9 чи 16 квітня? Відомі українці — про те, коли святкувати Великдень
Цього року християни західного та східного обрядів святкуватимуть Великдень 9 та 16 квітня відповідно (Фото:REUTERS / Pavlo Palamarchuk)
Напередодні Великодня NV розпитав співвітчизників, коли й як саме вони святкуватимуть його цього року та як ставляться до ідеї, щоб віряни різних конфесій святкували Воскресіння Христове в один день
Дмитро Борисов, власник і бренд-шеф GASTROFAMILY (Канапа, Остання барикада, Oxota na ovets):
Ми з родиною, з дітками святкуємо максимальний проміжок часу, який це свято нам дарує. Як правило, святкування будь-якого такого великого свята — хоч Різдва, хоч Великодня — у нас займає десь три-чотири тижні.
Що стосується Великодня — а це у нас випікання пасок, баттл з яйцями, хто першим розіб'є яйце-крашанку, — то ми святкуватимемо в обидва вікенди.
Зрештою, одна з головних складових таких свят — релігійна. І у кожної людини це особисте — релігійні вподобання і конфесійні прив’язки до дат, у мене такого немає, я поважаю всі вибори людей.
Володимир Лавренчук, регіональний директор NEQSOL Holding в Україні:
Визначившись із Різдвом, чому б не об'єднатися і з Воскресінням [Христовим]? Консолідація — то наш фактор виживання. Я не знавець тонкощів формування церковного календаря, але церковні вожді мали б знайти шлях, щоб віряни українських церков об'єдналися у Великдень із західним світом.
Митрополит Євстратій (Зоря), речник ПЦУ:
Історія знає приклади як успішних, так і не успішних календарних реформ. Одним із прикладів успішної календарної реформи якраз була уніфікація формули святкування Великодня, яка відбулася у II-III століттях. Коли між християнським Сходом і християнським Заходом було узгоджено сучасну модель вирахування дати Пасхи.
Безперечно, було б добре, якби всі християни світу відзначали всі свята за однаковим календарем. Але, на жаль, приклад впровадження григоріанської реформи показує, що вони можуть бути й не зовсім успішними — замість єднання, ставати приводом до суперечок і розділення. Тому якщо православним і католицьким церквам загалом вдасться знайти таку формулу, яка справді зможе об'єднати християнський світ у вирахуванні дати святкування Великодня, — це буде добре. Якщо ж така реформа спричиниться до чергового розділення, то, напевно, ліпше залишитися послідовниками тих календарних традицій, які є, ніж спричинити ще один поділ всередині християнства.
Кіра Рудик, народна депутатка, голова партії Голос:
Цьогоріч я та моя родина святкуватимемо Великдень 16 квітня. Не дивлячись на те, що ми вже святкували Різдво за новим, григоріанським стилем, поки що Православна церква України не перенесла святкування Великодня, і тому ми дотримуватимемося того розкладу, який нам дає церква. Однак я дуже сподіваюся, що до кінця року будуть вже прийняті відповідні рішення і Різдво, і Великдень, і всі інші свята ми святкуватимемо разом з нашими братами та сестрами в європейських країнах, а саме за григоріанським календарем.
Цього року ми, звичайно, підемо до церкви, будемо святити паски й робитимемо писанки. Я думаю, що зараз для українців, навіть тих, хто є далекими від релігії, питання Великодня стало питанням традиції, яку ми зберігаємо понад усе, питанням єдності, яка є дуже важливою.
З дитинства у мене з Великоднем пов’язані найтепліші спогади і я дуже хочу передати ці спогади, це відчуття, цю традицію далі. Торік, коли пройшло небагато часу відтоді, як російських загарбників відкинули від Києва, святкувати Великдень разом було надзвичайно важливо. І я пам’ятаю, наскільки емоційно це було, коли люди біля церкви стали великим колом і ми розуміли тоді, що ми живі, що світло переможе темряву, а життя переможе смерть. І надзвичайно важливе це відчуття єдності, що ми відчуваємо в такі моменти, і бажання пронести його протягом усього року. Тому з великим нетерпінням чекаємо можливості поділитися світлом один з одним.
Іван Примаченко, співзасновник платформи онлайн-навчання Prometheus:
Вважаю, що Пасху, потрібно святкувати за григоріанським календарем 9 квітня. По-перше, це просто точніший календар. По-друге, це символічно робить нас частиною західної цивілізації, за що зараз Україна воює з російським агресором.
Євгенія Кравчук, народна депутатка, заступниця голови фракції Слуги народу:
Я традиційно святкую Великдень у батьків. Там греко-католицька церква, але богослужіння призначено на 16 квітня. Тому очевидно, що основні приготування будуть до цієї дати.
Щодо єдиної дати святкування Великодня, то мені здається, що немає жодного примусу ні для релігійних громад, ні для людей, які, можливо, менш релігійні й не ходять до церкви, але поставлять на стіл паску і згадають, до чого саме приурочене свято Воскресіння Христового. Це має бути абсолютно природний процес. Думаю, що з часом справді більшість релігійних громад перейдуть на єдине святкування, очевидно, за григоріанським календарем. Але це не станеться за рік, а можливо, й навіть за два.
Мені здається, що важливіше в ці дні, особливо якщо хтось дотримується посту (і тут ідеться не тільки про їжу, а й про правила поведінки), подумати загалом, як ставитись до людей, до своїх ближніх, і про те, в чому суть цього свята, та просто помолитися за загиблих і за здоров’я тих, хто воює. Це мені здається найважливішим.
Андрій Худо, голова наглядової ради Холдингу емоцій !Fest (креативні проєкти й ресторани, зокрема львівська Криївка):
Переконаний, що вартує усім святкувати Пасху в один день. І вірю, що в 2024 році саме так і буде в мирному світі!
А щодо цього року, то 9 квітня по плану — дорога, тому святкуватимемо 16-го з батьками.
