Трудове законодавство в умовах війни. Все, про що треба знати українцям — юристи відповідають на найпоширеніші питання

28 березня, 16:10
Дізнайтеся, чи має право роботодавець не виплачувати заробітну плату працівникам в період дії воєнного стану (Фото:depositphotos/Faithie)

Дізнайтеся, чи має право роботодавець не виплачувати заробітну плату працівникам в період дії воєнного стану (Фото:depositphotos/Faithie)

15 березня Верховною Радою прийнято закон «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану». Він чинний з 24 березня і до повного скасування воєнного режиму. Законом тимчасово вводяться обмеження в сфері праці, а також конституційні права і свободи людини. Зокрема, мова йде про обмеження статей 43, 44, 45 Конституції України, що регулюють право на працю, відпочинок, та страйк.

Юридична група LCF підготувала найбільш поширені запитання-відповіді, що стосуються сфери відносин між роботодавцем та найманим працівником.

  • Які причини/підстави звільнення в умовах воєнного стану?

Відео дня

Трудові відносини в період дії воєнного стану регулюються Кодексом законів про працю України (КЗпП), а з 24 березня ще і законом «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану». Його норми передбачають додаткові підстави для звільнення працівників.

З ініціативи роботодавця допускається звільнення працівника в період його тимчасової непрацездатності, під час перебування у відпустці, крім відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами, догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. В цьому разі, датою звільнення є перший робочий день за днем закінчення тимчасової непрацездатності чи відпустки.

При цьому, не застосовуються норми ст. 43 КЗпП України щодо необхідності отримання попередньої згоди профспілкового органу в окремих випадках при розірванні трудового договору, крім випадків звільнення працівників, обраних до профспілкових органів. Таким чином, права працівників в умовах воєнного стану є менш захищеними.

З ініціативи працівника надано право розірвати трудовий договір без двотижневого строку попередження у зв’язку з веденням бойових дій в районах, в яких розташоване підприємство та загрозою для його життя і здоров’я.

Не мають права на розірвання трудового договору працівники, залучені до суспільно-корисних робіт в умовах воєнного стану та до виконання робіт на об'єктах критичної інфраструктури.

Таким чином, право на звільнення за власним бажанням працівник має за сукупності цих умов. І у разі подання працівником заяви про звільнення з роботи за власним бажанням роботодавець не має права відмовити у задоволенні такої заяви через недодержання строку попередження.

  • В яких випадках допускається звільнення працівника у відпустці?

В умовах воєнного стану діють додаткові підстави для звільнення в період відпустки. Наприклад, відмова працівника від переведення на іншу роботу для відвернення або ліквідації наслідків бойових дій.

Очевидно, що такі положення встановлені законом з метою можливості оперативного заміщення працівників, які не можуть виконувати посадові обов’язки за станом здоров’я або через перебування у відпустці для забезпечення життєдіяльності підприємства в умовах воєнного стану.

При цьому, можуть обмежуватися певні гарантії при звільненні, зокрема, виплата додаткових видів допомог при звільненні, передбачені колективним договором, в разі зупинення їх дії власником чи уповноваженим ним органом.

  • Чи можна оскаржити звільнення?

Загалом, так. Гарантії працівників встановлені, зокрема ст. 2 КЗпП України щодо оскарження звільнення з роботи, в період дії воєнного стану не обмежено.

Проте, на практиці можуть виникнути труднощі, насамперед через фактичну неможливість розгляду спору комісією по трудових спорах чи судом (затримка отримання поштової кореспонденції, збої в технічних засобах та системах судів, неможливість проводити судові засідання в нормальному режимі через повітряні тривоги та загрозу життю і здоров’ю учасників судового процесу) у строки встановлені КЗпП України.

Найбільш вразливими є працівники звільнені в зоні ведення бойових дій.


Таким чином, формально оскарження рішення про звільнення в умовах воєнного стану гарантується, проте, через об'єктивні причини щодо оперативного розгляду трудових спорів комісіями та судами, таке оскарження може втратити сенс для працівника.

  • Чи мають право звільнені стати на облік у центр зайнятості? Чи змінені суми соціальних виплат?

Так, мають. Для забезпечення прав безробітних в період дії воєнного стану та враховуючи можливі труднощі із зверненням до центрі зайнятості особисто, запроваджено можливість подати заяву про набуття статусу безробітного чи його подовження через Порталі «Дія». Посилання для подання заяви — тут.

Облік осіб, які шукають роботу, проводиться центром зайнятості незалежно від зареєстрованого місця проживання чи перебування таких осіб.

В період дії воєнного стану, статус безробітного надається особі, зазначеній в частині першій статті 43 Закону України «Про зайнятість населення», з першого дня реєстрації її у центрі зайнятості за її особистою заявою.

В разі перебування на обліку в центрі зайнятості, проте неможливості явки в призначені дату та час прибути на прийом через перебування на території де тривають воєнні дії, можна звернутися на гарячу лінію служби за телефонами: +380963841043; +380677465665, +380635824623, +380990980243, +380981524170, +380683089314, +380934802190, +380963265646.

Телефонний дзвінок прирівнюється до підтвердження наміру перебування в статусі безробітного. Виплата допомоги по безробіттю буде продовжена.

Розмір допомоги по безробіттю залишається незмінним та наразі Державний центр зайнятості декларує продовження здійснення соціальних виплат в період воєнного стану.

  • Чи можна звільнити за прогул працівника, який не вийшов на роботу через введення воєнного стану або тимчасово переїхав в інший регіон та зв’язок з яким втрачено?

Ні, такі причини відсутності працівника на роботі є поважними, за винятком його залучення до суспільно-корисних робіт в умовах воєнного стану та до виконання робіт на об'єктах критичної інфраструктури.

В будь-якому випадку, необхідно з’ясувати причини нез’явлення працівника на роботу, отримати від нього письмові пояснення щодо причин його відсутності. Звільнення можливе лише в разі прогулу без поважних причин.

  • Чи можливе офіційне працевлаштування за кордоном, якщо працевлаштований в Україні?

Кожна особа має право працювати на декількох роботах, в разі можливості суміщення виконання посадових обов’язків, крім випадків передбачених трудовим договором.

Громадяни України мають право займатися за кордоном трудовою діяльністю, якщо вона не заборонена законодавством України та держави перебування.

Таким чином, за домовленістю із роботодавцем в Україні щодо способу виконання посадових обов’язків під час перебування за кордоном та можливості суміщення, працівник може влаштуватися на роботу за кордоном. В разі фактичної неможливості суміщення робіт, на період тимчасового працевлаштування за кордоном, можна взяти відпустку без збереження заробітної плати або щорічну чи іншу відпустку за місцем праці в Україні.

Перед працевлаштуванням необхідно з’ясувати, чи не передбачено трудовим договором заборони чи обмеження на працевлаштування на аналогічній посаді, зобов’язання щодо повідомлення чи отримання згоди працедавця на працевлаштування на іншу роботу.

  • Чи має право роботодавець не виплачувати заробітну плату працівникам в період дії воєнного стану або виплачувати її частково без урахування доплат, надбавок, премій тощо?

До 24 березня заробітна плата виплачується на умовах, визначених трудовим договором.

З 24 березня виплата заробітної плати може бути відтермінована у разі неможливості її виплати через ведення бойових дій до моменту відновлення діяльності підприємства. Але роботодавець повинен вживати всіх можливих заходів для своєчасної її виплати працівникам. Якщо нарахування певних надбавок, доплат, премій гарантовано лише колективним договором, роботодавець має право з власної ініціативи зупинити дію таких положень колективного договору.

  • Чи підлягатиме притягненню до відповідальності роботодавець в разі неможливості своєчасного нарахування та виплати зарплати?

Ні, якщо неможливість своєчасного нарахування та виплати заробітної плати зумовлена введенням воєнного стану в Україні, бойовими діями в місці діяльності підприємства та після усунення цих обставин зобов’язання з виплати заробітної плати виконані роботодавцем.

Але звільнення від відповідальності за порушення зобов’язання внаслідок форс-мажорних обставин, а збройна агресія рф проти України визнана такою обставиною, не звільняє від виконання самого зобов’язання.

Після усунення вищезгаданих обставин, роботодавець зобов’язаний виплатити працівникам заробітну плату згідно з умовами трудових договорів. Слід зауважити, що звільнення від відповідальності за порушення зобов’язання розглядається індивідуально у кожному випадку.

Наприклад, якщо причиною невиплати зарплати були нез’явлення бухгалтера на роботу через ведення бойових дій, переміщення працівників в інший безпечніший регіон через введення воєнного стану, такі обставини можуть вважатися форс-мажорними.

Проте, якщо підприємство після введення воєнного стану продовжувало нормальну роботу, то несвоєчасна виплата заробітної плати для такого роботодавця не буде вважатися форс-мажорною обставиною.

  • Які особливості організації роботи під час дії воєнного стану?

В разі виникнення виробничої необхідності роботодавець може змінити організацію роботи на період дії воєнного стану. Зокрема, збільшити нормальну тривалість робочого часу з 40 до 60 годин на тиждень, встановити 5-ти або 6-ти денний робочий тиждень (за рішенням військового командування разом із військовими адміністраціями), скоротити тривалість щотижневого відпочинку до 24 годин.

  • Які у роботодавця варіанти змін в організації праці у зв’язку із запровадженням воєнного стану?

У разі тимчасової неможливості забезпечити роботу підприємства відповідно до попередніх умов праці можливе:

  1. надання оплачуваних відпусток (щорічні, соціальні), а також відпустки без збереження заробітної плати (виключно за ініціативи співробітника);
  2. переведення на дистанційну або надомну роботу;
  3. оголошення простою;
  4. призупинення дії трудового договору з працівниками.
  • Які обмеження щодо надання відпусток працівникам діють в умовах воєнного стану?

З 24 березня обмежено тривалість щорічної основної оплачуваної відпустки — 24 календарні дні.

Працівникам, залученим до виконання робіт на об'єктах критичної інфраструктури, роботодавець має право відмовити у наданні будь-якого виду відпустки, крім відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами та відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

  • Чи може роботодавець відмовити у наданні відпустки і що робити, якщо тоді наполягають на звільненні?

Відмовити у наданні відпустки через введення воєнного стану роботодавець не має права.

Протягом періоду дії воєнного стану роботодавець на прохання працівника може надавати йому відпустку без збереження заробітної плати без обмеження строку.

В разі порушення трудових прав працівник може звернутися до профспілкового органу, якщо такий створений на підприємстві. Профспілки повинні максимально сприяти забезпеченню обороноздатності держави та забезпечувати громадський контроль за мінімальними трудовими гарантіями, передбаченими Законом.

Також працівник має право оскаржити дії роботодавця до комісії по трудових спорах, в разі її створення або до суду. Про об'єктивні причини ускладненого розгляду трудових спорів ми зазначали вище. Але через збройну агресію процес не завжди може здійснюватися своєчасно та забезпечувати ефективний захист та поновлення прав працівників.

  • Чи може роботодавець з власної ініціативи відправити працівників у відпуску без збереження заробітної плати на період дії воєнного стану?

Ні, надання відпустки без збереження заробітної плати можливе лише за бажанням працівника. При цьому, строк дії такої відпустки необмежений.

  • Як роботодавцю забезпечити дистанційну або надомну роботу?

В разі можливості виконання роботи віддалено, роботодавцю доцільно прийняти рішення про тимчасове переведення працівників на дистанційну або надомну роботу, залежно від специфіки роботи підприємства, кожного структурного підрозділу чи окремих працівників.

Таке рішення оформлюється наказом (розпорядженням) роботодавця та доводиться до відома працівників протягом двох днів з дня його прийняття, але до запровадження дистанційної чи надомної роботи. В рішенні доцільно вказати, в який спосіб роботодавець доручатиме працівникам роботу і контролюватиме її виконання та порядок забезпечення обліку виконаної роботи.

При цьому, неможливість виконання працівником дистанційної роботи у зв’язку з відсутністю відповідних комунікацій (комп’ютера, підключення до мережі Інтернет тощо), на нашу думку, не можуть розглядатися як порушення трудової дисципліни.

  • Як призупинити дію трудових договорів?

Таке поняття є новим для трудового законодавства України і його застосування можливе лише з 24 березня.

Якщо через збройну агресію рф проти України працівник не може виконувати роботу, обумовлену трудовим договором, роботодавець має право прийняти рішення про призупинення дії трудового договору з таким працівником із зазначенням строку дії цього рішення. Призупинення дії трудового договору не тягне за собою припинення трудових відносин.

Про таке рішення слід повідомити працівника до дати призупинення дії трудового договору. Право на призупинення дії трудового договору має також працівник.

В період призупинення роботодавець звільняється від обов’язку виплачувати працівнику заробітну плату. В цьому випадку, відшкодування заробітної плати, гарантійних та компенсаційних виплат працівникам покладається на державу-агресора.

  • Яким чином оформити простій і які його наслідки?

Простій — це зупинення роботи, викликане відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, невідворотною силою або іншими обставинами.

У разі простою працівники можуть бути переведені за їх згодою з урахуванням спеціальності і кваліфікації на іншу роботу на тому ж підприємстві, установі, організації на весь час простою або на інші, але в тій самій місцевості на строк до одного місяця.

Оголошення простою можливе як щодо всього підприємства, так і його окремих структурних підрозділів.

Час простою оплачується з розрахунку не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові окладу. За час простою, коли виникла виробнича ситуація, небезпечна для життя чи здоров’я працівника або для людей, які його оточують, і навколишнього природного середовища не з його вини, за ним зберігається середній заробіток. На період освоєння нового виробництва (продукції) власник або уповноважений ним орган може здійснювати робітникам доплату до попереднього середнього заробітку на строк не більш як шість місяців.

  • Які гарантії у працівників у разі призову на військову службу чи службу за контрактом?

До закінчення особливого періоду (охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій) за такими працівниками зберігаються місце роботи, посада і середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, фермерському господарстві, сільськогосподарському виробничому кооперативі незалежно від підпорядкування та форми власності і у фізичних осіб-підприємців, у яких вони працювали на час призову.

Ці гарантії зберігаються за працівниками, які під час проходження військової служби отримали поранення та перебувають на лікуванні у медичних закладах, потрапили у полон чи визнані безвісті зниклими.

  • Чи сплачується ЄСВ за мобілізованих працівників?

Фізсоби-підприємці другої та третьої груп платників єдиного податку, а також юридичні особи третьої групи платників єдиного податку можуть за власним рішенням не сплачувати ЄСВ за найманих працівників, призваних під час мобілізації на військову службу до Збройних Сил України. Таке право діє 90 діб із дня набрання чинності Указу Президента «Про загальну мобілізацію», тобто з 24 лютого.

  • Які гарантії у працівників-добровольців територіальної оборони?

Добровільну участь у ТрО слід розглядати як виконання державних або громадських обов’язків. Тому відповідно до КЗпП України на час виконання державних або громадських обов’язків, якщо за чинним законодавством України ці обов’язки можуть здійснюватися в робочий час, працівникам гарантується збереження місця роботи і середнього заробітку.

Також роботодавець має право з власної ініціативи зупинити дію окремих положень колективного договору, в тому числі і тих, що визначають додаткові гарантії та виплати працівникам при звільненні.

Відповідно до статті 10 Закону № 2136-ІХ заробітна плата виплачується працівнику на умовах, визначених трудовим договором. Роботодавець повинен вживати всіх можливих заходів для забезпечення реалізації права працівників на своєчасне отримання заробітної плати. Роботодавець звільняється від відповідальності за порушення зобов’язання щодо строків оплати праці, якщо доведе, що це порушення сталося внаслідок ведення бойових дій або дії інших обставин непереборної сили. Звільнення роботодавця від відповідальності за несвоєчасну оплату праці не звільняє його від обов’язку виплати заробітної плати. У разі неможливості своєчасної виплати заробітної плати внаслідок ведення бойові дії, строк виплати заробітної плати може бути відтермінований до моменту відновлення діяльності підприємства.

Редактор: Кіра Гіржева

Приєднуйтесь до нас у соцмережах Facebook, Telegram та Instagram.

Показати ще новини
Радіо НВ
X