Життя та виживання під Бахмутом. Фотограф Костянтин Ліберов показав, як виглядає контузія

Ліберов повідомив, що знімав ці фото контуженим після ворожих обстрілів з танка та міномета.

«Те, що ви бачите на перших трьох фото — саме так виглядає контузія. Ти дезорієнтований, в тебе дзвенить у вухах, тебе нудить і сльози йдуть з очей. Цікаво, що я знімав це, також будучи контуженим, але менше — вже давно взяв за правило на нульові позиція одягати активні навушники. Саме через це я обійшовся без медичної допомоги. Хлопці — ні. Взагалі, вірогідність, що снаряд влучить саме в твій окоп чи бліндаж — не така й велика. Але не на цій війні. Інтенсивність артилерійських обстрілів на Бахмутському напрямку останні дні настільки потужна, що таких історій стає все більше. Саме це і трапилось вчора. Спочатку нас обстрілювали з танка. Потім — із міномета 120 калібру. Саме така міна й завітала до нас „в гості“. Вхід в бліндаж майже повністю „розібрало“ і засипало, як і саму позицію», — розповів фотограф.

Ліберов також звернувся до українців, які забувають, що в Україні триває жорстока війна.

«Життя на нульових позиціях, на лінії зіткнення виглядає ось так. Тебе кожної хвилини намагаються знищити. А ти намагаєшся не дати їм цього зробити. Усіма відомими тобі способами. Ти виживаєш. Ти швидко вчишся. Бо якщо ні — ти помреш. Нещодавно наш друг написав нам, що йому здається, що в Одесі, в нашому рідному місті, змінилось ставлення до війни. Люди забувають, вважають, що їх це більше не стосується, не кажучи вже про уникання повісток та вірусні відео із серії „а какая разніца“. Ми не хочемо в це вірити. Вдома буваємо зовсім мало, тому підтвердити чи спростувати — не можемо. Але якщо це й правда так, то можливо вам буде цікаво дізнатись, що герої цих фото здебільшого з Одеси чи області. Для них війна — не далека. Вони щодня проливають кров, щоб війна до Одеси ніколи не дійшла. Навіть якщо зараз її епіцентр — на Донеччині», — написав він.

Фотограф закликав кожного українця пам’ятати, що українські військові віддають життя за те, щоби війна не прийшла у мирні міста.

«Війна — наче ракова пухлина. Якщо не лікувати, добереться до кожного органа, кожної кінцівки, поки не вбʼє тебе усього. І тим, хто сьогодні віддає життя в жахливих умовах, видаляючи цю пухлину з нашої землі, потрібна наша підтримка щодня. Інакше вони не витримають», — підбив підсумки він.