«Убий, або будь вбитим». Український військовий 46 днів провів у полоні ПВК Вагнер — він розповів про катування та умови утримання
Ілля Михальчук на реабілітації в США (Фото:Білл О’Лірі/The Washington Post)
Український військовий Ілля Михальчук провів у полоні найманців РФ ПВК Вагнер 46 днів. Там у темному підвалі йому ампутували дві руки, а згодом почали психологічно знущатися.
Історію захисника розповіли у The Washington Post.
Життя до повномасштабного вторгнення
Михальчук родом із Західної України. У юнацькі роки він полюбляв рибалити та проводити час на природі. Займався будівництвом, фарбуванням, зварюванням, кладкою цегли — все робив своїми руками.
Перед повномасштабним вторгненням Росії минулого року Михальчук уже мав військовий досвід — у 2015−2017 роках служив у добровольчому підрозділі. Чоловіка повторно призвали в грудні. Ілля був частиною 67-ї Механізованої бригади.
Бій під Бахмутом та потрапляння у полон
36-річний Ілля у лютому виконував одне з бойових завдань під Бахмутом, коли вагнери влаштували засідку. З неба вони атакували українську техніку, серед якої була машина Михальчука — у неї поцілила протитанкова ракета.
Перше, що після прильоту зробив чоловік, коли отямився — оцінив поранення, які були жахливі — права рука — стрічки з подрібненої плоті, ліва — порізана осколками, — пригадує Ілля.
Михальчук вибрався з-під палаючих уламків, упав на мерзлу землю і, використовуючи зуби, затягнув джгут на понівечені руки. Через кілька хвилин окупанти наблизилися, вистреливши йому в ноги. Вони підійшли ближче. Смерть, вважав Михальчук, неминуча. «Вони часто вбивають нас відразу <...> Я був упевнений, вони мене не схоплять», але сталося саме так.
Він пригадує, що солдати Вагнера зняли з нього джгути й замінили їх грубими гумовими трубками, зав’язавши їх вузлами настільки туго, що їх неможливо було розв’язати. Коли Михальчука перемістили на контрольовану Росією територію, він благав ампутувати йому праву руку. За його словами, вони відмовилися йому допомогти.
Через 10 годин прибули на територію, де Михальчук перебуватиме в полоні. Його відвели в підвал, який він описав як темний і погано провітрюваний.
Перебування у полоні
Михальчук провів у полоні ПВК Вагнер 6 тижнів, довгі 46 днів. У квітні, в результаті обміну полоненими, Ілля повернувся додому. Під час перебування у неволі чоловік втратив обидві руки, які йому ампутували медики Вагнера.
За його словами, ліву руку можна було врятувати після ракетного обстрілу, але вона почорніла від некрозу, який виник через занадто затягнену гумову трубку. Він сказав, що вагнерівці чітко дали зрозуміти, що медична допомога не буде надана, поки його не допитають. Допити тривали годинами, вони були невпинними.
За словами Іллі, коли він втрачав свідомість, йому вводили невідому речовину, щоб чоловік прийшов до тями і міг далі відповідати на запитання. Представників ПВК Вагнер не цікавила інформація про місцерозташування українських військових, більшу частину часу вони витратили на приниження та «підколи» полоненого, наприклад, нагадуючи йому, що той без рук більше не зможе воювати, а також може забути про улюблену рибалку.
Бійці Вагнера намагалися розколоти солдатську солідарність і, посилаючись на свій досвід бойових дій в інших зонах конфлікту, продемонстрували хитру майстерність, коли справа дійшла до маніпуляцій.
Михальчук згадує, що деяких в’язнів фізично катували. Деяким українцям відрізали пальці. Одного чоловіка підпалили бензином перед тим, як забрати.
«Вони намагалися змусити нас повірити, що ми не можемо довіряти один одному, і що це була ситуація «вбий або будь убитим. Вони просто гралися з нами, як кіт грається з мишкою — коли він ловить її, перш ніж вбити».
Повітря в підвалі було задушливим, зрештою солдати Вагнера вирізали отвір в одній зі стін, щоб покращити циркуляцію повітря. Полонені існували в якомусь позачасі, не розуміючи, на вулиці день або ніч, скільки часу вони вже у полоні. На другому тижні полону Михальчука новий в’язень приніс годинник, на якому блимала дата й час. Після цього, за словами військового, «час почав тягнутися».
Звільнення з полону
Виникла рутина. Пізно ввечері охоронці повідомляли, хто з в’язнів буде звільнений наступного ранку. Ім'я Іллі назвали 15 квітня. На наступний ранок його забрали для обміну полоненими. Коли він вийшов з-під землі, у чоловіка різало в очах і, за його словами, було важко дихати свіжим повітрям після стількох тижнів у задушливому підвалі. Перше, про що попросив Ілля після того, як опинився на українській стороні — каву і сигарету.
Лікування
Після корекційних операцій в Україні Михальчук поїхав до США для інтенсивної реабілітації. Зараз він перебуває в районі Вашингтона в спеціалізованому закладі, де йому встановлюють протези для рук від компанії, яка має великий досвід лікування американських військових, які втратили кінцівки під час війни в Іраку та Афганістані. Завдяки цим протезам чоловік з часом зможе повернутися до більш менш звичного життя та знову взяти до рук вудочку.
