Сухий закон і громадські морозильники. Українець розповідає про життя на землях корінного народу Канади

8 серпня 2021, 07:45
НВ Преміум

Дізнавшись, що я з України, інуїти радісно говорили: «О, значить ти наш», — розповідає Сергій Щелкунов. Річ у тім, що, освоюючи ці землі наприкінці ХІХ століття, українські емігранти були з корінними народами привітні, що і сформувало добре ставлення.

Сергій Щелкунов

майже рік працює вчителем у школі в інуїтському регіоні Канади

Селище Інукджуак, де я живу, знаходиться у квебекській частини Гудзонської затоки, на широті, спільній із Рейк’явіком. Це непривітний край тундри, де не ростуть дерева, взимку віють сильні вітри, температура повітря легко сягає за -35 °C узимку, а короткого літа лише зрідка сягає +20 °C. Це рідні землі корінного народу Канади — інуїтів, вони становлять 90% місцевого населення.

Відео дня

В Інукджуаку проживає 2 тис. осіб, велика частина яких — інуїти. Доріг за межами поселення тут немає, і до найближчого населеного пункту сотні кілометрів. Єдиний зв’язок із цивілізацією — це повітряне сполучення, літаком можна дістатися до Монреаля або до сусіднього невеликого містечка. Втім, щоб відвідати сусідів, тут також користуються собачими упряжками і снігоходами.

Проте більшість інуїтів і не думають виїхати звідси: вони адаптовані до місцевих умов, а контакт із великою цивілізацією стає для них стресом. Ще важливіша причина — це політика стирання культурних відмінностей і традиційної ідентичності, яка була присутня у Канаді до 70-х років ХХ століття. Тоді дітей корінних народів насильно забирали із сімей у спеціальні школи-інтернати, якими керує церква, щоб виховати в дусі загальної канадської культури. Часто в таких школах діти гинули від жорсткого поводження та браку уваги.

Приєднуйтесь до нас у соцмережах Facebook, Telegram та Instagram.

Показати ще новини
Радіо НВ
X