Що робити, якщо боїтеся віддавати дитину до школи через війну — поради психолога

4 серпня, 20:14
Що робити, якщо боюся віддавати дитину до школи через війну (Фото:Oleksandr Pidvalnyi / pexels)

Що робити, якщо боюся віддавати дитину до школи через війну (Фото:Oleksandr Pidvalnyi / pexels)

До початку нового навчального року менше місяця. І батьків непокоїть питання — як виглядатиме навчання в умовах війни, і чи безпечно взагалі віддавати дітей до школи.

У соціальних мережах часто сперечаються про надійність підвалів, небезпеку великих вікон та ймовірність прильотів ракет. Хтось наводить аргументи за та проти онлайн чи офлайн-навчання, проте страх від цього меншим не стає. Звичайно, форму визначатиме рівень безпеки у країні, але його спрогнозувати зараз складно. Це те, що від нас не залежить. Якщо адміністрація ухвалить рішення проводити офлайн-навчання, треба буде вирішувати — вести чи не вести дитину до школи. І тоді багато батьків починають боятися. Як подолати свій страх, і чи варто це робити, — розповідає практикуючий психолог, яка веде Ранок у Великому Місті на ICTV, Юлія Зорій.

Відео дня

Чому ми боїмося

— Страх — це емоція, яка виникає у відповідь на дійсну чи можливу загрозу для людини. Це інстинкт виживання, механізм захисту, закладений у нас як базове налаштування. Ми не можемо викреслити страх, просто не бійся, — розповідає Юлія. — Тому справжня робота з цією емоцією починається, коли ми її приймаємо та визнаємо право бути в нашому житті. Це не те, що нам заважає, а те, що є частиною життя. Чому таке усвідомлення важливе? Тому що без ухвалення самого факту страху його не вдасться збалансувати. Саме врівноважити, а не побороти, тобто поставити щось на противагу. Працювати зі страхом у цій ситуації означає робити те, що в наших силах, і на що реально можемо вплинути. Адже, прийнявши, можна буде врівноважити його бажанням. Виглядає це приблизно так: «Моє бажання сильніше того страху, який є, і який я визнаю».

Боюся навчального року

— Якщо ви хочете, щоб дитина ходила саме до цієї школи чи садка, щоб вона навчалася, соціалізувалась, потрібно робити те, що від вас залежить — дізнатися, наприклад, чи є у навчальному закладі бомбосховище, і як воно облаштоване, — пояснює Юлія. — Чи знають вчителі, як діяти у разі сирени, зрозуміти, чи є у вас постійний зв'язок із дитиною чи вчителем, чи є у вас план, як швидко евакуювати учня зі школи у разі небезпеки чи просто опинитися поряд і якось допомогти.

Альтернативна наука

— Якщо незважаючи на бажання навчати дитину онлайн, наведений вище варіант вас не влаштовує і не заспокоює, можна розглянути онлайн-школу, — радить психолог. — Часи коронавірусу навчили і дітей, і батьків займатися вдома, тож сьогодні ця перспектива вже не лякає. І якщо вам спокійніше, якщо школяр буде поруч, а у разі загрози ви знаєте, як швидко врятуватися, цей варіант є гарною альтернативою. Звичайно, батьки можуть сперечатися про якість та ефективність такого навчання та про те, що дітей важко налаштувати на подібний формат, адже треба бути поряд і контролювати. Але якщо ми зараз говоримо про безпеку, шукаємо варіант, який би влаштовував та зменшував тривогу батьків, ці суперечки недоречні.

Якщо ви знаходитесь за кордоном і повертатись до України поки не плануєте з міркувань безпеки, то у ваших силах спробувати влаштувати дитину до місцевої школи чи погодитись на онлайн-навчання. Або займатися з дитиною самостійно за шкільною програмою. Крім того, де б ви не знаходилися, зараз існує велика кількість освітніх платформ і телеуроків для дітей різного віку. Тож можна міксувати різні види навчання. Це складно, тому що ніхто не скасовує фактор вашої зайнятості та неможливість приділити достатньо часу навчанню дитини, але давайте вибирати і робити те, що вам під силу.

Коли ви приймаєте для себе формулювання типу я не дам страху стати єдиним фактором, який буде впливати на моє життя і життя близьких, тому що моє бажання, щоб дитина навчалася і отримувала знання не менш важлива, ніж страх за неї, то вам легше приймати рішення шукати варіанти, як знизити тривожність і збалансувати страх. Приймаючи його як складову сьогодення і не намагаючись позбутися, ви даєте собі свободу вибору: або я віддаю дитину до школи або садка, усвідомлюючи всю ситуацію і розуміючи, як діяти за потреби, або залишаюся там, де цілком безпечно і займаюся освітою дитини на місці. У будь-якому разі остаточне рішення та відповідальність, чи пускати дітей до школи, за батьками.

Редактор: Альона Дука
Показати ще новини
Радіо НВ
X