У 2030 році нас буде 30 млн. Професорка Елла Лібанова розповідає, як війна й евакуація скоротять населення України — інтерв'ю НВ

7 червня, 08:20
Ексклюзив НВ
Професорка Елла Лібанова, директорка Інституту демографії та соціальних досліджень імені М. Птухи НАНУ впевнена, що на повоєнний бебі-бум розраховувати не варто. (Фото:Олександр Медведєв)

Професорка Елла Лібанова, директорка Інституту демографії та соціальних досліджень імені М. Птухи НАНУ впевнена, що на повоєнний бебі-бум розраховувати не варто. (Фото:Олександр Медведєв)

Елла Лібанова, директорка Інституту демографії та соціальних досліджень, розповідає, як зміниться населення України через війну, й пояснює, чому післявоєнного бебі-бума, як це було після Другої світової, цього разу не варто очікувати.

Війна наносить нищівний удар по українській демографії: окрім бойових втрат, загальне число яких поки невідоме, в Україні загинуло щонайменше 4 тис. цивільних, а близько 5 млн рятувались від смерті за кордоном. Частина цих людей вже не повернеться додому, вважає Елла Лібанова, директорка Інституту демографії та соціальних досліджень імені Михайла Птухи НАНУ.

Відео дня

Отже у купі із довоєнним спадом народжуваності, міграцією молодих кадрів та старінням нації на Україну очікує нова демографічна яма, стверджує професорка, що в перспективі підірве ринок праці та спричинить дефіцит бюджету.

Детальніше про те, як війна вплине на чисельність українців та якість їхнього життя, Лібанова розповідає в інтерв'ю НВ.

— Ще до початку війни українська демографія демонструвала негативну динаміку. Чи поглибить цю кризу війна?

— Безумовно, відлуння війни зберігатиметься упродовж життя кількох поколінь. Вочевидь через неминуче скорочення народжуваності, принаймні, під час війни, ще меншою стане чисельність дітей і молоді у найближчий перспективі. Не надто оптимістичними є і очікування щодо смертності і середньої тривалості життя населення. Ми і у передвоєнні часи пасли задніх за цією найважливішою ознакою суспільного благополуччя, головним чином, через нехтування стандартами здорового способу життя, охороною праці, безпекою на дорогах, профілактичною медициною, хоча ще у 1960-х роках Україна була серед світових лідерів. А війна цілком закономірно спричиняє не тільки підвищення смертності, а й погіршення стану здоров’я, зокрема через стреси, несвоєчасне лікування й недоступність якісної медичної допомоги загалом.

Але все ж ці втрати не матимуть катастрофічного характеру — вони вимірюватимуться тисячами, а не мільйонами.

— Які основні напрямки демографічних втрат маємо зараз, та які є найбільш відчутними для України?

— Найбільші втрати зараз пов’язані, перед усім, з міграцією. Навіть за найстрашнішими оцінками в Україні сьогодні не загинуло стільки людей, скільки виїхало. Останніх ми маємо щонайменше 4 млн, хоча частина з них вже повертається. За даними Держприкордонної служби, від 10 травня в'їзд в Україну перевищує виїзд приблизно на 5−6 тис. громадян на день, тобто сукупне позитивне сальдо за цей період сягає вже 200 тис. Проте, я не впевнена, що його забезпечують лишень «втікачі від війни». Цілком можливо, що повертаються заробітчани, або ті, хто перетинають кордон кілька разів з особистих чи гуманітарних потреб.

Без сумніву, частина евакуйованих жінок та дітей осяде за кордоном, налагодить побут та не повернеться в Україну ніколи. Більш того — до них поїдуть чоловіки та батьки, як тільки така можливість з’явиться.

Приєднуйтесь до нас у соцмережах Facebook, Telegram та Instagram.

Показати ще новини
Радіо НВ
X