба їхати до Яремче, щоб тільки збирати сміття вздовж шумливого Прута. Можна просто споживати місцеву рибу, купувати місцеві чаї чи зібрати спаржу, та отримувати задоволення. У відповідального туриста не «все заради блага туриста», а «благо заради всіх», — підсумувала Анастасія Цибуляк.

НВ дякує команді Glossary та Анастасії Цибуляк за організацію поїздки

Приєднуйтесь до нас у соцмережах Facebook, Telegram та Instagram.

Показати ще новини
Радіо НВ
X