Бий, біжи, замри. Що робити, коли стрес заважає роботі — поради психолога

29 січня, 13:13
Що робити, коли стрес заважає роботі (Фото:depositphotos/Krakenimages.com)

Що робити, коли стрес заважає роботі (Фото:depositphotos/Krakenimages.com)

Часто, занурюючись у стан стресу через роботу або інші життєві обставини, ми помічаємо, як у цьому стані погіршується наша ефективність та продуктивність на роботі. Зараз же всі ми перебуваємо в стані практично перманентного стресу. Тому поговоримо про те, як упоратися з ним самостійно.

Христина Кудрявцева

психолог, генеральний директор Європейської Школи Психології

Біохімічні процеси

Стрес насамперед це зміна біохімії тіла: виділення адреналіну та інших гормонів, які змінюють біохімічний стан людини та включають її типові психологічні реакції, такі як «бий, біжи, замри». Тому коли ми говоримо про техніку подолання стресу в моменти, коли ви його вже відчуваєте — це техніки, які працюють з тілом. Іншими словами, перебуваючи в стресі, ми впораємося з ним уже через тіло.

Відео дня

Звісно, далі це перетворюється на процес терапевтичної й психоаналітичної роботи. З обов’язковим з’ясуванням причин та наслідків того, чому людина так сильно реагує на певні фактори, що дестабілізують.

Але в даному матеріалі я пропоную поговорити про те, як діяти в моменті - як швидко повернути себе в продуктивний стан при перших проявах стресового стану. І тут дуже важливо відштовхнутися від трьох типових реакцій на стрес: бий, біжи та замри.

Мільйон, мільйон, мільйон різних справ

Якщо у вас стрес проявляється через «бий, біжи», то, як правило, в умовах сучасного офісу це виглядає приблизно так: ви починаєте робити мільйон справ одночасно, за все хапатися, і створюється відчуття, що вас зараз розірве від усього цього.

Це типова ситуація надлишку енергії, яку ваше тіло не може утримати. Що важливо у цій ситуації. Перше — дати цій енергії вийти із себе. Наприклад, ідеально підійдуть усі види фізичних навантажень, співи, танці.

Багато хто скаже, що на все це в офісі немає ні часу, ні місця. На це я зазвичай говорю наступне — не йдеться про те, що треба кинути роботу і співати, а лише про те, що це обов’язкова умова, щоб хоч трохи почати приводити себе у форму.

Річ у тому, що якщо ви цього не зробите, то вже найближчим часом у цьому розсмоктаному стані приймете якесь не найкраще рішення, а то й не одне. Рішення, які зашкодять вам, зашкодять компанії, в якій ви працюєте, вашим клієнтам чи вашому бізнесу загалом. Іншими словами, це буде найгірше рішення для всіх. Саме тому обов’язково необхідно забезпечити вихід цієї енергії.

У світі тварин

У тварин є добрий приклад боротьби зі стресом. Коли тварина потрапляє у стресову ситуацію — як правило, це ситуація, пов’язана з загрозою її життю — але потім ситуація вирішується щасливо, тварина протягом кількох хвилин починає гарячково трясти всім тілом. Таким чином з нього виходить цей стрес і воно повертається у свій нормальний стан.

Якщо ж трапляється так, що ритуалу трясіння не відбулося, то тварина, як правило, гине протягом найближчих днів. Чому? Тому що стрес, що залишився в тілі, блокує основні інстинкти тварини — вона гірше чує хижака, знаходить менше їжі, не розуміє, де краще сховатися у разі небезпеки й так далі. Тварина ніби втрачає прямий контакт зі своїми основними інстинктами.

У людей приблизно та сама історія — стрес розриває зв’язок із вашою інтуїцією, здібностями, з вашими талантами, і ви приймаєте найгірші рішення. Тому перше, що потрібно зробити при виявленні стресу: знайти час — іноді це п’ять хвилин, іноді десять — для того, щоб якимось чином випустити всю цю пару.

poster
Дайджест головних новин
Безкоштовна email-розсилка лише відбірних матеріалів від редакторів NV
Розсилка відправляється з понеділка по п'ятницю

Другий момент — коли ви виявили ознаки стресового стану, зверніть увагу на своє дихання. Спробуйте усвідомлено подихати глибше. Але тільки не в моменті, коли ще в тілі дуже багато цієї не звільненої енергії, а вже після того, як вийшло розрядитися. Тоді можна трохи глибше подихати. Усвідомлено, щоб на вдиху були залучені грудна клітка та живіт. Можна випити м’ятний чай — він має седативну дію. Все це теж працює у комплексі.

Робота з психікою

І тільки зібравши тіло, можна переходити до вправ, які працюють з психікою. Перша обов’язкова «вправа» — одна справа в одиницю часу. Це вам і профілактика стресу, і спосіб упоратися зі стресом у моменті. Ви можете сказати: Як же так? У мене ж телефон розривається, один начальник одне вимагає, інший начальник інше вимагає" і так далі.

Важливо розуміти: якщо у вас нормальний керівник, він вас почує і дасть більше часу. Адже він розуміє, що ваша робота — це не альтруїзм, це його благо, в тому числі. Нормальний керівник повинен розуміти, що якщо співробітники робитимуть одну справу в одиницю часу, то ці співробітники, відповідно, будуть більш ефективними, і його компанія зростатиме та процвітатиме.

Але найчастіше це саме наша проблема — нам так здається. І ми думаємо: «А як же? Як же я не відповім клієнту?» Тобто, ми маємо припущення, що інша людина не може навіть пів хвилини почекати, що ми її підведемо і все розвалиться.

У термінах професійної психології це називається «синдром рятувальника», коли ви не можете нібито змусити іншу людину трохи почекати, через це ви ніби підведете людину та все розвалиться.

Тому однозначне правило — одна справа в одиницю часу. Причому одна справа має на увазі і в голові, і в роботі. Це не те, коли ви робите, наприклад, звіт, а в голові думаєте ще про презентацію, яка буде за дві години — це теж уже дві справи в одиницю часу.

Так, правило «одна справа в одиницю часу» вимагає певної дисципліни розуму, але це те, що здатне принести дуже відчутні результати у вигляді спокою та у вигляді серйозного підвищення ефективності та якості вашої роботи. І, як наслідок, вашої задоволеності від процесу.

Завершити всі справи

Друга вправа — це вправа для того стану, коли вам здається, що «Боже, скільки ж всього — я все це не встигну». Уявіть на кілька секунд, що всі справи вже завершені. Усі справи, які зараз у вас відкриті, — як запущені програми на комп’ютері. Вони його гальмують і перегрівають процесор, але в якийсь момент вони завершаться.

Адже ми всі розуміємо, що не буває справ, які ніколи не завершуються. І ви можете за своїм минулим досвідом побачити, що найбільші проєкти — навіть ремонти у квартирах — усі колись завершувалися. І це почуття, коли все добре завершується, призводить до певної цілісності.

Фокус тут у тому, що справи люди бачать у формі кола, тому що коло психічно — це символ завершеності і цілісності. І в них «раз — і все зійшлося», все добре завершилося. Занурення в цей стан, хоч на кілька секунд, буває дуже заспокійливим і цілющим — налаштовує ваш мозок на пошук правильних, потрібних рішень.

Коли я роблю цю вправу, я згадую, як була маленькою. У нас щосуботи були прибирання, думаю, як у багатьох радянських сімей. І ці ранки суботи починалися з того, що все в будинку починало день не на своїх місцях. Мільйон якихось відкритих процесів: тут миється підлога, тут пил витирається, там ще щось. Таке собі розбалансування. І потім у суботу ввечері все вставало на свої місця. І я так любила ці суботні вечори, бо вони начебто закривали всі ці процеси.

І чим більше ми створюємо у своєму житті такі відкриті процеси, тим менше у нас таких «суботніх вечорів», де все завершується. Але це питання виключно внутрішнього стану. Зрозуміло, що, якщо у вас великий бізнес або багато дітей, велика сім'я, у вас завжди є відкриті незавершені процеси. Але якщо ми в цьому постійно живемо, у нас обов’язково буде стрес.

Тут питання у тому, як жити з усім цим і давати собі внутрішній відпочинок? Відчуття завершеності дуже важливе для психіки. Для цього ми, до речі, і святкуємо всілякі «випускні». Наприклад, закінчили університет — відсвяткували, закінчили проєкт якийсь великий на роботі - відсвяткували. Навіть день народження ми святкуємо з цих міркувань частково. І корпоративи туди ж.

При цьому не потрібно уявляти саме завершення в дрібних деталях, наприклад, що цей звіт так виглядатиме, а презентація — ось так. Потрібно лише уявити це відчуття, коли і настала ця завершеність. Все це стосується реакції «бий, біжи».

Завмиранню бій!

Якщо у вас реакція на стрес «завмри», то ви переживатимете стрес як якийсь свинцевий тягар. Наче неможливо навіть мізинчик підняти. Це протилежна ситуація, коли вся ця бурхлива енергія заганяється всередину тіла та починає тиснути на нього зсередини.

Буквально цей стан може переживатися як тиск на голову, може бути тиск на перенісся і таке інше. Алгоритм виходу з такого стану, як не дивно, аналогічний.

Перше — це фізична активність. Але якщо в першому випадку фізична активність допоможе тілу розслабитися, то тут фізична активність допоможе тілу підбадьоритися. І далі в принципі аналогічна історія. Це щодо технік у моменті стресу.

В ідеалі, звичайно ж, згодом правильно попрацювати з психологом або з якимсь іншим фахівцем. З тим, хто попрацює з якимись глибинними причинами, які створюють вашу зовнішню реальність, у якій чомусь у вас дуже багато стресу. З фахівцем, який допоможе вам розібратися, чому саме так, а не інакше, вибудовується ваше життя.

https://www.youtube.com/watch?v=U9iIK2J0vOU&t=3s&ab_channel=RadioNV
Редактор: Кіра Гіржева
Показати ще новини
Радіо NV
X