«Серце крається». Катя Осадча розповіла про пошук зниклих та думки про всиновлення в інтерв'ю НВ

26 квітня, 10:04
Катя Осадча — про проєкт Знайти своїх (Фото:@пресс-служба 1+1)

Катя Осадча — про проєкт Знайти своїх (Фото:@пресс-служба 1+1)

Українська телеведуча Катя Осадча розповіла НВ, як процює телеграм-канал Пошк зниклих, який допомогає пошуку зниклих через війну людей.

Війна Росії проти України — головні події 3 червня

Із початком війни Росії проти України, відома українська телеведуча Катя Осадча використала свої популярність у соцмережах на допомогу Україні та українцям. Бажання допомагати призвело до створення телеграм-каналу Пошук зниклих, що переріс у масштабний соціальний проєкт Знайти своїх. Він допомагає українцям знайти загублених через військові дії рідних і близьких, дітей і дорослих: тих, що залишаються на окупованих та звільнених територіях, а також опинилися в евакуації.

Відео дня

Станом на 62-й день війни канал Пошук зниклих вже підписано 90 тис. осіб, а команді телеграм-каналу вже вдалося розшукати 1500 людей. Допомогти людям, що загубилися під час війни, знайти одне одного може кожен уважний читач каналу.

Катя Осадча розповіла НВ Life, як з’явилася ідея проєкту з пошуку зниклих, як він працює, чи вдається знаходити людей, які російські окупанти насильно вивезли до Російської Федерації, про дедалі зростаючу кількість дітей, що осиротіли внаслідок війни, а також поділилася особистими думками про всиновлення. Тільки об'єднавшись Україна здобуде перемогу!

— Як і чому з’явилася ідея створити службу Знайти своїх?

— Наш телеграм-канал було засновано майже з перших днів війни. Спочатку до мене у соцмережі почали надходити повідомлення про зниклих людей, і вже за кілька днів їх стало так багато, що я зрозуміла: потрібен окремий інформаційний канал, де б повідомлення про зниклих не губилися серед іншої інформації. Серед таких повідомлень, зокрема, було повідомлення про хлопчика, який розшукував рідних. Він опинився один у Хмельницькому і знав тільки своє ім'я та ім'я своїх батьків. Тоді мені стало зрозуміло, що таких історій буде тисячі, і для того, щоб допомогти, потрібна єдина база.

Я почала шукати різні способи реалізації. Зідзвонилася з моєю подругою, волонтеркою Еммою Шиманович, і ми створили телеграм-канал Пошук зниклих. В першу годину його існування до нас надійшло близько 300 заявок на пошук. Наразі для розвитку соціального проєкту Знайти своїх ми об'єднали зусилля з телеканалом 1+1, і відтепер щоранку у Сніданку з 1+1 можна побачити, кого українці шукають, та історії тих, кому вже пощастило знайти своїх рідних.

— Які запити були спочатку, і як вони змінилися за два місяці війни?

— На початку війни було багато запитів на пошук людей у Київській області, також масово шукали людей в Маріуполі. На жаль, зараз заявок не стало менше. Зараз на нашому телеграм каналі 90 тисяч підписників, 18 тисяч заявок та 1500 знайдених людей. Наразі більше всього запитів з Маріуполя, там немає зв’язку і тисячі людей не можуть подзвонити до своїх родичів.

Від самого початку створення телеграм-каналу він дуже змінився. Коли ми починали, то фокусувалися виключно на пошуку людей. Трохи пізніше ми почали шукати списки евакуйованих, переміщених людей, тих, хто знаходиться у бомбосховищах, шпиталях або були вивезені до Росії. Завдяки цим спискам ми маємо велику кількість прикладів, коли люди знаходили своїх родичів.

— Яким чином працює ваш телеграм-канал і як можна подати заяву? Чи є якась верифікація повідомлень? Скільки людей працює?

— Для того, щоб подати заявку на пошук людини, потрібно написати у чат-бот @UKRescueBot, який можна знайти у Закріплених повідомленнях телеграм каналі Знайти своїх за посиланням https://t.me/poshuk_znyklyh/582.

@пресс-служба
Фото: @пресс-служба
  • Коли дані про людину із потрібним прізвищем з’являтимуться у телеграм-каналі, ви отримаєте автоматичне повідомлення від бота;
  • Якщо ви шукаєте людину у телеграм каналі, то скористайтеся пошуком не лише за прізвищем, а й за допомогою хештегів із назвою населеного пункту. Наприклад, #Буча, #Ірпінь, #Маріуполь;
  • Також шукати рідних можна за списками, які команда проєкту формує самостійно на основі даних від волонтерів та ТРО та ін. Ці списки доступні за хештегами #списки, #евакуація;
  • Якщо у вас є інформація про загублених людей, її можна надіслати на e-mail poshuk.war@gmail.com. Ця інформація буде оброблена та передана рідним;
  • Остерігайтеся шахраїв, які можуть телефонувати та вимагати гроші за інформацію про ваших рідних!

Наш канал працює у двосторонньому режимі. Як тільки ми отримаємо заявку з ім'ям та прізвищем людини, яку шукають, її дані потрапляють до єдиної бази, і тільки-но когось знаходять, то людина, яка подавала запит, одразу отримує повідомлення.

Зараз над телеграм-каналом працює команда з 25 людей — це редакція Світського життя, яка на період війни перекваліфікувалася у волонтерів. Ми передивляємось всі повідомлення, шукаємо будь-яку інформацію. Для нас вкрай важливо, щоб повідомлення було складено у правильній послідовності, тому що ця форма дозволяє нам технологічно давати відповідь на запити.

Ми дуже просимо усіх заповнювати телеграм-бот уважно та у правильній послідовності - це полегшує роботу волонтерів. Кожна заявка проходить обов’язкову верифікацію. Останнім часом ми отримуємо багато запитів на пошук військових, і хотіли би ще раз наголосити, що займаємося пошуком лише цивільного населення.

— Як можна долучитися до пошуку і яка допомога потрібна?

— Кожна людина може бути корисною, якщо переглядатиме стрічку пошуку. Нещодавно у нас була історія, коли уважна підписниця подивилась сюжет з бомбосховища і впізнала там дівчину, яку ми шукали. Тому, кожен українець може нам допомогти знайти зниклого, якщо буде уважним.

Також ми закликаємо до співпраці волонтерів, які працюють у шпиталях, куди надходить велика кількість людей. Якщо ви маєте доступ до інформації, будь-ласка, напишіть нам. Навіть, якщо люди не пам’ятають, як їх звуть, не знають номерів телефонів близьких або навпаки пам’ятають, але не знають, як зв’язатися з близькими, ми допоможемо і опублікуємо всі заявки.

— Розкажіть про пошук українців, яких незаконно евакуювали до РФ. Вже відомо, що таких людей десятки, якщо не сотні тисяч. Чи вдається їх знайти та яким чином?

— Так, нам вдається знайти людей, яких було незаконно переміщено до РФ. Іноді вони самі виходять на зв’язок, іноді ми знаходимо списки людей, яких перемістили. На нашому телеграм-каналі за хештегом #інформація є інструкція з чіткими порадами, що робити, якщо вас вивезли до країни-агресора. Ми об'єднуємося з ювенальною українською службою і разом намагаємося повернути дорослих і дітей, незаконно вивезених до рф.

— Поділіться будь-ласка найбільш дивовижною історією, що має щасливий фінал.

— Була історія, коли хлопець протягом 1,5 місяці шукав свою тітку у Маріуполі. Він отримував повідомлення про те, що вона загинула, але попри все продовжував пошук. Декілька днів тому з нами зв’язалася жінка, яка живе у Німеччині. Вона побачила у стрічці пост про розшук цієї жінки і виявилось, що її родичка якраз знаходиться поруч з цією жінкою. Вона написала нам, що знає, де вони знаходяться, з ними майже немає зв’язку, адже вони у бомбосховищі в Маріуполі, але зрештою вони змогли зв’язатися та сказали, що живі і будуть намагатися евакуюватися.

Також в нас є приклади, коли нам писали з обох сторін про пошук. Жінка була у лікарні в Дніпрі та шукала своїх близьких у той момент, коли рідні шукали її.

— Під час телемарафону Юрій Горбунов заявив, що українці мають бути готові до усиновлення дітей, що залишилися без батьків. Чи маєте ви інформацію, скільки вже таких дітей?

— До мене приходить неймовірна кількість інформації про одиноких дітей. Ми разом з великим фондом займаємося дитячими будинками, що було переміщено на західну Україну. Допомагаємо різними речами, які необхідні. Приміщення, в які було переміщено дитячі будинки, не призначені для життя, адже здебільшого це тимчасові пансіонати. Коли я отримую фото або відео зовсім маленьких дітей, що залишилися без батьків, то серце крається.

Таких дітей, на жаль, буде дуже багато після війни. Зараз важко назвати цифри, думаю, що майже неможливо порахувати, скільки дітей залишилися сиротами. На період війни дітей не можна всиновлювати — це дуже довга процедура і в ній задіяна велика кількість служб, але можна взяти дитину на тимчасовий прихисток. В телеграмі також є чат-бот під назвою Дитина не сама, куди можна подати заяву, щоб взяти до себе в прихисток дитину, яка постраждала під час війни.

— Чи не розглядали ви самі можливість усиновлення дитини?

— Ми мали з Юрою розмову щодо усиновлення і вирішили, що після того як закінчиться війна, ми повернемося до цієї думки. Це дуже нелегка тема, я вважаю, усиновлення — це відповідальніше, аніж народження дитини. Є багато книжок психологів, які розповідають про різні аспекти всиновлення дітей. Хочеться зауважити, що перше емоційне бажання взяти дитину у родину — це прекрасне бажання, але потрібно поставитися до нього вкрай серйозно. Працювати з психологом, занурюватись у цю тему, знати всі підводні течії, спілкуватися з батьками, що вже мають такий досвід.

Я за те, щоб перед усиновленням батьки самі себе перевірили на стійкість та емоційний і моральний аспект. Тому ми з Юрою вирішили повернутися до цієї теми згодом, а поки читати, дізнаватися про усиновлення. Я найближчим часом планую почати ділитися інформацією, яку буду знаходити, щоб ця процедура у країні була за справжнім покликом серця. Щоб люди були відповідальними і не повертали дітей у дитячі будинки.

Редактор: Юлія Найденко

Приєднуйтесь до нас у соцмережах Facebook, Telegram та Instagram.

Показати ще новини
Радіо НВ
X