У нас були обстріли, а я йду на свято. Що відбувається з психікою українців після 450 днів повномасштабної війни
В українців відбувається психологічна адаптація до нових умов, у яких они опинилися понад рік тому (Фото:REUTERS/Valentyn Ogirenko)
Через майже півтора роки від початку великої війни співвітчизники сприймають важкі події, пов’язані із війною, зовсім інакше, ніж на її початку — психологиня Маріанна Ткалич.
За словами Маріанни Ткаліч, професорки психології та директорки дослідницької лабораторії Рейтинг Лаб, зараз в українців щодо війни відбулася певна психологічна адаптація. Про це вона розповіла в інтерв'ю NV.
«Наша психіка досить витривала, вона адаптується, — вважає Ткаліч. — І сьогодні можна почути розмову про нічні обстріли, яка більше нагадує розмову про погоду, ніж коли подібні розмови відбувалися на початку повномасштабної війни».
Адаптація відображається і у дещо дисоціативній поведінці українців. «Ось у нас були обстріли, а ось я одягаю вишиванку і йду на свято, у дітей теж свято у школі чи в садочку, надворі прекрасна погода і так далі, —— наводить приклад експертка. — А вночі ми знову прокидаємося, відчуваємо страх за дітей. Наступного дня знову читаємо лекції, беремо інтерв'ю, йдемо в театр — так і живемо».
Та це не означає, що організм не виснажується, додає психологиня. Мовляв, він виснажується, і, в першу чергу, фізично — через брак сну, адже ми вночі прокидаємось.
«Плюс постійна психологічна напруга. Зрозуміло, що виснаження посилюється. Але й адаптація зростає», — розповідає Ткалич.
При цьому експертка наголошує, що ситуація залежить від регіонів, які суттєво різняться між собою за рівнем загрози.
«Запоріжжя, Харків, Дніпро і всі міста, які ближчі до фронту, — це одна історія, Ужгород, Чернівці - інша. Київ — окрема історія, це столиця, і там особлива увага з боку ворога. Тому від регіону, все ж, залежить», — резюмує Ткалич.
