«За день рятували десятки тварин». Як волонтери рятували покинутих домашніх улюбленців у зоні бойових дій — інтерв'ю

3 серпня, 13:54
Ексклюзив НВ
Фото зі сторінки волонтерів (Фото:ЗооПатруль / Facebook)

Фото зі сторінки волонтерів (Фото:ЗооПатруль / Facebook)

Автор: Алла Кошляк

Дмитро Ревнюк, засновник волонтерської ініціативи ЗооПатруль, розповів Радіо НВ, як волонтери рятували десятки покинутих тварин у містах, де точилися запеклі бої з окупантами.

Слухайте подкаст на цю тему

 — Розкажіть про ЗооПатруль загалом, яка це зараз команда, чим займаєтесь і як змінилася ваша робота після 24 лютого?

— Змінилася робота кардинально, я 13 років знімав рекламні ролики для фармацевтичних компаній в Україні. Ми зняли більше 100 роликів. Коли почалася війна, я розмістив пост у Facebook, що рятую зачинену тварину, мене попросили звільнити собачку. Я звільнив, мені сподобалося і у нас за три дні було 723 заявки про зачинених тварин. Були такі історії, що навіть в одному будинку по три-чотири зачинених тварини було. Задача була нереальна, 723 виклики, я долучив всіх своїх знайомих кіношників, нам вдалося врятувати всіх тварин. Не тільки нам, долучилося дуже багато по наших відео, ми показували як це робити, викручували дверні вічка, вставляли трубочки і годували, поїли тварин.

Відео дня

Потім, коли всіх уже звільнили, щойно був доступ до Бучі, Гостомеля, Ірпеня, ми вже були відомі, нас запросили бути у складі гумконвою, де ми відповідали за корми для тварин і за сам порятунок. Ми зайшли в Бучу, за день вивозили по 35 тварин. Це були і великі вівчарки дуже часто, породисті тварини. Вони всі бігали, безпритульні, ми роздавали візитівки мінерам, ми допомагали звільняти тварин, які залишилися. Було дуже багато поранених із осколковими пораненнями. Ми за місяць забили всі клініки, ветлікарні, цими тваринами.

— Порахували, скільки всього тварин вдалося врятувати?

— Вже десь до тисячі. Чим ми відрізняємося? Ми медійні і у нас вийшло дуже добре прилаштовувати. Зараз ми долучили зірок, є такий зірковий ЗооПатруль, у YouTube в нас така рубрика, зірки приходять до нашого притулку, провідують наших тварин і потім їх розбирають краще, ніж до цього. У нас п’ять тваринок на день ми прилаштовуємо, я дуже пишаюся тим, що у нас так вийшло. Це дуже показовий результат. Десь тисяча тварин у нас. Кожного дня відбуваються рятування, ми працюємо як зоополіція, нам телефонують поліцейські, у нас є коллцентр, який приймає десь до 10 заявок.

Зазвичай це збиті тварини, постріляних дуже багато, з ранами, з вогнепальними, різними пораненнями. Ми забираємо, пріоритет у нас такий, що тварина, яка між життям і смертю, бореться, ми працюємо. У нас п’ять патрулів зараз, вони виїжджають і забирають тварин. Ми будуємо зараз в Ірпені притулок, мер Меркушин дуже нам допомагає, виділив територію. Ми займаємося будівництвом європейського притулку. Там одразу підлога з підігрівом, плитка, дуже все продумано. Наші дівчата зі штабу їздили до Берліна, дивилися як оснащений притулок у Берліні. Ми намагаємося відтворити таке ж в Україні.

— Чи доводилося рятувати крім котів і собак якихось екзотичних тварин? Наскільки часто могли опинитися замкненими якісь інші тварини? Чи відрізняється якось ця робота?

— Так. Коли у нас були зачинені птахи, вони ж зазвичай у клітках. Якщо кота або собаку можна було погодувати через дверне вічко, то птахи, шиншили, морські свинки були у клітках, дістатися до них було неможливо. Тому ми ламали двері, власники погоджувалися, ми привозили з собою новий дверний механізм, щоби квартира не була відчинена, і міняли, потім передавали їм новий ключ. Таким чином звільняли і свинок, птахів, папуг, черепах, рибок, багато кого було.

— Ви зараз знаходите тваринам нові домівки, до вас звертаються люди, які хочуть взяти до себе, прихистити тваринку. Що ви в них запитуєте, аби зрозуміти, що новий власник буде відповідальний, і які поради даєте? Тому що так само як і люди зараз усі травмовані війною, тварини теж, це могло вплинути на їх поведінку і на те як із ними взаємодіяти.

— Поради — тільки любити до нестями і все буде добре. Так, зазвичай тварин дуже багато, уявіть, вони в Ірпені, в Бучі бігали під вибухами, кинуті напризволяще, там відбувалося пекло. Зазвичай це психологічно дуже на них вплинуло, вони налякані, бояться кожного шуму. Але я говорю, тільки любов’ю можна це вилікувати, піклуванням. Тварина доволі швидко відходить, якщо бачить, що її люблять. Ми підписуємо договори з новими власниками, де навіть прописано, що якщо це кішка, вони повинні встановити сітку, аби [тварини] не випадали з вікна. Ми контролюємо, що потім із нашими тваринками, нові власники відправляють нам відео. Це зазвичай історії з хепі ендом, не було у нас таких випадків, коли ми пошкодували, що віддали.

— Скільки зараз у вас людей у команді? Вся ж ця комунікація потребує координації. Є люди, які постійно обробляють запити, що надходять, і про прилаштування, і про те, що треба допомогти? Як це у вас влаштовано всередині самого ЗооПатруля?

— У нас близько 40 людей, було на початку і 80 патрулів, дуже багато, але потім ми структурували більше на відділи. У нас є відділ прилаштування, відділ відлову, дуже багато різних відділів, де близько 40 людей працюють цілий день, без вихідних і без перепочинку. Нам вдалося залучити інвесторів, ми відкрили дві клініки, одну на Оболоні, одну на Подолі, інфекційну. Постійно роблять операції. Якщо брати з персоналом клінік, то у нас десь уже 70 людей працюють щоденно, без вихідних.

— Ви сказали, що змогли знайти інвесторів, тобто є люди, які готові фінансово вкладатися і у притулок для тварин, і в клініки для того, щоб їх лікувати. Чи можете розкривати деталі, хто є цими інвесторами, і взагалі цей фінансовий аспект. Тварин треба годувати, лікувати, все, що ви перераховували, як шукати на це кошти?

— Нам донатять, зараз уже трошки інтерес до України стихає, на жаль, але я залучаю свої кошти, дуже багато нам допомагають з-за кордону. Але я вам скажу, відсотків 80 — це все-таки люди з України нам допомагають, 20 — іноземні інвестори. Люди поїхали, але вони співчувають і допомагають нам навіть з-за кордону наші співвітчизники, перераховують кошти. За ці кошти нам це все і вдалося побудувати. Нам бракує коштів зазвичай, зараз, коли почалося будівництво притулку, це дуже великі гроші, тому ми в постійному пошуку і нових інвесторів.

— Як зберігати цей стабільний потік коштів, чи є у вас якісь лайфхаки, на що люди краще донатять, на що краще реагують? Наприклад, із тваринами, ви говорите, якщо зірки приходять, потім активніше забирають. А чи є якісь фішки, які допомагають саме збирати гроші більш ефективно в умовах, коли стає важче це робити?

— Для мене це теж загадка, як це зробити, аби було. Чим більша наша діяльність, тим більше коштів вона потребує. Позаяк донати зменшуються, то нам зараз дуже важко. Ми не залучаємо жодної копійки від держави, розуміємо, що зараз є пріоритети у країні. Тим не менше я не знаю ніяких лайфхаків, як залучати більше. Якщо нам удається рятувати якимось незвичайним способом, як кішка Шафа, яку доставили з Бородянки завдяки коптеру, або замінований пес Лис, як недавно, звичайно, хвилі донатів йдуть більше якийсь час. Але якогось лайфхаку зазвичай немає.

Ця публікація створена НВ за підтримки ІСАР Єднання у межах проєкту «Ініціатива секторальної підтримки громадянського суспільства», що реалізується ІСАР Єднання у консорціумі з Українським незалежним центром політичних досліджень (УНЦПД) та Центром демократії та верховенства права (ЦЕДЕМ) завдяки щирій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID). Зміст матеріалу не обов’язково відображає погляди ІСАР Єднання, погляди Агентства США з міжнародного розвитку або Уряду США.

Приєднуйтесь до нас у соцмережах Facebook, Telegram та Instagram.

Показати ще новини
Радіо НВ
X