Не лише Байрактари. Як Фонд Притули організує проєкт тимчасового житла

17 серпня, 21:03
Ексклюзив НВ
Борд Фонду Притули (Фото:Благодійний Фонд Сергія Притули/Serhiy Prytula Charity Foundation / Facebook)

Борд Фонду Притули (Фото:Благодійний Фонд Сергія Притули/Serhiy Prytula Charity Foundation / Facebook)

Автор: Алла Кошляк

Керівниця гуманітарного напрямку Фонду Сергія Притули Катерина Вікторєнкова розповіла Радіо НВ, як гуманітарний напрямок фонду почав реалізовувати проєкт тимчасового житла на деокупованих територіях, аби не відривати місцеву громаду від рідного населеного пункту.

 — Ми всі, мабуть, в Україні вже добре знаємо, що таке Фонд Сергія Притули. Важко знайти людину, яка би хоч трішечки не скинулась на Байрактар. Але можливо менше людей знають, що в Фонду існує й потужний гуманітарний напрямок. Я би вас хотіла попросити спочатку розповісти нашим слухачам про гуманітарний напрямок, чим зараз займається Фонд, які основні цілі має?

Відео дня

— Дійсно, під час потужної військової агресії більша увага приділяється мілітарному напрямку, і це зрозуміло. Але насправді Фонд був заснований як допомога саме в гуманітарному напрямку. Коли Фонд був заснований, він допомагав, почався COVID і він реалізовував гуманітарні проєкти з допомоги лікарням під час COVID. Тому гуманітарний напрям — це основний напрям роботи. Після 24 лютого, коли у країну почали йти вантажі гуманітарної допомоги, як і будь-яка волонтерська ініціатива, люди самоорганізувалися та почали приймати ці вантажі, розкладати. Сергій Притула звернувся, я пам’ятаю, до киян, власників бізнесу з проханням надати зручне складське приміщення для такої роботи. Таке приміщення в безоплатне використання було надано, ми знаходимося там і досі, це справді дуже зручний склад, з усіма невеликими приміщеннями, там комфортно знаходитись і допомагати.

Близько 150 волонтерів за цей час долучились до допомоги в гуманітарному напрямку. На сьогодні ситуація трохи стабілізувалась і наразі до нашого Фонду, як напевно до всіх фондів і організацій, які допомагають гуманітарними вантажами, трохи знизилась ця допомога. Але ми вирішили використати, і запитів стало менше, на щастя, люди, які змушені тікати зі своїх міст, селищ, їх приймають у громаді, так, всюди по-різному. Але тим не менше, коли ти у громаді, тобі нададуть допомогу, нагодують, у нас люди одне одного не кидають. На сьогодні ми скористалися певним затишшям, що вже немає такої кількості вантажів і такої кількості заявок на отримання допомоги, сіли подумати, як нам далі розвивати цей напрям для того, щоби бути найбільш ефективними у своїй допомозі.

Наразі триває стратегування з головою Фонду Ганною Гвоздяр, засновником Фонду Сергієм Притулою, зі мною як координатором гуманітарного напрямку. Ми долучаємо всю команду гуманітарного напряму, на кінець серпня — початок вересня у нас буде стратегічний план, як ми далі розвиваємось, які проєкти плануємо підтримати, які проєкти плануємо започаткувати. У нас великі плани на розвиток цього напрямку, тому що основне питання, яке перед нами стоїть: у який спосіб ми можемо бути найбільш ефективними як Фонд Сергія Притули.

— Я так розумію, що в таких роздумах і дискусіях всередині команди і народилась ідея проєкту NEST, про родинне гніздо для родин, які втратили свої домівки через війну. Розкажіть докладніше, як ви плануєте його реалізовувати, чим відрізнятиметься ця діяльність від того, що робили раніше?

— Так, це цікавий проєкт. Люди потребують житла, є багато ініціатив, які реалізовують відбудову, ремонт чи розчищення. Чим цікавий проєкт NEST? Ми зосереджені на тому, щоби не будувати самостійно і не будувати модульні містечка, ми плануємо ставити тимчасові будиночки на тій території, на якій і стояв будинок власника, сім'ї. Це означає, що людина залишається у своєму місті, селищі, селі, підведені всі комунікації, вона інтегрована у свою громаду, діти підуть до тієї ж школи, тобто люди залишаються на своїй землі.

— Як будете визначати, де саме ви можете це зробити& Йдеться в першу чергу про вже деокуповані території (Київщину, Чернігівщину), де більш-менш безпечно?

— Так, ви все правильно говорите. Ми вирішили розпочати з Київської області, з Макарівського району, який сильно постраждав від окупації, там дуже багато зруйнованих будинків. І це близько до Києва, нам зручно логістично налаштувати цей проєкт так, щоби він працював як треба, як задумано, тому поки що у нас є домовленість із владою Макарівського району, що там будемо встановлювати будиночки. Це лише території, про які ми сподіваємося, що туди вже не повернуться російські війська, тому проєктно поки це Київська область. Ми зараз встановлюємо три будиночки, почали фандрейзингову кампанію, збір коштів, а паралельно вже закінчили проведення тендеру виробників будиночків. У тендері взяли участь близько 30 компаній, дуже цікаві варіанти. І впродовж двох тижнів, здається, мають бути результати тендерного відбору, будемо працювати далі.

— Це українські компанії, які вміють робити таке тимчасове житло? І виходить, що оскільки зараз є запит, то і є достатньо тих, хто цей запит може задовольнити?

— Так, принцип роботи, що це лише українські компанії на сьогодні. Тому що ми маємо підтримувати українського виробника, український бізнес, гроші в українську економіку. Тому це тендер серед українських виробників. І тут я ще хочу додати щодо гуманітарного напрямку, що якщо раніше це переважно фури, які приїжджали з-за кордону і привозили нам продукти, засоби гігієни, то сьогодні ми також переналаштовуємо процес отримання гуманітарної допомоги в такий спосіб: ми теж починатимемо фандрейзингову кампанію, залучати гроші з-за кордону на рахунки Фонду, і купувати все необхідне в місцевого бізнесу, аби підтримувати місцевий бізнес, українського виробника і гроші для українського виробника.

— Щодо залучення коштів, чи можна сказати, що зараз стало складніше? Багато волонтерів говорять, що суми донатів зменшуються, стало важче залучати донати. Чи є у вас якісь механізми, як ви з цим даєте собі раду, де можливо є альтернативні способи шукати гроші?

— Я не знаю детально, що в мілітарному напрямку відбувається з залученням, а щодо гуманітарного досі у нас насправді не велося активних фандрейзингових кампаній із залучення грошей, тому що дуже багато всього приїжджало, вистачало на діяльність Фонду. Ви маєте рацію в тому, що залучати стало складніше, тому у нас є ще один проєкт над яким ми працюємо. Те, що приїжджала гуманітарна допомога і ми її розповсюджували, ми все це робили через CRM-систему. Так, вона була налаштована дуже швидко, тому що треба було працювати і сьогодні, коли у нас є можливість трошки призупинитися і переналаштувати процеси таким чином, аби вони були прозорими та підконтрольними.

Наразі ми працюємо теж за підтримки грантової організації, працюємо над удосконаленням процесу отримання та розповсюдження гуманітарної допомоги так, щоби спроєктувати процеси, аби до донорів йшла автоматизована звітність, щоби було чітко зрозуміло, що ми отримали, звідки, куди передали, за якими документами. І такий процес прозорого розповсюдження, ми вважаємо, може зацікавити нових донорів, які прийдуть на прозорі підконтрольні процеси. Над цим ми зараз працюємо і це може стати зразковою моделлю, ми сподіваємося, плануємо написати брошуру, як будь-якій організації, яка надає гуманітарну допомогу, робити свою діяльність прозоро та підконтрольно. Ми вважаємо, що саме в такий спосіб можемо залучати донорські гроші.

Ця публікація створена НВ за підтримки ІСАР Єднання у межах проєкту «Ініціатива секторальної підтримки громадянського суспільства», що реалізується ІСАР Єднання у консорціумі з Українським незалежним центром політичних досліджень (УНЦПД) та Центром демократії та верховенства права (ЦЕДЕМ) завдяки щирій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID). Зміст матеріалу не обов’язково відображає погляди ІСАР Єднання, погляди Агентства США з міжнародного розвитку або Уряду США.
Показати ще новини
Радіо НВ
X