Звуки війни. Як допомогти дитині не боятися сирени й гучного гуркоту

5 серпня, 19:26
Як допомогти дитині не боятися сирени й гучного гуркоту (Фото:Yan Krukov / pexels)

Як допомогти дитині не боятися сирени й гучного гуркоту (Фото:Yan Krukov / pexels)

Вже пʼятий місяць чимало українських дітей замість заспокійливої колискової чують гучні звуки сирени або дзвонів, що сповіщають про повітряну тривогу.

МОЗ запитало у дитячої та сімейної психологині, авторки книг з дитячої психології Світлани Ройз про те, як заспокоїти дитину та навчити її правильно реагувати на звуки повітряної тривоги. Боятися того, що насправді лякає, — нормально. При цьому діти орієнтуються на нашу реакцію і на те, як ми їм пояснюємо те, що відбувається, які дії пропонуємо. Тому маємо знати, як діяти у подібних ситуаціях. Тож нижче — поради від Світлани Ройз.

Відео дня

Як заспокоїти дитину під час гучних звуків сирени чи вибухів

Щоб допомогти дитині впоратися зі страхом і навчити її реагувати на гучні звуки, як-то сирена чи гуркіт, психологиня радить діяти за таким алгоритмом:

Нормалізація

Дорослий фіксує і пояснює дитині ситуацію: я бачу, що ти боїшся. Так, це ж дуже гучний і неприємний звук, який насправді лякає. Але коли ми чуємо сирену — це значить, що наші ЗСУ зафіксували загрозу і зараз її знешкоджують. Цей звук сповіщає, що про нашу безпеку дбають. І нам потрібно подбати про себе — тому ми йдемо в безпечне місце.

Підтримка

Важливо дати дитині сигнал про підтримку: я з тобою і буду з тобою весь час. А далі - запропонувати дію: хочеш, я візьму тебе на руки/обійму, а ти візьмеш свою іграшку? Безпорадність — травматична, тому дитина має відчувати, що може вплинути на щось: тримати іграшку, піклуватись про тварину, взяти воду, рахувати кроки — це надаватиме їй відчуття своєї сили.

Завершення

Після того, як загроза минула, слід обов’язково наголосити на цьому. Скажіть дитині: «Все минулося. Ми в безпеці. Спасибі, ти був (була) таким сміливим, міцним. Ми чули так багато гучних звуків (їх можна назвати), але ми впорались».

Закцентуйте увагу дитини на її силі. Можна сказати, що пишаєтесь її стійкістю і тим, як вона піклувалася про свою іграшку, молодшого брата чи сестру, про себе самого, чітко виконувала ваші вказівки тощо. Можна пограти в терапевтичну гру: розтерти вуха і уявити, що з них висипається в долоню чи на землю те, що їм заважає. Можна уявити себе собакою, який щойно вийшов з води і струшує з себе всю воду. Далі будуємо місток до наступних дій: для цього запитуємо у дитини про те, що будемо робити далі, коли вийдемо з укриття.

Прості практики, щоб зняти напругу аудіального каналу

Світлана Ройз також порадила кілька прийомів, які допоможуть відволіктися та знизити напругу, повʼязану з гучними звуками. Використовуйте їх відповідно до ситуації, можливостей та уподобань дитини. Тож ви можете запропонувати дитині:

  1. Співати пісні.
  2. Послухати аудіоказку в навушниках.
  3. На кожну сирену промовляти дражнилки на російську армію — знецінювання і прояви вербальної агресії (дозволені батьками) допомагають дітям відреагувати емоції.
  4. Помасажувати вуха (наче ми робимо масаж вух слонику) та простукати зону за вухами.
  5. Застосувати дихальні практики з гучним видихом (можна робити видих з відкритим ротом).
  6. Пограти в слоника, який обмахується вухами: прикладаємо долоні до вух — відкриваємо — закриваємо.
  7. Пограти в комахи — одну з «псевдоагресивних» ігор: уявляємо, що в приміщенні багато комарів і ловимо їх, плескаючи гучно в долоні, але не торкаючись інших гравців.
  8. Викликати позіхання: проводимо пальцями від козелка вуха до щелепного суглоба і пропонуємо дитині позіхати.
  9. Смоктати льодяник, сухофрукт або жувати жувальну цукерку чи гумку.
  10. Якщо дозволяють обставини — пускати мильні бульбашки, щоб стимулювати потужний видих.

Щоб допомогти дітям та їхнім батькам пережити війну, навчитися правильно реагувати на стресові ситуації та залишатися сильними було розроблено онлайн-курс Як підтримати дитину під час війни. Психологиня Світлана Ройз, яка вестиме його, порадить, як говорити з дитиною про війну, долати її страхи та тривоги, боротися з панічними атаками та реагувати на істерики. За попередніми прогнозами МОЗ, через вплив війни психологічної підтримки потребуватимуть близько 15 млн українців, серед яких і діти.

Редактор: Альона Дука

Приєднуйтесь до нас у соцмережах Facebook, Telegram та Instagram.

Показати ще новини
Радіо НВ
X