«Кайдашева сім'я» нашого сьогодення. Якщо через війну довелося з'їхатися з родичами — як жити разом в одному домі та не розсваритися

30 червня, 09:49
Як жити з родичами в одному домі, коли вас багато і ви різні (Фото:НВ/depositphotos/studiostoks/AlexanderPokusayvectorlab)

Як жити з родичами в одному домі, коли вас багато і ви різні (Фото:НВ/depositphotos/studiostoks/AlexanderPokusayvectorlab)

Багато людей зараз вимушено переселені і змушені жити за українськими традиціями минулих століть — кількома родинами в одному домі.

Марія Яцухненко

психологиня, тренерка, кризова консультантка Служби турботи про психічне здоров‘я БФ «Право на захист»

Перші дні у вимушеній ситуації ще вдається домовлятися, співчувати один одному, триматися разом, а от за тиждень-два стикаєшся з відкриттям, що своїх співмешканців ти, виявляється, геть не знав/ла, і вони чомусь роблять все не так, як тобі хочеться. За кілька тижнів мила родина, яка бачилася кілька разів на рік, чомусь перетворюється на «Кайдашеву сім'ю» Івана Нечуя-Левицького.

Відео дня

Конфлікти поколінь актуальні завжди. Найчастіше основою для них зараз є архаїчне уявлення старших українців «ми все для дітей, а вони — не вдячні». Згадаймо ту ж Марусю Кайдашиху, яка, втомившись, вирішила відпочивати після одруження своїх синів та перекласти всю роботу на невісток. У неї не виникало суперечностей: діти мають бути вдячні батькам в її уявленні, а вона може мати над ними владу. Але це хибний шлях, коли на дітей покладається повна відповідальність за життя і добробут батьків. І якщо вони вами народжувалися саме з такої мотивації — імовірно, прийде колись неприємне здивування, що діти — окремі незалежні люди, які мають право на облаштування того життя, яке подобається їм, а не вам.

«Дитячий борг» стимулював появу полярного новоутворення у молодших поколінь: «покладемо своє життя заради життя батьків». Обидві концепції руйнують життя членам великої родини.

Чи можна зберегти в таких умовах (ще й у війну!) «нормальні стосунки, як колись»? Навряд чи. У новому просторі і стосунки будуть новими: у кожного — зі всіма.

У спільний дім входять вже сформовані окремі родини (деякі зараз живуть і трьома-чотирма сім'ями). Кожна з них має свій шлях формування, історію побудови відносин і встановлені правила-норми для її членів, які, звісно, можуть відрізнятися від правил та норм інших. Ваші близькі мають право жити так, як їм хочеться. Але і ви — так само. То ж чия правда важливіша?

Хороші новини: спільне перебування в одному домі — чудова можливість попрацювати над своїми кордонами і дізнатися про кордони близьких.

Психологічні кордони — це простір, де закінчується «я» і починаються «інші». Кожен з нас має бажання, свої уявлення про комфорт, пріоритети. У будь-якому випадку вони в певній точці конфліктуватимуть з бажаннями, комфортом і пріоритетами іншого.

Що робили Кайдаші? Один шлях — замовчувати, бути показово лагідним/ою і повністю підлаштовуватися під іншого, забуваючи про себе та нехтуючи собою заради спокою. Спойлер — так навряд чи вийде протриматися довго, бо непрожиті емоції рано чи пізно дадуть про себе знати та можуть виплеснутися різко і неочікувано. Сумний приклад Мелашки, яка так і не витримала тиску свекрухи і втекла з дому. На відміну від молодшої невістки, старша Мотря йде іншим шляхом — відкрито, жорстоко та вороже агресує у сварках з «лютою змією…що полум‘ям дише» та врешті навіть виколює їй око. Звісно, це не дало позитивного результату, а викликало ще більшу злість та ненависть у свекрухи. В дитячо-батьківських конфліктах не варто забувати про повагу до старших, їх цінність та важливість. Перекреслити стосунки набагато легше, ніж вибудувати заново.

Оптимальний спосіб з більшою вірогідністю зберегти очі та дім — набратися сміливості, сил та починати заявляти про себе адекватно. Цей шлях довгий, складний та місцями виснажливий (особливо без досвіду). Втім, на фініші можна отримати винагороду у вигляді розуміння, як з вами можна і як не можна, що вам підходить, а що — ні, а також — поваги та визнання родиною, якщо раніше цього не було.

Порушення кордонів маркують почуття злості у різних інтенсивностях: невдоволення, обурення, роздратування, гнів, лють, афект. Ці відчуття у конфліктах дають сигнал: щось не так, хтось інший перетнув комфортну мені межу. Якщо помістити всіх у великий будинок, уявно у кожного (і навіть дітей!) є маленькі парканчики всередині простору, який людина береже та в якому почувається добре.

Ми всі — різні. Кожен з нас має свої знаки «стоп». Комусь гидко дивитися на розкидані речі. Комусь неприємно чути брязкання посуду о 6-й ранку на кухні. Комусь просто хочеться попрацювати в тиші принаймні пару годин.

Багато агресії до рідних в умовах війни є й тому, що злість нікому адресувати, тому її частина може виливатися на дорогих людях несвідомо. Це не відміняє механізму вибачення, якщо ви зірвалися. Варто також пам’ятати, що вияснення стосунків та сварки займають багато енергії, яку можна було б направити більш ефективно в інше русло.

Близькі нам зазвичай важливі, тому й не байдужі. У спільному просторі ми починаємо шукати те, що задовільнить більшість. Одразу помітними стають непримиримі точки дотику — і про них варто говорити, телепатія в цьому випадку не працює.

🗣 «Я злюся, коли ти розкидаєш речі біля мого ліжка»;

🗣 «Я просинаюся, коли ти починаєш готувати сніданок о 6-й ранку, ти можеш це робити після 7.30?»;

🗣 «Я хочу зосередитися пару годин над роботою, чи можете в цей час не слухати музику і трохи побути з дітьми в іншій кімнаті?»

Як не крути, прийдеться говорити і домовлятися про нові правила співіснування. Краще в цьому уникнути звинувачень і говорити від себе, про свої відчуття і почуття, надавати свої пропозиції щодо конструктивного вирішення проблеми. Якщо ви часто чуєте в свою адресу докори, можливий такий варіант відповіді: «Останнім часом я помічаю, що ти мені лише докоряєш. Разом з цим, мені від тебе бракує слів підтримки. Мені боляче з твоїм кожним докором. Будь ласка, не роби так».

Кордони встановлюються на трьох китах: побажання — домовленість — санкції. Наприклад, ваше побажання в спільному просторі — відсутність брудного посуду на кухні. Ви можете запропонувати домовленість, що кожна родина прибирає одразу за собою. Або ж визначити дні, коли ви чергуєтеся в прибиранні. Або ж придбати посудомийну машину, якщо дозволяють кошти. Варіантів може бути багато. Якщо якась зі сторін не дотримається домовленості, варто обговорити, чим це обернеться для неї (додаткове прибирання, розділення посуду для користування тощо). Ці правила мають бути прийнятими всіма членами родини.

Один з поширених страхів — що інший в облаштуванні кордонів стане егоїстом типу: «Якщо ти не будеш робити так, як я хочу, то… ти егоїст / ти мене не любиш / ми не зможемо спілкуватися разом». Але егоїсти не дотримуються домовленостей — для них це пусте місце. Вони помічають в стосунках лише себе. Ті ж, хто вчиться вибудовувати кордони, зазвичай уважні і до себе, і до інших.

Як бути з конфліктами поколінь? Згадайте, який складний вибір приходилося робити синам Марусі Кайдашихи — Карпові та Лавріну? Їх мати експлуатувала невісток як робочу силу, «а сама не бралась і за холодну воду», тож хлопці після безкінечних чвар з часом вирішили відділитися своїми меншими родинами від батьків. З точки зору сімейної ієрархіїї, це правильний вибір: кожна нова система має більший пріоритет перед попередньою. Тобто, пріоритети вашої родини важливіші за пріоритети родини ваших батьків. Така позиція може дуже гостро сприйматися старшим поколінням. І разом з тим, її варто зберегти з твердістю та повагою до батьків.

Ви маєте право жити своє життя, натомість батьки мають право на свої почуття.


❗️ Пам’ятайте: жити разом вам прийдеться недовго, а от стосунки з близькими та дорогими людьми захочеться зберегти. Ви можете звернутися за безкоштовною консультацією до Служби турботи про психічне здоров’я БФ Право на захист та слідкувати за просвітницькими матеріалами на ТГ-каналі Психолог на зв’язку.

До речі, в першій оригінальній версії «Кайдашевої сім'ї» примиритися родинам так і не вдалося. Але кілька століть від того часу пройшло недарма, і сучасні українці цілком можуть пережити складний час з бажанням в майбутньому зустрічатися на сімейних святах.

Редактор: Кіра Гіржева

Приєднуйтесь до нас у соцмережах Facebook, Telegram та Instagram.

Показати ще новини
Радіо НВ
X