Мультиканальні збори та віртуальні світи. Якими будуть тенденції благодійності 2023 року
Тенденції благодійності 2023 року (Фото:depositphotos/Rawpixel)
Останні десятиліття благодійність набирає обертів у всьому світі, однак в Україні з початком повномасштабної війни вона вийшла на новий рівень.
Багато українців чи не вперше долучалися до зборів на початку російської агресії майже 9 років тому. Революція Гідності, окупація Криму та частини Донбасу стали спусковим гачком для зростання кількості донатів від людей та бізнесу. Наше суспільство знову об'єдналося після 24 лютого 2022 року. Попри постійні обстріли, небезпеку, блекаути, психологічну та моральну напругу останні 11 місяців українські філантропи продовжують влаштовувати масштабні благодійні збори, у тому числі за допомогою нових технологій та інновацій.
Проте благодійність буває не тільки з використанням фінансів, але й з залученням «рук та голів». Це про тих, хто готовий долучатися до фізичної роботи чи використовувати власний час для допомоги суспільно важливим проєктам. Директорка благодійного фонду МХП — Громаді Тетяна Волочай прогнозує, що такий тренд збережеться й у 2023 році.
Тетяна Волочай
Нові покоління філантропів
По всьому світу спостерігають загальний тренд помолодшання благодійників. Ми у фонді побачили, що їхній вік в основному складає від 20 до 45 років. А це означає, що потрібно змінювати усталену взаємодію з ними.
У дослідженні Фонду Фіделіті говориться про те, що молодому поколінню потрібен персоналізований підхід та розуміння предмета благодійності. Важливо не тільки задонатити, але і бути причетним до подій та змін, які вони несуть. Молодим філантропам не потрібне загальновідоме визнання їхньої підтримки. Для них головне — бачити результати кампанії та отримати вдячність і прозорий звіт. Такі деталі потрібно враховувати під час створення благодійних проєктів та проведення заходів.
Молоді українці активно долучаються своєю працею з початку повномасштабної війни. Вони беруть участь у толоках, розборі завалів та відновленні будівель, допомагають тваринам та соціально незахищеним громадянам. Благодійність для них зараз вважається трендовою. Молоді люди наслідують лідерів думок та самі популяризують добрі справи, говорять про філантропію і поширюють її культуру.
Комунікація зі стейкхолдерами
Способи взаємодії з благодійниками мають бути різними. Чим більше каналів використовується, тим більше можливостей відкривається для організації. Зважаючи на те, що основною аудиторією є міленіали та зумери, то підходи до них мають бути різні.
Дослідження показують, що понад половину зумерів користуються гаджетами не менше п’яти годин у день. Вони надають перевагу спілкуванню текстовими повідомленнями, люблять розваги та інтерактивний контент. Через це у 2023 році нас чекає бум інтеграції благодійних проєктів у подкасти, Instagram, TikTok. Однак вибудовуючи стратегію взаємодії з ними, треба пам’ятати, що вони заробляють не багато, аби робити великі донати, проте прагнуть допомагати своєю працею, талантами і часом.
Натомість міленіали частіше мають вищий дохід завдяки власному бізнесу чи вищим посадам у компаніях. Вони надають перевагу таким соцмережам, як Twitter, Facebook, LinkedIn, дивляться відео на YouTube.
Ми прогнозуємо, що у 2023 році спостерігатимемо більше креативних кооперацій з лідерами думок у різних соціальних мережах, спільних проєктів між великими Фондами, частіше будемо бачити короткі, проте більш цільові взаємодії організацій та окремих інфлюенсерів.
Задонатити має бути просто
Світ все більше цифровізується. Люди поступово збільшують користування цифровими гаманцями та цікавляться криптовалютою. Різкий скачок переходу в онлайн-платежі стався з початком пандемії коронавірусу. За дослідженнями фандрейзингової платформи Qgiv, частка оплат в інтернеті зросла на понад 20%, а майже половина вікової категорії 60+ робили онлайн-пожертви.
З цього слідує те, що чим більше можливостей у людини заплатити онлайн, тим вона частіше буде цим користуватися. Міленіали та зумери надають перевагу швидким донатам, в один-два кліки. Тому благодійним фондам рекомендується використовувати рахунки на різних сервісах та у різних банках.
Apple Pay і GooglePay поділилися даними, що клієнти звикли та готові перераховувати гроші на благодійність через їхні сервіси. З початком повномасштабної війни ця тенденція підтвердилася і в Україні. Через швидкий наступ російської армії з різних боків кордону та через масовані ракетні обстріли багато громадян втратили мобільність і були змушені або їхати за кордон, або ховатися у підвалах. Швидка реакція керівників благодійних проєктів дала змогу українцям робити пожертви з будь-якого місця. Фонди та організації створювати Банки у Monobank, давали змогу перераховувати кошти через Liqpay, підписуватися на Patreon, використовувати PayPal, створювали власні платформи. Так благодійні проєкти збирали рекордні донати у рекордні терміни.
Зросла кількість пожертв і криптовалютою. Люди з різних куточків світу донатять біткоїни, Tether та іншу криптовалюту перевіреним фондам з України. Наприклад, Direct Relief чи Save the Children.
Ще один плюс використання криптовалюти — вона швидша за потік грошей у банківській системі. Під час війни це дуже важливо. Швидка допомога — це зброя та засоби захисту для армії, яка захищає свою країну. За перші півтора місяця війни держава та приватні ініціативи зібрали пожертв у криптовалюті на $68.8 мільйонів.
Загалом, у 2022 році у світі кількість пожертв у цифровій валюті зросла майже у 12 разів порівняно з попереднім роком. Така тенденція буде тільки пришвидшуватися надалі.
NFT, геймерські турніри та віртуальні світи
Окрім цифрових гаманців та криптовалюти, у віртуальному світі існують і інші способи зібрати донати: геймерські турніри, благодійні концерти в метавсесвіті та аукціони NFT-творів. Останній набув в Україні популярності.
З кінця лютого різні компанії та стартапи запускали благодійні NFT-проєкти. Люди створювали пов’язаний із війною мерч, перетворювали дитячі малюнки на NFT-зображення та продавали на аукціонах. Так зробив і 15-річний школяр Олександр, який малював картини про війну, а отримані кошти передавав дітям з Київщини, які постраждали від війни. Так він не тільки залучав донати, але і розказував всьому світу про російську агресію.
Щороку кількість геймерських турнірів росте, а їхні призові фонди збільшуються. Так, наприклад, призовий фонд турніру Gamers without borders збільшився з $10 мільйонів до $30 мільйонів. Його команда-переможець жертвує виграш благодійній організації, яку сама і обере. Тому цьогоріч благодійні фонди і НГО будуть не тільки брати участь у змаганнях як отримувачі допомоги, але й залучати кібергравців до своїх промокампаній.
Великим поштовхом до розвитку благодійності як в Україні, так і у світі, стала повномасштабна війна. Технології стали щоденними помічниками організацій. А комплексний підхід до своєї роботи дозволяє Фондам, НГО та волонтерам систематично залучати кошти як від українських, так і від міжнародних партнерів. Ми певні, що і у 2023 році Україна продовжить задавати тренди у сфері благодійності.
