70-градусний татранський чай і ніякого похмілля. Нотатки зі Словаччини
Гуменне розташувалося біля підніжжя Карпат, тому влітку тут не буває жарко, а взимку — холодно. Дика природа тут завжди поруч. Вночі на околиці можна запросто побачити козуль, оленів, лисиць і навіть вовків, а вдень помилуватися дикою фореллю в гірській річці Лаборець.
Полювати на звірів і ловити рибу в Словаччині взагалі заборонено. Хоча любителі полювання та риболовлі можуть пройти спеціальні восьмитижневі курси, скласти іспити і отримати річний абонемент для свого хобі.
Взагалі місцеві жителі влітку люблять відпочивати на озерах Домаша або Ширава, що в 30 км від міста. Минулого року біля Ширави відкрили термальний комплекс, де за € 6-10 можна паритися в саунах і плавати в басейні під відкритим небом.
Варто сказати, що присутність Словаччини в європейській сім'ї — річ корисна. Приміром, зараз закінчується програма Євросоюзу з утеплення міських багатоповерхівок. Проходить вона так: будівельна компанія утеплює будівлі за свій рахунок, місцева влада приймає роботу, і, якщо все добре, Євросоюз перераховує гроші будівельникам за виконаний проект.
Порозумітися з мешканцями Східної Словаччини, не знаючи їхньої мови, нескладно. По-перше, багато хто тут розуміє українську мову, по‑друге, сам словацька мова проста для сприйняття слов'янським вухом. Наприклад, офіціант словацькою буде чашник, літак — летадло.
Крім словаків, у місті досить багато ромів. Але побачити когось із них пристаючим до перехожих неможливо, зате збираючим розкидане сміття — запросто. Річ у тім, що держава виділяє допомогу ромам, на яку вони живуть. Допомога видається за умови відпрацювання декількох годин на тиждень на благо міста. Якщо рома зловлять на якомусь дрібному правопорушенні, то перш за все його можуть позбавити цієї допомоги.
Жителів Східної Словаччини можна назвати людьми сонця. У них рано починається робочий день, о сьомій-восьмій ранку. Зате о четвертій-п'ятій годині вечора всі повертаються додому. Більше того: о шостій вже перестають працювати світлофори, а о восьмій ви навряд чи зустрінете перехожого в центрі міста.
Втім, у цей режим вписуєшся відразу. Найчистіше гірське повітря до вечора насичує легені киснем, і опір організму сну закінчується вже до дев'ятої години.
Історичний центр міста невеликий, але є і визначні пам'ятки. Тут розташовані готична церква XIV століття, ренесансний замок з прилеглим до нього парком. А ще тут є музей народної архітектури під відкритим небом — рідний брат київського Пирогово.
В історичному центрі можна непогано перекусити. За копченим свинячим коліном раджу йти в Kapitan Pub. А найсвіжіший річкову форель подають в ресторані Premier, що на околиці міста.
Серед численних сортів словацького пива можна виділити šariš (шариш), з міцних напоїв — татранський чай. Замовляючи його, туристи очікують, що їм подадуть трав'яний чай. Насправді це настойка міцністю від 22 % до 72 %. Причому спиртні напої біля підніжжя Карпат можна сміливо пити: завдяки чистому гірському повітрю похмілля у Східній Словаччині буває рідко.
Топ-менеджер компанії ІК НЕТ Юрій Подоляк п'ять років поспіль регулярно їздив у Словаччину по роботі.
Хочете розповісти цікаві факти про своє місто? Пишіть нам на адресу travel@nv.ua
Матеріал опублікований у НВ №41 від 6 листопада 2015 року
