«Лікарі виїхали. Лікарі на війні». Медик закликала до екстрених змін в медичній освіті

6 липня, 18:35
Внаслідок повномасштабної війни в Україні не залишиться лікарів (Фото:Наталія Лелюх via Facebook)

Внаслідок повномасштабної війни в Україні не залишиться лікарів (Фото:Наталія Лелюх via Facebook)

У своєму Facebook лікарка та блогерка Наталія Лелюх поділилась думками щодо того, що чекає на українську медицину та сферу охорони здоров’я після закінчення війни.

Наталія Лелюх

Практикуючий акушер-гінеколог вищої категорії, блогерка, письменниця, популяризаторка наукового підходу в медицині

Роздуми на тему. Буде довго і місцями боляче. Ми переможемо. Через втрати, розпач, поразки і зради. Ми переможемо і це за замовчанням. Тому про відновлення треба думати вже зараз. Тому зараз буде боляче.

Відео дня

Лікарі виїхали. Їх просто фізично немає, і не буде. Багато хто з міжнародними сертифікатами і гарним бекґраундом вже влаштувався на роботу в іншій країні. Багато хто змінить професію і не захоче повертатись, бо комфорт, діти, безпека. Лікарі виїхали і їх не буде після війни.

Лікарі на війні. Їх не так багато, як хотілось би. Але вони там. Кращі. Найсміливіші. Небайдужі. Набувають унікального досвіду в окопах і в машинах, на яких полює ворожий дрон і обстрілює руzzня. В тимчасових шпиталях і в надсучасних операційних. Вони допомагають народитись під час обстрілів, вони закладають вікна мішками з піском і виходжують малечу від 500 грамів вагою без електрики та зв’язку. Вони обробляють, зашивають, відрізають, заспокоюють, кричать матом, плачуть разом і плачуть наодинці, мовчать, дзвонять зрідка додому, зрідка вдома ночують і… і не повертаються. Бо ворожі снаряди, інколи, потрапляють в ціль, поцілив у найкращих. Лікарі на війні і їх не буде після війни.

Несправжні лікарі. І до війни це було проблемою. Під час війни це катастрофа, яка руйнує не одне життя. Коли рак молочної залози лікують прогестероном та йодними сіточками, коли бійцям за волонтерські кошти закуповуються тонни фуфломіцинів, коли в закупки пишуть протефлазід, аміксин та тівортин з вітамінами комплексними, хочеться застосовувати зброю не лише по відношенню до руzzні.

Під час війни зниження вступного балу до медичного вишу до 150 балів — це державна зрада. Люди, які не вміють і не хочуть вчитись стануть дипломованими лікарями після війни. А вчити їх будуть несправжні професори медицини, вони ставлять неіснуючі діагнози, легалізують фуфломіцини, вони протефлазідом і квінолом лікують «ерозію»… «Несправжні» лікарі будуть після війни і їх відсоток значно зросте, бо на війноньку вони не йдуть з різних причин, а мотивації вчитись і працювати над помилками у них немає…

Поки писала пост, прийшла пацієнтка с заключенням київського професора. Я чесно порадила пацієнтці звернутись до суду, бо діагноз, призначене лікування та порада купувати ліки по візитівці фармацевта — це злочин. Заключення професора написано на бланку Національного Університету охорони здоров’я імені П. Л. Шупика…

Лікарі без лікарень. Пологові будинки та дитячі лікарні стають пріорітетними мішенями для ворога. Амбулаторії на деокупованих територіях заміновані (ми бачили), розграблені (ми бачили), зруйновані (ми також бачили і будемо бачити, коли звільнимо Марік, Херсон, Лисичанк, Донецьк, Луганськ, та інщі захоплені руzzнею території). Система надання первинної медичної допомоги з безоплатними ліками в сірих та прифронтових зонах не працює, ліки не доставляються, в сірих зонах ще може дивом працювати медевак, але якщо людина лежача, або має важке захворювання, або не має родичів, то «тут тобі і смерть»… Лікарі можуть працювати без лікарень, але не довго і не так ефективно.

Чому я все це пишу.

  1. Якщо ви дотичні до системи медичної освіти, давайте вже щось робити з цим непотребом, яке називає себе професорами, веде лекції і під час війни вимагає хабарі. Давайте писати петиції і вимагати зміни нищівного вступного балу у медичні виші. Давайте змінювати програми навчання і відбору спеціалістів.
  2. Якщо ви волонтер, який висолопивши язика шукає мілдронат, тіатріазолін, протефлазід та аміксин, лаферобіон, реосорбілакт то перш ніж це шукати і купувати — спитайте у притомного лікаря, а чи треба це. Окремий квест про «притомного лікаря», але ж ви волонтер і вмієте шукати будь-що.
  3. Якщо ви донатор і хочете допомогти українській медицині адресно, то припиніть поставки ібупрофену, парацетамолу, дитячих памперсів і дитячого харчування тоннами. Припиніть закуповувати засоби для абортів та екстренної контрацепції ящиками. Шукайте адресну допомогу, або притримайте кошти на відновлення мережі амбулаторій по селам України.

Можливо у вас будуть ще ваші висновки з цього тексту. Лікарів за 10 років в Україні не буде. Справжніх лікарів.

Редактор: Лілія Вітюк
Показати ще новини
Радіо НВ
X